Календи: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м робот додав: sh:Kalende |
Немає опису редагування |
||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
[[Нундіни]] |
[[Нундіни]] |
||
[[Календар римлян]] |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* Longman, Hurst, Rees, Orme, and Brown. 1814. pp. 191-2.: [http://books.google.ie/books?id=RGUJAAAAIAAJ&pg=PA191&dq=%22the+three+following+latin+verses%22&hl=en&ei=ev58TJeCGIyTjAf3jvHTDg&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=2&ved=0CC4Q6AEwAQ#v=onepage&q=%22the%20three%20following%20latin%20verses%22&f=false Recreations in Mathematics and Natural Philosophy {{ref-en}}] |
* Longman, Hurst, Rees, Orme, and Brown. 1814. pp. 191-2.: [http://books.google.ie/books?id=RGUJAAAAIAAJ&pg=PA191&dq=%22the+three+following+latin+verses%22&hl=en&ei=ev58TJeCGIyTjAf3jvHTDg&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=2&ved=0CC4Q6AEwAQ#v=onepage&q=%22the%20three%20following%20latin%20verses%22&f=false Recreations in Mathematics and Natural Philosophy {{ref-en}}] |
Версія за 18:23, 15 листопада 2010
Календи (лат. Kalendae або лат. Calendae) — в давньоримському календарі назва першого дня кожного місяця. Календи, так само, як і Нони та Іди, служили для рахунку днів у місяці: від цих трьох, визначених для кожного місяця моментів, дні відраховувались назад (наприклад, шостий день перед березневими календами і т. д.). Слово «календи» походить від латинського «calo» (невизначена форма — «calare») — «оголошувати, проголошувати» (подібного, наприклад, до англ. «call»), в зв'язку з тим, що в ранній період римської історії понтифіки, які слідкували за часом, в цей день оголошували про початок нового місяця и кількості днів до нон в цьому місяці (в нони народу оголошувалось про свята в даному місяці). Слово «Kalendae» було прийнято писати через букву «K», а не «C», що самі римляни пояснювали тим, що «позичили» слово «calo» з грецької «καλῶ» — «звати» (див. Макробий, Saturnalia 1.15).
Давньоримським святом січневих календ (від 1 до 15 січня) завершувався цілий святковий цикл, спільний для всього греко-римського світу; цей цикл починався Врумаліями на честь Діоніса фракійського (від 24 листопада до 17 грудня), охоплював Сатурналії та Опалії (від 17 до 23 грудня) и Воти (від 23 грудня до 1 січня). Святкування досягали свого апогею в кінці — в січневих календах, святі загальної радості, яка братала стани, віки та становища в суспільстві. Поганське свято січневих календ продовжували святкувати і християни, що викликало протести церкви. В боротьбі з цим залишком поганства католицька церква протиставила поганському шануванню нового року свій власний святковий цикл — різдв'яний (з 25 грудня до 4 січня), поганським спогадам — християнські, давнім маскам та іграм — ходіння із зіркою, царями та пастухами (Вертепом). В результаті вийшла складна обрядовість, в складі якої, поряд з християнськими, збереглись і поганські елементи. Під впливом християнства, святкування січневих календ при Юстиніані було розтягнуто на 12-денний святковий цикл від Різдва до Водохреща, а згідно з цим і пісні календ почали бути не тільки новорічними піснями на новий рік, але частіше всього різдвяним чи присвяченими іншим святам. Ці традиції в майбутньому отримали більш розповсюджену назву у Слов'ян — Колядки.
Вислів «відкласти справу до грецьких календ» («ad Calendas Graecas») має зміст — «ніколи не зробити», так як в грецькому календарі календ не було.
Див. також
Посилання
- Longman, Hurst, Rees, Orme, and Brown. 1814. pp. 191-2.: Recreations in Mathematics and Natural Philosophy (англ.)
- Історія календаря Стародавнього Риму (англ.)