Хлорид ртуті(II): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Sigors (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Sigors (обговорення | внесок) м категоризація |
||
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
== Див також == |
== Див також == |
||
* [[Хлорид ртуті (I)]] |
* [[Хлорид ртуті (I)]] |
||
[[Категорія: Сполуки ртуті]] |
|||
[[Категорія: Сполуки хлору]] |
|||
[[ca:Clorur de mercuri (II)]] |
[[ca:Clorur de mercuri (II)]] |
Версія за 14:22, 18 листопада 2010
Хлорид ртуті (II) (сулема від пізньолат. sublimatum - сулема, буквально - високо підняте, піднесене, тобто здобуте сублімацією) HgCl2 - безбарвні кристали ромбічної системи;
Властивості
Густина 5,44 г/см3, tпл. 277 °С; tкіп 304 °С. Розчинність у воді 7,4 г на 100 г при 20 °С і 55г при 100 °С. Розчинний також в спирті, ефірі, ацетоні; легко переганяється. Сильна отрута.
Отримання
Отримують розчиненням ртуті в концентрованій сірчаній кислоті з подальшим нагріванням сухого сульфату ртуті з хлоридом натрію або прямим хлоруванням ртуті при нагріванні.
Застосування
Застосовують для отримання інших солей ртуті, як дезінфікувальний засіб в медицині (частіше в розведенні 1:1000), для протравлення насіння, в фармацевтичній промисловості, для просочення деревини тощо. Сулему використовують як каталізатор в органічному синтезі.