Ягідні культури: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
OPbot (обговорення | внесок) м Завдання 11. Обговорення користувача:OPbot |
Іванко1 (обговорення | внесок) м стильові правлення |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ягідні культури''', кущові, напівкущові й багаторічні трав'яні рослини, що дають їстівні плоди — [[ягода|ягоди]] ([[суниці]], [[полуниці]], [[чорна смородина]], [[малина]], [[аґрус]], білі й червоні [[порічки]]; госп. значення мають і дикорослі ягідні рослини: [[журавлина]], [[чорниця]], [[брусниця]]). |
'''Ягідні культури''', кущові, напівкущові й багаторічні трав'яні рослини, що дають їстівні плоди — [[ягода|ягоди]] ([[суниці]], [[полуниці]], [[чорна смородина]], [[малина]], [[аґрус]], білі й червоні [[порічки]]; госп. значення мають і дикорослі ягідні рослини: [[журавлина]], [[чорниця]], [[брусниця]]). В Україні на Я. к. припадає бл. 2% площі всіх плодовоягідних насаджень. Перше місце серед них належить суницям, друге — чорній смородині, третє — малині; менше поширені аґрус і порічки. Урожайність Я. к. висока: 80 — 120 ц/га. |
||
1981 плодові й ягідні насадження становили 1097,5 тис. га, з чого на ягідні припадало 25,4 тис. га. На той час основні площі ягідників були зосереджені: в Лісостепу — 12,2 тис. га (48,0%); у Степу — 6,7 тис. га (26,4%); на Поліссі — 6,5 тис. га (25,6%). З цієї площі на колгоспи, радгоспи та ін. держгоспи припадало 573,3 тис. га. |
1981 плодові й ягідні насадження становили 1097,5 тис. га, з чого на ягідні припадало 25,4 тис. га. На той час основні площі ягідників були зосереджені: в Лісостепу — 12,2 тис. га (48,0%); у Степу — 6,7 тис. га (26,4%); на Поліссі — 6,5 тис. га (25,6%). З цієї площі на колгоспи, радгоспи та ін. держгоспи припадало 573,3 тис. га. |
||
Версія за 17:19, 17 листопада 2010
Ягідні культури, кущові, напівкущові й багаторічні трав'яні рослини, що дають їстівні плоди — ягоди (суниці, полуниці, чорна смородина, малина, аґрус, білі й червоні порічки; госп. значення мають і дикорослі ягідні рослини: журавлина, чорниця, брусниця). В Україні на Я. к. припадає бл. 2% площі всіх плодовоягідних насаджень. Перше місце серед них належить суницям, друге — чорній смородині, третє — малині; менше поширені аґрус і порічки. Урожайність Я. к. висока: 80 — 120 ц/га.
1981 плодові й ягідні насадження становили 1097,5 тис. га, з чого на ягідні припадало 25,4 тис. га. На той час основні площі ягідників були зосереджені: в Лісостепу — 12,2 тис. га (48,0%); у Степу — 6,7 тис. га (26,4%); на Поліссі — 6,5 тис. га (25,6%). З цієї площі на колгоспи, радгоспи та ін. держгоспи припадало 573,3 тис. га.
Я. к. відзначаються високими поживними й смаковими якостями та лікувальними властивостями: містять цукри, органічні кислоти, солі фосфору, заліза, кальцію та вітамін С. їх споживають свіжими, а також використовують для виготовлення конфітур, джему, компотів, соків, вин.
1972 створено Гол. управління для виробництва плодів ягід і винограду при Раді Мін. УРСР, що ввійшло 1985 до складу Держаґропрому УРСР.
Див. також Садівництво.
|
Це незавершена стаття про книгу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.