Східна філософія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
шаблон |
інтервікі |
||
Рядок 34: | Рядок 34: | ||
* Річард Осборн, Борін Ван Лоон. Східна філософія. Пер. з англ. Харламової Л.В. Ростов-на-Дону. Видавництво "Фенікс", 1997.- 178 с. |
* Річард Осборн, Борін Ван Лоон. Східна філософія. Пер. з англ. Харламової Л.В. Ростов-на-Дону. Видавництво "Фенікс", 1997.- 178 с. |
||
{{Філософія}} |
{{Філософія}} |
||
[[ar:فلسفة شرقية]] |
|||
[[az:Şərq fəlsəfəsi]] |
|||
[[br:Prederouriezh ar Reter]] |
|||
[[ca:Filosofia oriental]] |
|||
[[ckb:فەلسەفەی ڕۆژھەڵاتی]] |
|||
[[cs:Východní filosofie]] |
|||
[[de:Östliche Philosophie]] |
|||
[[en:Eastern philosophy]] |
|||
[[es:Filosofía oriental]] |
|||
[[et:Ida filosoofia]] |
|||
[[fi:Itämainen filosofia]] |
|||
[[he:פילוסופיה מזרחית]] |
|||
[[hu:Keleti filozófia]] |
|||
[[id:Filsafat Timur]] |
|||
[[is:Austræn heimspeki]] |
|||
[[it:Filosofie orientali]] |
|||
[[ja:東洋哲学]] |
|||
[[ko:동양 철학]] |
|||
[[lt:Rytų filosofija]] |
|||
[[nl:Oosterse filosofie]] |
|||
[[pl:Filozofie orientalne]] |
|||
[[ru:Восточная философия]] |
|||
[[ps:ختيځه فلسفه]] |
|||
[[pt:Filosofia oriental]] |
|||
[[sh:Istočna filozofija]] |
|||
[[sk:Východná filozofia]] |
|||
[[sl:Vzhodna filozofija]] |
|||
[[sv:Österländsk filosofi]] |
|||
[[th:ปรัชญาตะวันออก]] |
|||
[[tl:Silanganing pilosopiya]] |
|||
[[tr:Doğu felsefesi]] |
|||
[[uz:Sharq falsafasi]] |
|||
[[zh:東方哲學]] |
Версія за 18:34, 8 грудня 2010
Східна філософія зародилася практично одночасно з філософією Древньої Греції і є крупним і своєрідним пластом світової філософії. Найбільш загальноприйнятим є включення в дане поняття філософських традицій древнього Китаю і Індії як противага аналогічним традиціям античної Європи. Але, в цілому, сюди ж можна включити і світоглядні системи інших азіатських цивілізацій старовини, найбільш показними з яких були (є) Вавілон, Персія, Японія, пізніше - мусульманський світ. Найчастіше східній філософії приписуються наступні відмінні (від західної філософії) риси: релігійність, спиритуальность, інтуїтивізм, інтровертність (зверненість до внутрішнього світу людини), песимізм, єдність суб'єкта і об'єкту та інші.
Філософія Індії і Китаю
Філософія як самостійна дисципліна виникає в середині I тисячоліття одночасно в трьох вогнищах древньої цивілізації - в Китаї, Індії і Древній Греції. Її народження супроводилося переходом від міфологічного світосприймання до світогляду, що спирається на знання, знайдене в інтелектуальному пошуку.
У Індії систематизоване філософське знання формувалося через опозицію брахманізму. У VI-V століттях до н.е. тут з'являється безліч течій, критичних відносно розпоряджень ведійськой релігії. Розвиток шраманських шкіл приводить до становлення філософських систем Індії, основними з яких стали адживіка, джайнізм і буддизм.
У Китаї становленню філософії також сприяли аскетствувавші бродячі мудреці. Багато учень формуються на аналізі або критиці таких древніх пам'яток культури, як «Ши цзин» («Канон віршів») і «І цзин» («Книга змін») (для порівняння, в Індії цю роль виконували Упанішади і Рігведа). Проте на відміну від Індії тут відособлюються два очолюючі світоглядні напрями - конфуціанство і даосизм. Перше і зовсім в II столітті до н.е. набуває офіційного статусу державної ідеології.
Сучасна східна філософія
Ось основні представники східної філософії XIX-XX століть:
- Свамі Вівекананда (1863-1902) - індійський мислитель, релігійний реформатор і громадський діяч, учень видатного містика Рамакрішни. Єдиним засобом виходу з кризи сучасного людства вважав єднання всіх релігій і звернення людей до духовно-релігійного досвіду. З позицій західної філософії пояснив багато ключових ідей Веданти - найвпливовішої індійської релігійно-філософської системи.
- Дайсецу Тейтаро Судзуки (1870-1966) - японський мислитель, буддійський філософ і культуролог, провідний представник і дослідник дзен-буддизму. Центральне місце в його дослідницькій діяльності займало поняття прояснення, яке розуміється як сенс і суть буддизму і будь-якої автентичної релігії і філософії. Серед його робіт: «Основи дзен-буддизму», «Нариси про дзен-буддизм» в трьох частинах, «Лекції з дзен-буддизму», «Дзен в японській культурі».
- Джідду Крішнамурті (1895-1986) - індійський мислитель, людина унікальної долі. Хлопчиком він був визнаний членами Теософського суспільства призначеним для втілення прийдешнього месії і відповідно вихований під їх спостереженням. Проте в 1929 році Крішнамурті відмовляється як від свого месіанства, так і від всякої участі в організованій релігійній діяльності і стає самотнім мислителем, ведучим бесіди з людьми в десятках країнах світу. Відомі роботи Крішнамурті: «Перша і остання свобода», «Єдина революція», «Поза часом», «Свобода від відомого».
- Мухаммад Ікбал (1877-1938) - мусульманський філософ, поет, релігійний реформатор і громадський діяч Індостану. Почитався як «духовний батько нації» в Пакистані і найвидатніший достовірно мусульманський філософ XX століття. Критичне переосмислення всього мусульманського світогляду і обгрунтування корінного реформування традиційного суспільства при ключовій ролі в цьому процесі людини - в цьому пафос учення Ікбала. Його релігійно-філософські погляди представлені в книзі «Реконструкція релігійної думки в ісламі».
Література
- Фролов І. Т. та інші. Введення у філософію (Підручник для вузів). М.: «Політіздат», 1989.
- Джінджолія Б. І. Східна філософія XIX-XX століть. Єкатеринбург, 2006.
- Хайдеггер і східна філософія: пошуки взаємодоповнення культур. СПб., 2001.- 324 с.
- Степанянц М. Т. Східна філософія. Ввідний курс і вибрані тексти. 2-ге видання, виправлене і доповнене. М.: «Східна література», 2001, 51
1 стор.
- Томсон М. Східна філософія. Пер. з англ. Ю.Бондарева.- М.:ФАИР_ПРЕСС, 2002.- 384 с.: мул.
- Історія східної філософії. Навчальний посібник. М.: ІФ РАН, 1998, 122 стор.
- Лукьянов А.Е. Становлення філософії на Сході (Древній Китай і Індія). - Видання 2-ге, виправлене і доповнене - М.: ІНСАН, РМФК, 1992 - 208 с.)
- Річард Осборн, Борін Ван Лоон. Східна філософія. Пер. з англ. Харламової Л.В. Ростов-на-Дону. Видавництво "Фенікс", 1997.- 178 с.