Каролінги: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 27: Рядок 27:


* У [[Західне Франкське королівство |Західній Франкії]], яка стала [[Франція|Францією]], вони далі були керівною династією, допоки [[Капетинги]] не одержали трон у 987.
* У [[Західне Франкське королівство |Західній Франкії]], яка стала [[Франція|Францією]], вони далі були керівною династією, допоки [[Капетинги]] не одержали трон у 987.
* У Середній Франкії, яка стала королівствами [[Лотарингія]], [[Прованс]] і [[Ломбардія]], сім'я правила до [[875]], але подальше розділення відбувалося згідно з Меерсеенським Договором [[870]] року.
* У Середній Франкії, (королівства [[Лотарингія]], [[Прованс]] і [[Ломбардія]]), сім'я правила до [[875]], але подальше розділення відбувалося згідно з Мерсенським Договором [[870]] року.
* У [[Східне Франкське королівство |Східній Франкії]], ядрі пізніших [[Німеччина|Німеччини]] і [[Священна Римська Імперія|Священної Римської Імперії]], Каролінги керували до смерті [[Людовик IV Дитина|Людовика IV Дитини]] в [[911]]. Герцоги племінних герцогств прийняли Саксонську династію, яка назвалась Оттоніани (Ottonians) або Людольфінґери (Liudolfinger), які свідомо виставляли себе як наступники Каролінгів. Стосовно звязку Карла з Римом, то цей звязок був трохи, час від часу він пропадав, але загалом він був, ну впринципі підсумок буде такий, все таки звязок був.
* У [[Східне Франкське королівство |Східній Франкії]], ядрі [[Священна Римська Імперія|Священної Римської Імперії]], Каролінги правили до смерті [[Людовик IV Дитина|Людовика IV Дитини]] в [[911]]. Герцоги племінних герцогств визнали Саксонську династію (Оттонів (Ottonians) або Людольфінґерів (Liudolfinger), які свідомо виставляли себе наступниками Каролінгів. Ззв'язок Карла з [[Рим]]ом був слабким.


[[Категорія:Королі Франції]]
[[Категорія:Королі Франції]]

Версія за 15:43, 2 січня 2011

Каролі́нги (лат. Carolingi, фр. Carolingiens) — королівська династія у державах франків.

Походження

Каролінги були династією голів палаців (майордомів), потім франкських королів. Вони успадкували владу від Меровінгів і продовжували керувати в деяких королівствах до 987. Ім'я Каролінгів походить від Карла Мартела (лат. Carolus Martellus), який переміг маврів в битві при Турі в 732. Найвидатніший член династії - Карл Великий, (лат. Carolus Magnus), коронований імператором у 800.

Карл Великий, представник династії Каролінгів

Вважають, що династія заснована Арнульфом Мецським, впливовим єпископом Меца на початку VII сторіччя. Його син Ансежісел (Ansegisel) одружився зі Святою Беггі (Saint Begga), дочкою голови палацу Австразії Пепіна Ланденського (Pepin Landen). Їхнім сином був Пепін Херістальський (Pepin Heristal), також голова палацу Австразії.

Від дідів Пепіна династія одержує свої раніші імена: Арнулфінги (Arnulfing) або Пепініди (Pippinid).

Представники

  • Пепін Короткий став королем в 751 році за підтримки франкських дворян і римського Папи Захарія (Zachary). Останнього короля династії Меровінгів, Хілдеріка III (Childeric III) було пострижено і заслано в монастир.

Поділ імперії Карла Великого

Після поділу імперії між трьома онуками Карла Великого згідно з Верденським Договором 843, Каролінги продовжували тримати трон у всіх трьох країнах, які були створені: Західній Франкії, Середній Франкії і Східній Франкії: