Кряшени: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
мНемає опису редагування |
|||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
|poptime= 24 668 осіб ([[2002]]) |
|poptime= 24 668 осіб ([[2002]]) |
||
|popplace= [[Росія]] |
|popplace= [[Росія]] |
||
|langs= [[татарська мова| |
|langs= [[татарська мова|татарська]], [[російська мова|російська]] |
||
|rels= [[православ'я]] |
|rels= [[православ'я]] |
||
|related= [[татари]] |
|related= [[татари]] |
||
Версія за 17:52, 6 червня 2010
| Кряшени Керәшен | |
|---|---|
| Кількість | 24 668 осіб (2002) |
| Ареал | Росія |
| Близькі до: | татари |
| Мова | татарська, російська |
| Релігія | православ'я |
Кря́шени (хрещені татари, тат. керәшен, керәшен татарлар, keräşen tatarlar) — етноконфесійна група в складі татар волзького та уральського регіонів, сповідують православ'я, живуть в основному в Татарстані, невеликі групи є в Башкортостані та Удмуртії.
На сьогодні немає єдиної думки про статус кряшен: в радянський час було офіційно поширено, що вони є частиною татарського народу, цієї ж версії дотримуються татарські дослідники. В той же час помітна частина кряшенської інтелігенції відстоюють думку про кряшен, як окремий народ.
Історія
Згідно традиційної точки зору на проблему виникнення кряшен, формування цієї етноконфесійної групи як самостійної спільноти проходило досить довгий час за участі фіно-угорських та тюркських компонентів. В той же час, не дивлячись на те, що в період Волзької Булгарії та Золотої Орди відомі тюркські феодали та їхнє оточення християнського походження, і те, що в більш пізній період деякі татарські аристократи переходили в православ'я, окремого кряшенського етнічного утворення не було. Вирішальний вплив на формування кряшенів, як окремої спільноти здійснив процес християнізації частини татар Поволжя в другій половині XVI—XVII століть (дана група носить назву «старохрещені татари») та процес християнізації неросійських народів Поволжя в першій половині XVIII століття (дана група називається «новохрещені татари»). В результаті сформувалось 5 етнографічних груп кряшенів, які мають свої специфічні відмінності: казансько-татарська, єлабузька, молькеєвська, чистопольська, нагайбакська (останні виділились в окремий народ в 2002 році).
В 1990-их роках з'явились альтернативні версії етногенезу кряшенів, пов'язані з тим, що активна кряшенська інтелігенція здійснила намагання наукового обґрунтування положення про добровільне прийняття частиною булгар християнства. Одну з таких версій в православних ЗМІ висовує історик та богослов О. В. Журавський. Згідно з неї хрещені татари не є хрещеними в XVI столітті татарами, а є нащадками тюркських племен, хрещених не пізніше XII століття, які проживали у Волго-Камському регіоні і до часу падіння Казанського ханства перебували в напівхристиянському стані. Обґрунтування цієї гіпотези Журавський бачить в деяких фактах, пов'язаних з історією християнства у Волзькій Булгарії. Так, наприклад, він відмічає:
|
«Известен, например, христианский мученик XIII века Авраамий Болгарский (купец из Волжской Булгарии), умученный единоплеменниками-мусульманами в 1229 г. за отказ отречься от православия. Известно, что в Булгарах имелась древняя армянская (монофизитская) церковь, руины которой были уничтожены уже в советское время» | 
|
Ще одну версію розвинув казанський історик Максим Глухов. Він вважає, що етнонім «кряшени» відноситься до історичного племені керчин — татарського племені, відомому як кераїти та які сповідували християнство несторіанського напрямку з X століття. В кінці XII століття кераїти були завойовані Чингісханом, але не втратили своєї ідентичності. Участь в завойовницьких походах призвела до появи кераїтів в Середній Азії та Східної Європи. Пізніше, при утворенні самостійних Кримського та Казанського ханств значна частина кераїтів опинилась в Криму та на Середній Волзі. Їхні нащадки і досить живуть у східних районах Татарстану, зберігаючи етнонім в дещо деформованому вигляді.
Чисельність і територія
За даними Всеросійського перепису населення 2002 року в Росії нараховувалось 24 668 кряшенів. Більшість з них (18 760 осіб) проживають в Татарстані, значні групи кряшенів проживають в Башкортостані (4 510 осіб) та Удмуртії (650 осіб). В Башкортостані кряшени компактно проживають в Бакалинському районі в селах Старі Мати, Нові Мати, Новий Ілік, Умірово, Нові Бакали, Бюзюр, Утар, Кураз, Старий Азмей (разом з башкирами) та інших. В Удмуртії кряшени проживають в Граховському районі (село Нижній Тиловай).