Забайкалля: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м робот додав: be-x-old, fr, ja видалив: fi |
м робот додав: fi:Taka-Baikalia |
||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
[[de:Daurien]] |
[[de:Daurien]] |
||
[[en:Transbaikal]] |
[[en:Transbaikal]] |
||
[[fi:Taka-Baikalia]] |
|||
[[fr:Transbaïkalie]] |
[[fr:Transbaïkalie]] |
||
[[he:עבר הבאיקל]] |
[[he:עבר הבאיקל]] |
Версія за 13:49, 8 червня 2010
Забайка́лля — географічний край у складі Російської Федерації. Край займає південний схід Східного Сибіру.
Воно тягнеться від озера Байкал на заході до кордону з Китаєм і Амурською областю на сході, від Північно-Байкальського, Патомського і Олекмо-Чарського нагір'їв на півночі до державного кордону Росії з Монголією і Китаєм на півдні. Західну частину Забайкалля займає Республіка Бурятія, а східну — Забайкальський край. Природними рубежами між ними є західна околиця Хентей-Даурського нагір'я — хребти Цаган-Хуртей, Яблоновий — долина верхньої і середньої течії Вітіма.
Особливості
- по його території проходить частина Світового вододілу між Північним Льодовитим і Тихим океанами
- крайній південь регіону відноситься до однієї з безстічних областей материка (Торейський безстічний басейн)
- південний захід з річковими системами Хилка і Чикоя — частина Байкальського басейну, а озеро Байкал відноситься до Ділянок Світової Спадщини
- північ — Станове нагір'я — входить в Байкальську рифтову зону, де дуже активні неотектонічні рухи, що супроводжуються землетрусами різної сили аж до катастрофічних
- на дану територію проникають повітряні маси атлантичного, тихоокеанського і арктичного походження різного ступеня трансформації і впливу на клімат.
Географія
Гідрографія
Основні річки: Шилка і Аргунь (витоки Амура), Хилок і Чикой (притоки Селенги), Олекма і Вітім (притоки Лени).
Природа
Рослинний світ відрізняється великою різноманітністю. Це пов'язано з складністю геологічної будови, різноманітністю природних умов, тривалою історією розвитку.
Гірський рельєф, що створює різноманітність місць проживань, сприяв збереженню в екологічних нішах реліктів різних геологічних часів. Збереженню їх сприяла відсутність суцільного покривного заледеніння. Корінний зональний рослинний покрив території утворений степовими, лісовими і високогірними рослинними співтовариствами.
При просуванні з південного сходу на північний захід слідують три широтні зони: степова, лісостепова, лісова або тайгова.
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |