Відмінності між версіями «Ґергарт Гауптман»

Перейти до навігації Перейти до пошуку
м
нема опису редагування
м (перейменував «Герхард Гауптман» на «Гергарт Гауптман»: згідно УРЕ)
м
{{Письменник
| Ім'я = ГерхардГергарт Гауптман
| Оригінал імені = Gerhart Hauptmann
| Фото = Nicola Perscheid - Gerhart Hauptmann.jpg
| Ширина = 200px
| Підпис = ГерхартГергарт Гауптман, 1914
| Ім'я при народженні =
| Псевдоніми =
}}
 
{{NobelPrize}}'''ГерхартГергарт Йоганн Роберт Гауптман''' ({{lang-de|Gerhart Johann Robert Hauptmann}}) ([[15 листопада]] [[1862]]—[[6 червня]] [[1946]]) — [[Німеччина|німецький]] письменник, [[драматург]]. Лауреат [[Нобелівська премія з літератури|Нобелівської премії з літератури]] за [[1912]].
 
== Життя і творчість ==
За 15 років Гауптман став на чолі сучасної німецької драми. Почавши з натуралізму в дусі [[Золя]], з проблеми спадковості у своїх ранніх речах («Vor Sonnenaufgang», «Friedensfest»), Гауптман надалі своїй творчості ставив собі різноманітні завдання. Від натуралістичних драм, що описують трагізм середовища, він перейшов до психології особистості в боротьбі із середовищем. На цьому побудовані його «Einsame Leute», де зображуються типи перехідного часу, коли особистість, пізнавши свої права, ще недостатньо зміцніла, щоб утвердитися в них. Велике суспільне значення мала його драма «Die Weber» (1892), де на тлі заколоту голодних ткачів малювалася страшна картина людського горя. Основний мотив всієї драми виражений в заключних словах: «У кожної людини має бути мрія» («Jeder muss halt a Sehnsucht ha b en»). Вона дуже цікава з техніки: героєм її є натовп, склад якої змінюється в кожній дії.
 
[[Файл: Gerhart Hauptmann.jpg|thumb|ГерхартГергарт Гауптман (з книжки 1905 р.)]]
 
У подальшій творчості Гауптмана п'єси реалістичного змісту чергувалися з казковими, фантастичними драмами. У «Вознесінні Ганнеле» ("Hannele's Himmelfahrt", 1892) Гауптман з великим успіхом об'єднував зображення самої грубої дійсності - життя в нічліжному притулі - з фантастичним світом мрій, що розцвітали в душі зацькованої дівчинки що вмирала. Контрастами зовнішньої потворності життя з красою прихованого духовного світу ця драма виробляє чарівне враження. До розряду реалістичних драм Гауптмана відносяться історична драма «Флоріан Гайер» (1895), «Михаель Крамер» ([[1901]]), «Візник Геншель» ([[1898]]), народні фарси «Боброва шуба», «Червоний півень», «Шлук і Яу» і новітня його драма «Роза Бернт» (1903). У кожній з цих драм ідеалістичні прагнення духу протиставляються принижуваній правді життєвих обставин і людських пристрастей.
 
== Посилання ==
* [http://nobelprize.org/nobel_prizes/literature/laureates/1912/hauptmann-autobio.html Нобелівська автобіографія ГерхардаГергарта Гауптмана] {{ref-en}}
* [http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/lesja/works/transl/tkachiu1.html Ткачі. Переклад Лесі УкраїнкіУкраїнки]
* [http://az.lib.ru/g/gauptman_g/ Твори Гауптмана на сайті Lib.ru: Класика] {{ref-ru}}
* {{ЕСБЕ}}
{{Нобелівська премія з літератури}}
 
{{DEFAULTSORT:Гауптман, ГерхартГергарт}}
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Німецькі письменники]]
14 060

редагувань

Навігаційне меню