Електрохімія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Luckas-bot (обговорення | внесок)
м робот додав: hr:Elektrokemija
Luckas-bot (обговорення | внесок)
м робот додав: ro:Electrochimie
Рядок 789: Рядок 789:
[[pl:Elektrochemia]]
[[pl:Elektrochemia]]
[[pt:Eletroquímica]]
[[pt:Eletroquímica]]
[[ro:Electrochimie]]
[[ru:Электрохимия]]
[[ru:Электрохимия]]
[[scn:Alittrochìmica]]
[[scn:Alittrochìmica]]

Версія за 13:07, 11 вересня 2010

Електрохі́мія — галузь науки, яка вивчає властивості систем, що містять іонні провідники, та перетворення речовин на межі поділу фаз за участю заряджених часток (іонів, електронів).

Історія

Файл:Опыт гальвани.jpg
Дослід Луїджі Гальвані

В 19601970-х рр. інтенсивно розвивалася квантова електрохімія, лідером якої бул радянський електрохімік Р.Догонадзе en:Revaz Dogonadze та його група.

Радянська школа електрохіміків

Основні напрямки досліджень

Наукові основи

Прикладна електрохімія

Гальванічні елементи и акумулятори

Виготовлення електролітічних конденсаторів

Гальванічні покриття

Технологія нанесення тонких шарів металу (цинк, або тришарове покриття мідь-нікель-хром, та ін.) може захистити сплави заліза від корозії.

Гальваничні покриття застосовують також для декоративних цілей (золочіння, сріблення).

Електрохімія неводних розчинів

Дослідження у водних розчинах обмежені електрохімічною стійкістю води, як розчинника. Електроліз розплавів не завжди можливий, тому що прості та комплексні сольові системи, у цьому випадку евтектичні розплави, мають надто високу температуру плавлення. Неводні розчини в органічних розчинниках, в рідкому SO2 и т.п. дозволяють здійснити деякі процеси, надто енергомісткі або зовсім неможливі у воді чи розплавах.

Див. також

Зовнішні посилання

Література

  • ВАК України. Паспорт спеціальності. N 17-09/1 від 29.01.98