Кайло: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{merge to|Кирка}}
[[Файл:Кирка.JPG|міні|200пкс|Кайло, Народний музей історії міста [[Дзержинськ]]а.]]
[[Файл:Кирка.JPG|міні|200пкс|Кайло, Народний музей історії міста [[Дзержинськ]]а.]]
'''Кайло''' ({{lang-ru|кирка}}, {{lang-en|pick, axe pick}}; {{lang-de|Hacke f, Haue f, Picke f, Spitzhacke f, Letlenhaue f, Schrämhaue f, Keilhaue f}}) – ручний інструмент, вигнутий і загострений з одного або двох кінців металевий [[молоток]] на довгому дерев’яному держакові для відколювання шматків ламких порід від масиву. Застосовується з глибокої старовини спочатку у вигляді оленячих рогів, пізніше з бронзи і сплавів заліза. Відомі К. одно-, двокінцеві та з вставним лезом. Сліди від кайлоподібних знарядь знаходять на стінках [[гірничі виробки|гірничих виробок]] кам'яної доби (в [[Україна|Україні]], напр., на стінках кремнійдобувних штолен і шахт на [[Донбас]]і та на Правобережжі в районі Білої Гори).
'''Кайло''' ({{lang-ru|кирка}}, {{lang-en|pick, axe pick}}; {{lang-de|Hacke f, Haue f, Picke f, Spitzhacke f, Letlenhaue f, Schrämhaue f, Keilhaue f}}) – ручний інструмент, вигнутий і загострений з одного або двох кінців металевий [[молоток]] на довгому дерев’яному держакові для відколювання шматків ламких порід від масиву. Застосовується з глибокої старовини спочатку у вигляді оленячих рогів, пізніше з бронзи і сплавів заліза. Відомі К. одно-, двокінцеві та з вставним лезом. Сліди від кайлоподібних знарядь знаходять на стінках [[гірничі виробки|гірничих виробок]] кам'яної доби (в [[Україна|Україні]], напр., на стінках кремнійдобувних штолен і шахт на [[Донбас]]і та на Правобережжі в районі Білої Гори).

Версія за 12:39, 12 грудня 2010

Кайло, Народний музей історії міста Дзержинська.

Кайло (рос. кирка, англ. pick, axe pick; нім. Hacke f, Haue f, Picke f, Spitzhacke f, Letlenhaue f, Schrämhaue f, Keilhaue f) – ручний інструмент, вигнутий і загострений з одного або двох кінців металевий молоток на довгому дерев’яному держакові для відколювання шматків ламких порід від масиву. Застосовується з глибокої старовини спочатку у вигляді оленячих рогів, пізніше з бронзи і сплавів заліза. Відомі К. одно-, двокінцеві та з вставним лезом. Сліди від кайлоподібних знарядь знаходять на стінках гірничих виробок кам'яної доби (в Україні, напр., на стінках кремнійдобувних штолен і шахт на Донбасі та на Правобережжі в районі Білої Гори).

Дотичні терміни

КАЙЛОВИЩЕ – держак кайла. КАЙЛУВАТИ – відбивати кайлом.

Див. також

Література