Валент: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м робот додав: yo:Valens |
м робот додав: mk:Валенс |
||
Рядок 81: | Рядок 81: | ||
[[ku:Valens]] |
[[ku:Valens]] |
||
[[la:Flavius Valens]] |
[[la:Flavius Valens]] |
||
[[mk:Валенс]] |
|||
[[mr:व्हॅलेन्स]] |
[[mr:व्हॅलेन्स]] |
||
[[nl:Flavius Iulius Valens]] |
[[nl:Flavius Iulius Valens]] |
Версія за 21:02, 12 травня 2010
Флавій Юлій Валент | |
---|---|
Flavius Julius Valens | |
Бюст Флавія Юлія Валента у Капітолійських музеях | |
Імператор | |
Початок правління: | 28 березня 374 - 17 листопада 375 імператор східної частини імперії із Валентініаном I , 17 листопада 375 - 9 серпня 378 імператор східної частини імперії із Граціаном |
Кінець правління: | 9 серпня 378 |
| |
Попередник: | Валентиніан I |
Наступник: | Феодосій I |
| |
Дата народження: | 328 |
Місце народження: | Cibalae (Паннонія) |
Країна: | Римської імперії |
Дата смерті: | 9 серпня 378 |
Місце смерті: | Адріанополь |
Діти: | дочки Анастасія та Кароса, син Валентініан Галат |
Флавій Юлій Валент ( грец. Οὐάλης ,лат. FLAVIUS IVLIVS VALENS AVGVSTVS) (*328 у Cibalae (Паннонія — 9 серпня 378) — римський імператор (28 березня 364 — 9 серпня 378).
Походження
Був зведений своїм старшим братом своїм Валентініаном I на трон співправителя для східної частини римської імперії. Валент був молодшим братом Валентіана. Валентіан робить його 1 березня 364 tribunus stabuli, що наближувало його до імператора. Вже 28 березня того ж року поставлений співправителем Валентіана для сходу.
Правління
У 365 р. родич Юліана Прокопій оголосив себе римським імператором, але довго не втримав владу і вже у наступному році Валент узяв його в полон і стратив. Так як готи підтримували Прокопія, то Валент у 367 р. переправився з військом через Дунай і у 369 р. примусив їх вождя Атанаріха просити про укладення миру. Непорозуміння, які виникли у Вірменії у 369 році, погрожували затягнути імперію у війну з персами, але після багаторічних переговорів були улагоджені мирним шляхом. 17 листопада 375 року Валент був визначений старшим авґустом та наслідником Валентіана.
Битва під Андріанополем та смерть
Необачним кроком Валента був дозвіл у 376 р. вестготам оселитися в Мезії. Однак це сталося під натиском гунів . Готи до того були роздратовані несправедливістю до них римських чиновників, що під проводом Фрітігерна повстали і спустошили Фракію і Македонію та у відсутність імператора, що знаходився в Сирії, розбили його полководців. Тоді у 378 р. Валент особисто рушив проти готів, але необачно почав бій без допоміжного війська свого співправителя і племінника Граціана. 9 серпня 378 р. він зазнав у битві під Адріанополем страшної поразки і загинув на полі битви. Його тіло так і не було знайдено. Військо знищено. За однією з версій, поранений стрілою імператор не міг триматися в сідлі, і його віднесли в невеликій сільський будинок. Варвари оточили будинок і підпалили — Валент згорів у вогні. Для народу смерть аріанина Валента виглядала як кара Божа, зіслана на нього.
Дружина Валента Домніка походила з простої родини військових. Після загибелі Валента вона допомогла врятувати Константинополь від варварів, наказавши роздати громадянам зброю. У Валента і Домніки були дві дочки — Анастасія та Кароса і син Валентініан Галат (366 — 371 або 372), який передчасно помер. На честь своїх дочок імператор назвав побудовані ним в Константинополі для народу терми. Про подальшу їх долю нічого не відомо.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Валент |
Посилання
Біографія Юлія Валента у De Imperatoribus Romanis[] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |