Заячківський Микола Остафійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 60: Рядок 60:


Довгий час Микола Заячківський був інспектором, а потім&nbsp;— головним директором іншого дітища [[Нагірний Василь Степанович|Нагірного]]&nbsp;— [[Народна торгівля (кооператив)|«Народної торговлі»]]. У вересні [[1910]] року брав участь у Міжнародному кооперативному конґресі в [[Гамбург|Гамбурзі]]<ref>[http://ukrstor.com/ukrstor/levizkij-politdumki09-76.html Кость Левицький. «Iсторiя полiтичноi думки галицьких українцiв 1848-1914»]</ref>.
Довгий час Микола Заячківський був інспектором, а потім&nbsp;— головним директором іншого дітища [[Нагірний Василь Степанович|Нагірного]]&nbsp;— [[Народна торгівля (кооператив)|«Народної торговлі»]]. У вересні [[1910]] року брав участь у Міжнародному кооперативному конґресі в [[Гамбург|Гамбурзі]]<ref>[http://ukrstor.com/ukrstor/levizkij-politdumki09-76.html Кость Левицький. «Iсторiя полiтичноi думки галицьких українцiв 1848-1914»]</ref>.

В різний час очолював «[[Міщанське братство]]», [[Сокіл (товариство)|товариство «Сокіл»]] ([[1922]]—[[1933]]), «[[Товариство опіки над емігрантами]]». Член ради міста [[Львів|Львова]], радник Торгово-промислової палати у [[Львів|Львові]], почесний член [[Союз українських купців і промисловців|Союзу українських купців]].


=== Російський полон ===
=== Російський полон ===

Версія за 23:48, 3 травня 2010

Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Olexa Yur (внесок, журнали) о 23:48 UTC (7352446 хвилин тому).
Заячківський Микола Остафійович
Фото 1936 року
Народився 25 листопада 1870
Тишківці
Помер 11 лютого 1938
Львів
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Національність українець[2]
Місце проживання Львів (пл. Ринок, 39)
Діяльність економіст
Alma mater Львівський університет (теологічний факультет), Віденський університет (економічний факультет)
Партія УНДП-УТП-УНДО
Рід Заячківські
Родичі Остафій Заячківський
Герб
Герб

Мико́ла Остафійович Заячкі́вський (*25 листопада 1870, Тишківці — †11 лютого 1938, Львів) — український підприємець, економіст, державний, громадський та кооперативний діяч.

Біографічні відомості

Ранні роки

Народився 25 листопада 1870 року в Тишківцях у заможній сільській родині шляхетного походження. Змалку виявив потяг до навчання. Але, рано залишившись сиротою, ледь його не покинув. 1878 року здібного хлопця взяв на виховання місцевий греко-католицький священик Зенон Шухевич.

Успішно закінчивши сільську школу, продовжив навчання у Коломийській гімназії. Вищу освіту здобув на теологічному факультеті Львівського та економічному факультеті Віденського університетів (останній закінчив у 1896 році з відзнакою).

Напередодні І світової війни

Маючи багатьох друзів — діячів культури (Іван Франко, Олександр Колесса та інші) — розпочав свою діяльність також на культурній ниві. Був спершу референтом, а з 1900 року — директором українського театру при «Руській бесіді». Допомагав українським літераторам, у 1898 році власним коштом видав збірку поезій «Мої листи» Василя Щурата. У 1903 році став одним із організаторів святкування 35-річного ювілею творчої діяльності Миколи Лисенка.

Чільний діяч громадських та економічних ініціатив, започаткованих Василем Нагірним. У 1901 році під егідою товариства «Народна Гостинниця» (створеного Нагірним) відкрив перший український готель на гірському курорті Микуличин і став його директором. Одними із перших постояльців були Богдан Лепкий та Василь Стефаник.[3]

Довгий час Микола Заячківський був інспектором, а потім — головним директором іншого дітища Нагірного — «Народної торговлі». У вересні 1910 року брав участь у Міжнародному кооперативному конґресі в Гамбурзі[4].

Російський полон

Після окупації Галичини росіянами під час І світової війни, як і багато інших українських діячів, вивезений до Сибіру. На засланні сильно підірвав здоров'я та мало не помер внаслідок запалення легень. Звільнений після Лютневої революції, у березні 1917 року приїхав до Києва.

Центральна рада. Директорія

1920-30 роки

Цитати

Щоби любити свій нарід, не треба не любити чужий нарід, любов, що живе у ненависті, не є любов…

Примітки

  1. ↑ Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 405. — ISBN 978-966-8955-00-5
  2. ↑ Нащадок українізованого польського роду Заячківських.
  3. ↑ Гуцульська земля додавала наснаги(укр.)
  4. ↑ Кость Левицький. «Iсторiя полiтичноi думки галицьких українцiв 1848-1914»

Джерела та посилання


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Заячківський_Микола_Остафійович&oldid=4223474