Філігрань: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
==Джерела== |
==Джерела== |
||
* [http://sofonoff.ru/ Філігрань, скань] |
|||
* http://collections.vam.ac.uk/item/O140427/elements-of-a/ |
|||
== Див. також== |
== Див. також== |
Версія за 05:13, 8 жовтня 2010
Филигрань (італ. filigrana, від лат. filum — нитка і granum — зерно) - ювелірний виріб з тонкого дроту. Філігрань є одним з найдавніших видів художньої обробки металу. Назва «філігрань» походить від двох латинських слів - «філюм» (нитка) і «гранум» (зерно). Давньослов'янське слово «скань» означає звити, скрутити. І ті й інші назви вказують на особливість цього виду обробки металу.
Елементи філігранного візерунка бувають найрізноманітнішими: у вигляді мотузочки, шнурка, плетіння, ялинки, доріжки, гладі і т. д.
У єдине ціле окремі елементи філіграні з'єднують за допомогою пайки. Часто філігрань поєднують з зерном, що являє собою металеві дрібні кульки, які напоюють у заздалегідь підготовлені заглиблення. Матеріалами для філігранних виробів служать сплави золота, срібла і платини, а також мідь, латунь, мельхіор, нейзильбер. Прикраси, виконані в техніці філіграні або з елементами філіграні дуже часто (з метою облагородження їх зовнішнього вигляду) оксидирують і сріблять. Нерідко філігрань поєднують з емаллю (у тому числі фініфтю), гравіруванням, карбуванням. Технікою філіграні можна виготовити всі без винятку види ювелірних прикрас.
Філігранні вироби виготовлялися у великокняжих, царських, королівських чи монастирських майстернях. Майстри-сканщикі задумували вироби та здійснювали всі операції по їх виробництву. З XIX ст. вироби з філіграні вже випускалися фабриками у великих кількостях. Вони різноманітні і за призначенням і за асортиментом; дорогий посуд, церковне начиння, приналежності туалету. Технологічні прийоми досягають високої досконалості. Розквітає рельєфна ажурна філігрань, з'являється просвітчаста (віконна) емаль.
В Україні за радянських часів серійно філігранні вироби виготовлялися, зокрема, у експериментальному цеху Заводу столових виробів імені Т.Г.Шевченка (м. Вільнянськ, Запорізька область).