Джеральд Моріс Клеменс: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Deineka (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Deineka (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Основні наукові дослідження стосуються [[небесна механіка|небесної механіки]]. Широко відомі роботи Клеменса з вивчення руху тіл [[Сонячна система|Сонячної системи]], вимірювання [[час]]у та астрономічних сталих. Під його керівництвом була проведена повна ревізія методів обчислення руху і мас тіл Сонячної системи, виконано чисельне інтегрування рівнянь руху п'яти зовнішніх планет. Клеменс дав вичерпний аналіз руху [[Меркурій (планета)|Меркурія]] та [[Марс (планета)|Марса]]. На підставі дослідження руху [[перигелій|перигелію]] Меркурія підтвердив необхідність застосування [[теорія відносності|теорії відносності]] в теоретичній астрономії. Його статті про систему астрономічних сталих склали епоху в сучасній астрометрії та теоретичній астрономії. |
Основні наукові дослідження стосуються [[небесна механіка|небесної механіки]]. Широко відомі роботи Клеменса з вивчення руху тіл [[Сонячна система|Сонячної системи]], вимірювання [[час]]у та астрономічних сталих. Під його керівництвом була проведена повна ревізія методів обчислення руху і мас тіл Сонячної системи, виконано чисельне інтегрування рівнянь руху п'яти зовнішніх планет. Клеменс дав вичерпний аналіз руху [[Меркурій (планета)|Меркурія]] та [[Марс (планета)|Марса]]. На підставі дослідження руху [[перигелій|перигелію]] Меркурія підтвердив необхідність застосування [[теорія відносності|теорії відносності]] в теоретичній астрономії. Його статті про систему астрономічних сталих склали епоху в сучасній астрометрії та теоретичній астрономії. |
||
Автор книг «Методи небесної механіки» (спільно з Д. |
Автор книг «Методи небесної механіки» (спільно з [[Дірк Брауер|Д.Брауером]], 1961), «Сферична астрономія» (спільно з Е.Вуллардом, 1965). Редактор журналу «Astronomical Journal» у 1963-1967. |
||
Президент [[Американське астрономічне товариство|Американського астрономічного товариства]] (1958-1960), президент комісій №7 «Небесна механіка» (1948-1955) та №4 «Ефемериди» (1964-1967) [[Міжнародного астрономічного союзу]], член [[Бюро довгот]] в [[Париж]]і. |
Президент [[Американське астрономічне товариство|Американського астрономічного товариства]] (1958-1960), президент комісій №7 «Небесна механіка» (1948-1955) та №4 «Ефемериди» (1964-1967) [[Міжнародного астрономічного союзу]], член [[Бюро довгот]] в [[Париж]]і. |
||
Версія за 02:54, 2 березня 2010
Джеральд Моріс Клеменс (англ. Gerald Maurice Clemence; 16 серпня 1908 - 22 листопада 1974) — американський астроном, член Національної АН США (1957).
Родився в Грінвіллі (штат Род-Айленд). У 1930 закінчив Браунський університет. У 1930-1963 — астроном Морської обсерваторії у Вашингтоні (у 1945-1958 — директор відділу «Морського щорічника», в 1958-1963 — науковий директор обсерваторії), в 1961 — ректор університету в Куйо (Аргентина), з 1963 — викладач астрономії Єльського університету (з 1966 — професор).
Основні наукові дослідження стосуються небесної механіки. Широко відомі роботи Клеменса з вивчення руху тіл Сонячної системи, вимірювання часу та астрономічних сталих. Під його керівництвом була проведена повна ревізія методів обчислення руху і мас тіл Сонячної системи, виконано чисельне інтегрування рівнянь руху п'яти зовнішніх планет. Клеменс дав вичерпний аналіз руху Меркурія та Марса. На підставі дослідження руху перигелію Меркурія підтвердив необхідність застосування теорії відносності в теоретичній астрономії. Його статті про систему астрономічних сталих склали епоху в сучасній астрометрії та теоретичній астрономії.
Автор книг «Методи небесної механіки» (спільно з Д.Брауером, 1961), «Сферична астрономія» (спільно з Е.Вуллардом, 1965). Редактор журналу «Astronomical Journal» у 1963-1967.
Президент Американського астрономічного товариства (1958-1960), президент комісій №7 «Небесна механіка» (1948-1955) та №4 «Ефемериди» (1964-1967) Міжнародного астрономічного союзу, член Бюро довгот в Парижі.
Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1965).