Тевфік Есенч: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TXiKiBoT (обговорення | внесок)
м робот додав: tr:Tevfik Esenç
мНемає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
[[Зображення:TevfikE 82.jpg|250px|thumb|Тевфік Есенч, [[1982]] р.]]
[[Файл:TevfikE 82.jpg|250px|thumb|Тевфік Есенч, [[1982]] р.]]
'''Тевфік Есенч''' ({{lang-tr|Tevfik Esenç}}) ([[1904]] — [[7 жовтня]] [[1992]] р.) — останній носій [[Убихська мова|убихської мови]], представник черкеської громади [[Туреччина|Туреччини]], відомий своєю активною співпрацею у дослідженні і вивченні цієї мови.
'''Тевфік Есенч''' ({{lang-tr|Tevfik Esenç}}; * [[1904]]  [[7 жовтня]] [[1992]]) — останній носій [[Убихська мова|убихської мови]], представник черкеської громади [[Туреччина|Туреччини]], відомий своєю активною співпрацею у дослідженні і вивченні цієї мови.


Есенч народився у селі Хаджи-Осман у Туреччині; певний час він жив зі своїм дідом і бабкою, які спілкувалися убихською мовою.
Есенч народився у селі Хаджи-Осман у Туреччині; певний час він жив зі своїм дідом і бабкою, які спілкувалися убихською мовою.
Рядок 6: Рядок 6:
Згодом його було обрано ''мухтаром'' (старостою) цього села; відпрацювавши строк своєї легіслатури, він одержав посаду у державній поштовій службі у [[Стамбул|Стамбулі]]. Там він зустрівся з французьким лінгвістом [[Жорж Дюмезіль|Жоржем Дюмезілем]], разом з котрим взяв діяльну участь у роботі по вивченню і збереженню своєї мови, яка продовжувалася все його життя.
Згодом його було обрано ''мухтаром'' (старостою) цього села; відпрацювавши строк своєї легіслатури, він одержав посаду у державній поштовій службі у [[Стамбул|Стамбулі]]. Там він зустрівся з французьким лінгвістом [[Жорж Дюмезіль|Жоржем Дюмезілем]], разом з котрим взяв діяльну участь у роботі по вивченню і збереженню своєї мови, яка продовжувалася все його життя.


Обдарований чудовою пам’яттю і швидко зрозумівши мету, яку поставили перед ним вчені, він був головним джерелом відомостей не лише з убихської мови, а також з [[міфологія|міфології]], культури та звичаїв убихського народу. Він володів не тільки убихською, а також хакучинським діалектом [[Адигейська мова|адигейської]] мови, що дало вченим можливість провести важливі компаративні дослідження щодо цих двох представників північно-західної гілки північнокавказької сім’ї мов.
Обдарований чудовою пам'яттю і швидко зрозумівши мету, яку поставили перед ним вчені, він був головним джерелом відомостей не лише з убихської мови, а також з [[міфологія|міфології]], культури та звичаїв убихського народу. Він володів не тільки убихською, а також хакучинським діалектом [[Адигейська мова|адигейської]] мови, що дало вченим можливість провести важливі компаративні дослідження щодо цих двох представників північно-західної гілки північнокавказької сім'ї мов.


Найбільш вразливою рисою убихської мови, що так цікавить лінгвістів, є її неймовірно багатий консонантизм — дослідники налічували в убихській фонетиці 81 [[Приголосний звук|приголосний]] з лише трьома [[Голосний звук|голосними]]. Тевфік Есенч навіть дозволяв вченим просвічувати себе рентгенівським промінням щоб допомогти з’ясувати деталі цього надзвичайного явища. Він також декілька разів відвідував [[Париж]] і [[Осло]] щоб взяти участь в дослідженнях. Він з великою пошаною ставився до своєї мови, і Дюмезіль вважав його [[ідіолект]] убихської найкращім наближенням до літературної убихської мови, що колись існувала.
Найбільш вразливою рисою убихської мови, що так цікавить лінгвістів, є її неймовірно багатий консонантизм — дослідники налічували в убихській фонетиці 81 [[Приголосний звук|приголосний]] з лише трьома [[Голосний звук|голосними]]. Тевфік Есенч навіть дозволяв вченим просвічувати себе рентгенівським промінням щоб допомогти з'ясувати деталі цього надзвичайного явища. Він також декілька разів відвідував [[Париж]] і [[Осло]] щоб взяти участь в дослідженнях. Він з великою пошаною ставився до своєї мови, і Дюмезіль вважав його [[ідіолект]] убихської найкращім наближенням до літературної убихської мови, що колись існувала.


''«Коли Есенч помре,'' — казав Жорж Дюмезіль, — ''багато буде втрачено. Однак багато вже і збережено: на відміну від [[Давньогрецька мова|давньогрецької]] та [[Латинська мова|латини]], ми маємо живу убихську мову на магнітофонній стрічці.»''
''«Коли Есенч помре,'' — казав Жорж Дюмезіль, — ''багато буде втрачено. Однак багато вже і збережено: на відміну від [[Давньогрецька мова|давньогрецької]] та [[Латинська мова|латини]], ми маємо живу убихську мову на магнітофонній стрічці.»''


Есенч помер у [[1992]] році у 88-річному віці. Перед смертю він висловив бажання, щоб на його могилі були вирізьблені такі слова:
Есенч помер у [[1992]] році у 88-річному віці. Перед смертю він висловив бажання, щоб на його могилі були вирізьблені такі слова:
:''Це могила Тевфіка Есенча. Він був останнім, хто умів розмовляти мовою, що звалася убихською.''
: ''Це могила Тевфіка Есенча. Він був останнім, хто умів розмовляти мовою, що звалася убихською.''


== Посилання ==
== Посилання ==
*[http://www.circassianworld.com/tevfikesench.html Тевфік Есенч (англійською мовою)]
* [http://www.circassianworld.com/tevfikesench.html Тевфік Есенч (англійською мовою)]


[[Категорія:Персоналії Ес|Есенч Тевфік]]
[[Категорія:Персоналії Ес|Есенч Тевфік]]

Версія за 23:17, 11 червня 2010

Тевфік Есенч, 1982 р.

Тевфік Есенч (тур. Tevfik Esenç; * 1904 — † 7 жовтня 1992) — останній носій убихської мови, представник черкеської громади Туреччини, відомий своєю активною співпрацею у дослідженні і вивченні цієї мови.

Есенч народився у селі Хаджи-Осман у Туреччині; певний час він жив зі своїм дідом і бабкою, які спілкувалися убихською мовою.

Згодом його було обрано мухтаром (старостою) цього села; відпрацювавши строк своєї легіслатури, він одержав посаду у державній поштовій службі у Стамбулі. Там він зустрівся з французьким лінгвістом Жоржем Дюмезілем, разом з котрим взяв діяльну участь у роботі по вивченню і збереженню своєї мови, яка продовжувалася все його життя.

Обдарований чудовою пам'яттю і швидко зрозумівши мету, яку поставили перед ним вчені, він був головним джерелом відомостей не лише з убихської мови, а також з міфології, культури та звичаїв убихського народу. Він володів не тільки убихською, а також хакучинським діалектом адигейської мови, що дало вченим можливість провести важливі компаративні дослідження щодо цих двох представників північно-західної гілки північнокавказької сім'ї мов.

Найбільш вразливою рисою убихської мови, що так цікавить лінгвістів, є її неймовірно багатий консонантизм — дослідники налічували в убихській фонетиці 81 приголосний з лише трьома голосними. Тевфік Есенч навіть дозволяв вченим просвічувати себе рентгенівським промінням щоб допомогти з'ясувати деталі цього надзвичайного явища. Він також декілька разів відвідував Париж і Осло щоб взяти участь в дослідженнях. Він з великою пошаною ставився до своєї мови, і Дюмезіль вважав його ідіолект убихської найкращім наближенням до літературної убихської мови, що колись існувала.

«Коли Есенч помре, — казав Жорж Дюмезіль, — багато буде втрачено. Однак багато вже і збережено: на відміну від давньогрецької та латини, ми маємо живу убихську мову на магнітофонній стрічці.»

Есенч помер у 1992 році у 88-річному віці. Перед смертю він висловив бажання, щоб на його могилі були вирізьблені такі слова:

Це могила Тевфіка Есенча. Він був останнім, хто умів розмовляти мовою, що звалася убихською.

Посилання