Місце творення приголосного: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м робот додав: als:Artikulationsort |
Drundia (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
== Перелік місць, де може бути перепона == |
== Перелік місць, де може бути перепона == |
||
* [[Губно-губний приголосний|Губно-губне]] |
|||
* [[Губно-зубний приголосний|Губно-зубне]] |
|||
* [[Зубно-губний приголосний|Зубно-губне]] |
|||
* [[Язиково-губний приголосний|Язиково-губне]] |
|||
* [[Зубний приголосний|Зубне]] |
|||
* [[Ясенний приголосний|Ясенне]] |
|||
* [[Заясенний приголосний|Заясенне]] |
|||
* [[Ретрофлексний приголосний|Ретрофлексне]] |
|||
* [[Твердопіднебінний приголосний|Твердопіднебінне]] |
|||
* [[М’якопіднебінний приголосний|М’якопіднебінне]] |
|||
* [[Язичковий приголосний|Язичкове]] |
|||
[[als:Artikulationsort]] |
[[als:Artikulationsort]] |
||
Версія за 01:52, 19 лютого 2010
 | Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Drundia (внесок, журнали) о 01:52 UTC (7449048 хвилин тому). |
1. Зовнішньогубні, 2. Внутрішньогубні, 3. Зубні, 4. Ясенні, 5. Заясенні, 6. Передньопіднебінні, 7. Середньопіднебінні, 8. Задньопіднебінні, 9. Язичкові, 10. Глоткові, 11. Гортанні, 12. Надгортанні, 13. Радикальні (коренем язика), 14. Задньоязикові, 15. Середньоязикові, 16. Ламінальні (передньою спинкою язика), 17. Апікальні (кінчиком язика), 18. Субапікальні
Місце творення приголосного — точка, де між активним і пасивним артикулятором створюється перепона на шляху видихуваного повітря. Разом зі способом творення й фонацією надає приголосному його особливе звучання. Місце творення визначається за активним і пасивним артикулятором.
Виділяють п’ять основних активних артикуляторів: губи (губні приголосні), рухлива передня частина язика (передньоязикові приголосні), тіло язика (дорсальні приголосні), корінь язика разом з надгортанником (радикальні приголосні) і гортань (гортанні приголосні). Ці артикулятори можуть діяти одночасно незалежно одне від одного, що називається коартикуляцією.