Летючий голландець: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Luckas-bot (обговорення | внесок)
Рядок 63: Рядок 63:
[[sl:Leteči Holandec]]
[[sl:Leteči Holandec]]
[[sv:Den flygande holländaren]]
[[sv:Den flygande holländaren]]
[[th:ฟลายอิงดัตช์แมน]]
[[tr:Uçan Hollandalı]]
[[tr:Uçan Hollandalı]]
[[zea:D'n Vliegende 'Ollander]]
[[zea:D'n Vliegende 'Ollander]]

Версія за 03:53, 8 липня 2010

Серед моряків у минулі віки була дуже поширена легенда про «Летючого голландця». В основі легенди лежить образ мужнього мореплавця епохи великих відкриттів XV—XVI століть, коли океани борознили вітрильники. За зухвалий виклик вітрам і бурям бог прокляв й жорстоко покарав того мореплавця: він приречений довічно блукати по морях і океанах на своєму кораблі, повному мерців. За повір'ями, зустріч з «Летючим голландцем» віщувала біду.

Книжкова ілюстрація показує марево двох кораблів

«Летючий голландець» — це не що інше, як міраж, фата-моргана на морі, зображення якогось справжнього судна, котре перебувало від цього місця, можливо, за декілька десятків кілометрів.

Міражі, як і всі інші оптичні явища, люди в минулому тлумачили по-різному. Одні вважали, що це каверзи лихих духів, які намагалися за допомогою обману захопити людські душі; «морями диявола» і досі називають міраж народи північно-африканських пустельних районів. У інших такі видіння викликали захоплення: люди думали, що бачать небесні райські палаци. В наш освічений час міраж — це атмосферне явище, в якому немає нічого містичного. Але навіть наукові пояснення не знімуть з цього дивного явища завіси таємничості.

Література

Окрім великого масиву художньої та науково-популярної літератури, де розробляється або переосмислюється легенда про летючого голандця, деякі автори спробували проаналізувати цей феномен з наукового погляду. Нижче наводиться декілька показових видань різного характеру.

  • John Harris, Les vaisseaux fantômes, Presses de la Cité, 1983, ISBN 2-258-01198-1
  • Daniel Cohen, Encyclopédie des fantômes, Robert Laffont, 1991, ISBN 2-221-06841-6
  • Fréderick Marryat, The Phantom Ship, 1853.
  • Sylvie Simon, Phénomènes étranges du surnaturel, Grancher, 2001, ISBN 2-7339-0709-3
  • Gernot Giertz (Hrsg.): Vasco da Gama. Die Entdeckung des Seewegs nach Indien; Ein Augenzeugenbericht 1497–1499. Thienemann, Stuttgart 2002. ISBN 3-522-61070-9
  • Hans Beelen: Handel mit neuen Welten. Die VOC der Niederlande 1602-1798; Schriften der Landesbibliothek Oldenburg 2002
  • Eberhard Schmitt (Hg.): Kaufleute als Kolonialherren. Die Handelswelt der Niederländer vom Kap der Guten Hoffnung bis Nagasaki 1600–1800; Bamberg 1988
  • George F. Bass (Hrsg.): Taucher in die Vergangenheit. Unterwasserarchäologen schreiben die Geschichte der Seefahrt. Bucher, Luzern 1972, ISBN 3-7658-0160-7
  • Peter Baumann: Sternstunden der Schiffsarchäologie. Econ, Düsseldorf 1988, ISBN 3-430-11224-9
  • Richard Hennig: Abhandlungen zur Geschichte der Seefahrt. Fischer, Jena 1928
  • Hermann Müller-Karpe (Hrsg.): Zur geschichtlichen Bedeutung der frühen Seefahrt. Beck, München 1982, ISBN 3-406-09042-7
  • Jochen Brennecke: Geschichte der Schiffahrt. Sigloch Edition, Künzelsau, Stuttgart 1981, ISBN 3-8003-0285-3

Посилання