Горст Келер: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Luckas-bot (обговорення | внесок)
м робот додав: sh:Horst Köhler
Рядок 140: Рядок 140:
[[ro:Horst Köhler]]
[[ro:Horst Köhler]]
[[ru:Кёлер, Хорст]]
[[ru:Кёлер, Хорст]]
[[sh:Horst Köhler]]
[[simple:Horst Köhler]]
[[simple:Horst Köhler]]
[[sk:Horst Köhler]]
[[sk:Horst Köhler]]

Версія за 09:22, 1 червня 2010

Хорст Келер
Horst Köhler
нім. Horst Köhler
Хорст Келер Horst Köhler
Хорст Келер
Horst Köhler
Президент Німеччини
1 липня 2004 — 31 травня 2010
Попередник Йоганнес Рау
директор Міжнародного валютного фонду
1 травня 2000 — 4 березня 2004
Попередник Мішель Камдессю
Наступник Родріго Рато
Народився 22 лютого 1943
Скербешув, генерал-губернаторство
Відомий як політик, економіст
Місце роботи Федеральне міністерство фінансів Німеччиниd і Організація Об’єднаних Націй
Країна Німеччина
Alma mater Тюбінгенський університет
Політична партія Християнсько-Демократичний союз (Німеччина)
У шлюбі з Єва Луїза Келер
Професія політик
Релігія лютеранська
Нагороди
Підпис

Горст Келер (нім. Horst Köhler) (нар. 22 лютого 1943, Скербешув) — німецький державний і політичний діяч, Президент Німеччини з 1 липня 2004 року до 31 травня 2010 року.

Кар'єра

З 1965 до 1969 Келер навчався в університеті в Тюбінгені за фахом "політекономія і політологія". З 1969 до 1976 він працював там як асистент в Інституті прикладного економічного аналізу. З 1976 до 1981 він працював у Федеральному міністерстві економіки Німеччини. Захистив дисертацію кандидата наук у 1977 р.

В 1982 він поміняв місце роботи на Федеральне міністерство фінансів. Бувши статс-секретарем міністерства, з 1990 по 1993 виконував роль помічника канцлера Гельмута Коля у підготовці самітів Великої вісімки.

З 1993 до 1998 він був президентом Союзом ощадних банків Німеччини і наступні 2 роки керував Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) у Лондоні.

Директор МВФ

Келер був директором Міжнародного валютного фонду 14 лютого 20004 березня 2004.

Горст Келер ставив собі за мету зробити роботу фонду більш прозорою та більш пристосованою до запобігання кризових явищ. Він посилив співпрацю Міжнародного валютного фонду з Світовим банком (який очолював тоді Джеймс Девід Вулфенсон) і став ініціатором масштабних реформ в МВФ.

Президент Німеччини

Горст Келер вступив на посаду Президента Німеччини 1 липня 2004. Обраний на цю посаду 25 квітня 2004, та був переобраний на другий термін 23 травня 2009. Обидва рази його обрали в першому турі виборів.

У внутрішній політиці ставить за мету перш за все вирішення проблеми зайнятості населення, збереження та створення нових робочих місць, покращення системи освіти та пошуку нових підходів до демографічних змін в країні. На його думку існує реальна можливість налагоджувати зв'язки між минулим і майбутнім у суспільстві, що надає рівні можливості для всіх. У зовнішній політиці відстоює гуманітарні аспекти глобалізації і активно підтримує кампанії проти бідності й підтримку африканського континенту. [1]

Член Християнсько-демократичного союзу з 1981 (на час перебування на посаді президента членство призупинено).

З 1969 року Горст Келер одружений з Євою Луїзою Бонет (Келер). У сім'ї двоє дітей — син і донька.

Відставка

31 травня 2010 Горст Келер несподівано подав у відставку з посади Федерального президента Німеччини, це його рішення набуло чинності з моменту оголошення.[2] Цей крок Горст Келер пояснив критикою на свою адресу через непорозуміння, викликане його висловлюваннями щодо участі бундесверу у військовій місії в Афганістані. 22 травня 2010 року, повертаючись з Афганістану, Горст Келер на запитання журналіста одного з центральних радіоканалів “Deutschlandradio Kultur” про необхідність нового мандату для німецьких військ в Афганістані й нової політичної оцінки ролі військової сили заявив зокрема таке:

За моєю оцінкою, загалом ми знаходимося на шляху до розуміння навіть серед широких мас суспільства, що країна нашої величини з такою орієнтацією на експортну економіку і з такою залежністю від експорту має усвідомлювати, що в сумнівній ситуації, в крайній ситуації необхідне військове втручання заради захисту наших інтересів, наприклад, вільних торгівельних шляхів, наприклад, усунення нестабільності в цілих регіонах, адже ця нестабільність, безперечно, негативно позначиться на наших шансах через торгівлю, робочі місця та заробітні плати. Про все це слід дискутувати, і я гадаю, що ми на не такому й поганому шляху до цього.
Оригінальний текст (нім.)
Meine Einschätzung ist aber, dass insgesamt wir auf dem Wege sind, doch auch in der

Breite der Gesellschaft zu verstehen, dass ein Land unserer Größe mit dieser Außenhandelsorientierung und damit auch Außenhandelsabhängigkeit auch wissen muss, dass im Zweifel, im Notfall auch militärischer Einsatz notwendig ist, um unsere Interessen zu wahren, zum Beispiel freie Handelswege, zum Beispiel ganze regionale Instabilitäten zu verhindern, die mit Sicherheit dann auch auf unsere Chancen zurückschlagen negativ durch Handel, Arbeitsplätze und

Einkommen. Alles das soll diskutiert werden und ich glaube, wir sind auf einem nicht so schlechten Weg.

[3]

І хоч прес-служба німецького президента пізніше запевняла, що у висловлюваннях Келера не було конкретної вказівки на місію в Афганістані, багато політиків країни звинуватили главу держави в "імперіалізмі".

"Мої висловлювання щодо місії в Афганістані призвели до непорозуміння, — заявив Келер у день відставки - Це, у свою чергу, викликало критику, яка ставить під питання повагу до Федерального президента". Він подякував громадянам ФРН за підтримку та розуміння. "Служити вам було для мене великою честю", — наголосив він під час прес-конференції у своїй резиденції.

За Основним законом ФРН, до обрання нового глави держави його функції виконуватиме президент верхньої палати парламенту (бундесрату), бургомістр Бремена соціал-демократ Єнс Бернсен (Jens Böhrnsen) [4].

Виноски

Посилання