Формальна логіка: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Alfashturm (обговорення | внесок)
30 179 редагувань
Немає опису редагування
Alfashturm (обговорення | внесок)
30 179 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Форма́льна ло́гіка'''&nbsp;— це наука про форми, закони, прийоми та методи [[Абстрактне мислення|абстрактного мислення]]. Вивчаючи мислення з боку його логічної структури, формальна логіка відхиляється від конкретного змісту думки, тобто це логіка, що вивчає структуру мислення та досліджує закони, за якими людина будує [[Міркування|міркування]].<ref>[[Національна академія внутрішніх справ]]. Кафедра філософії права та юридичної логіки. [https://arm.naiau.kiev.ua/books/logika/info/slovnik.html Мультимедійний підручник. "Логіка"]. arm.naiau.kiev.ua</ref> Формальна логіка поділяє [[Поняття|поняття]] на загальні та одиничні, конкретні та абстрактні, співвідносні та безвідносні. Формальна логіка розглядає готові, сформовані [[Знання|знання]], поза їx розвитком, її цікавить лише формальний зміст суджень.<ref>Гасяк О. С. Формальна логіка. Розв'язкові процедури, алгоритми, словник базових термінів і понять: навч. посібник / О.С.Гасяк.&nbsp;— Вид. 2-ге, переробл. та доповн.&nbsp;— Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2014.&nbsp;— 544с.</ref>
'''Форма́льна ло́гіка'''&nbsp;— це наука про форми, закони, прийоми та методи [[Абстрактне мислення|абстрактного мислення]]. Вивчаючи мислення з боку його логічної структури, формальна логіка відхиляється від конкретного змісту думки, тобто це логіка, що вивчає структуру мислення та досліджує закони, за якими людина будує [[Міркування|міркування]].<ref>[[Національна академія внутрішніх справ]]. Кафедра філософії права та юридичної логіки. [https://arm.naiau.kiev.ua/books/logika/info/slovnik.html Мультимедійний підручник. "Логіка"]. arm.naiau.kiev.ua</ref> Формальна логіка поділяє [[Поняття|поняття]] на загальні та одиничні, конкретні та абстрактні, співвідносні та безвідносні. Формальна логіка розглядає готові, сформовані [[Знання|знання]], поза їx розвитком, її цікавить лише формальний зміст суджень.<ref>Гасяк О. С. Формальна логіка. Розв'язкові процедури, алгоритми, словник базових термінів і понять: навч. посібник / О.С.Гасяк.&nbsp;— Вид. 2-ге, переробл. та доповн.&nbsp;— Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2014.&nbsp;— 544с.</ref> Така логіка є методом отримання нового знання на підставі використання нових результатів для переходу від відомого до невідомого, від пізнаного до непізнаного.


Формальна логіка&nbsp;— конструювання і дослідження правил перетворення висловів, що зберігають своє істинне значення безвідносно до змісту вхідних в ці вислови понять. У історії [[філософія|філософії]]&nbsp;— окремий розділ або напрям логіки кінця XIX&nbsp;— початку XX&nbsp;ст. У сучасному вжитку&nbsp;— [[синонім]] [[символічна логіка|символічної]], або [[математична логіка|математичної логіки]]. [[Арістотель]]&nbsp;— автор формальної логіки. Пізніше, в середні віки, формально-логічна частина вчення Арістотеля була відірвана від змістовної і канонізована, використовувалася як методологічна основа середньовічної [[Схоластика|схоластики]].
Формальна логіка&nbsp;— конструювання і дослідження правил перетворення висловів, що зберігають своє істинне значення безвідносно до змісту вхідних в ці вислови понять. У історії [[філософія|філософії]]&nbsp;— окремий розділ або напрям логіки кінця XIX&nbsp;— початку XX&nbsp;ст. У сучасному вжитку&nbsp;— [[синонім]] [[символічна логіка|символічної]], або [[математична логіка|математичної логіки]]. [[Арістотель]]&nbsp;— автор формальної логіки. Пізніше, в середні віки, формально-логічна частина вчення Арістотеля була відірвана від змістовної і канонізована, використовувалася як методологічна основа середньовічної [[Схоластика|схоластики]].

Версія за 14:50, 11 вересня 2022

Форма́льна ло́гіка — це наука про форми, закони, прийоми та методи абстрактного мислення. Вивчаючи мислення з боку його логічної структури, формальна логіка відхиляється від конкретного змісту думки, тобто це логіка, що вивчає структуру мислення та досліджує закони, за якими людина будує міркування.[1] Формальна логіка поділяє поняття на загальні та одиничні, конкретні та абстрактні, співвідносні та безвідносні. Формальна логіка розглядає готові, сформовані знання, поза їx розвитком, її цікавить лише формальний зміст суджень.[2] Така логіка є методом отримання нового знання на підставі використання нових результатів для переходу від відомого до невідомого, від пізнаного до непізнаного.

Формальна логіка — конструювання і дослідження правил перетворення висловів, що зберігають своє істинне значення безвідносно до змісту вхідних в ці вислови понять. У історії філософії — окремий розділ або напрям логіки кінця XIX — початку XX ст. У сучасному вжитку — синонім символічної, або математичної логіки. Арістотель — автор формальної логіки. Пізніше, в середні віки, формально-логічна частина вчення Арістотеля була відірвана від змістовної і канонізована, використовувалася як методологічна основа середньовічної схоластики.

Примітки

  1. ↑ Національна академія внутрішніх справ. Кафедра філософії права та юридичної логіки. Мультимедійний підручник. "Логіка". arm.naiau.kiev.ua
  2. ↑ Гасяк О. С. Формальна логіка. Розв'язкові процедури, алгоритми, словник базових термінів і понять: навч. посібник / О.С.Гасяк. — Вид. 2-ге, переробл. та доповн. — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2014. — 544с.

Література

  • J. M. Bocheński. Formale Logik. 5. unveränderte Auflage. Alber, Freiburg (Breisgau) u. a. 1996, ISBN 3-495-44115-8, (Orbis academicus 3, 2).
  • Walter Bröcker. Formale, transzendentale und spekulative Logik. Klostermann, Frankfurt am Main 1962.
  • Paul Hoyningen-Huene. Formale Logik. Eine philosophische Einführung. Reclam, Stuttgart 1998, ISBN 3-15-009692-8.
  • Edmund Husserl. Formale und transzendentale Logik. Versuch einer Kritik der logischen Vernunft. 2. Auflage. Unveränderter Nachdruck der 1. Auflage 1929. Niemeyer, Tübingen 1981, ISBN 3-484-70129-3.
  • Richaed Jeffrey. Formal Logic. Its Scope and Limits. 2. Auflage. McGraw-Hill, New York NY 1981, ISBN 0-07-032321-6.
  • Гасяк О. С. Формальна логіка : короткий словник-довідник. — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2014. — 200 с.
  • Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.

Див. також


Сигма Це незавершена стаття з математики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Формальна_логіка&oldid=37098559