Каролінги: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Елвіс (обговорення | внесок) |
Елвіс (обговорення | внесок) м →Поділ імперії Карла Великого: правопис |
||
Рядок 27: | Рядок 27: | ||
* У [[Західне Франкське королівство |Західній Франкії]], яка стала [[Франція|Францією]], вони далі були керівною династією, допоки [[Капетинги]] не одержали трон у 987. |
* У [[Західне Франкське королівство |Західній Франкії]], яка стала [[Франція|Францією]], вони далі були керівною династією, допоки [[Капетинги]] не одержали трон у 987. |
||
* У Середній Франкії, |
* У Середній Франкії, (королівства [[Лотарингія]], [[Прованс]] і [[Ломбардія]]), сім'я правила до [[875]], але подальше розділення відбувалося згідно з Мерсенським Договором [[870]] року. |
||
* У [[Східне Франкське королівство |Східній Франкії]], ядрі |
* У [[Східне Франкське королівство |Східній Франкії]], ядрі [[Священна Римська Імперія|Священної Римської Імперії]], Каролінги правили до смерті [[Людовик IV Дитина|Людовика IV Дитини]] в [[911]]. Герцоги племінних герцогств визнали Саксонську династію (Оттонів (Ottonians) або Людольфінґерів (Liudolfinger), які свідомо виставляли себе наступниками Каролінгів. Ззв'язок Карла з [[Рим]]ом був слабким. |
||
[[Категорія:Королі Франції]] |
[[Категорія:Королі Франції]] |
Версія за 15:43, 2 січня 2011
Каролі́нги (лат. Carolingi, фр. Carolingiens) — королівська династія у державах франків.
Походження
Каролінги були династією голів палаців (майордомів), потім франкських королів. Вони успадкували владу від Меровінгів і продовжували керувати в деяких королівствах до 987. Ім'я Каролінгів походить від Карла Мартела (лат. Carolus Martellus), який переміг маврів в битві при Турі в 732. Найвидатніший член династії - Карл Великий, (лат. Carolus Magnus), коронований імператором у 800.
Вважають, що династія заснована Арнульфом Мецським, впливовим єпископом Меца на початку VII сторіччя. Його син Ансежісел (Ansegisel) одружився зі Святою Беггі (Saint Begga), дочкою голови палацу Австразії Пепіна Ланденського (Pepin Landen). Їхнім сином був Пепін Херістальський (Pepin Heristal), також голова палацу Австразії.
Від дідів Пепіна династія одержує свої раніші імена: Арнулфінги (Arnulfing) або Пепініди (Pippinid).
Представники
- Пепін Херістальський - завоював Невстрію (Neustria) в Битві при Тертрі (Tertry) в 687 і обрав владу Арнулфінгів над усіма франками.
- Карл Мартел, син Пепіна Херістальського. Був батьком Пепіна Короткого.
- Пепін Короткий став королем в 751 році за підтримки франкських дворян і римського Папи Захарія (Zachary). Останнього короля династії Меровінгів, Хілдеріка III (Childeric III) було пострижено і заслано в монастир.
- Карл Великий, син Пепіна, став королем франків в 768 і був коронованим на імператора римським Папою Левом III у 800.
- Людовик I Благочестивий, син Карла, був єдиним наступником, але після смерті Людовіка проходила трирічна громадянська війна між його синами: Лотарем, Людовиком II Німецьким і Карлом II Лисим.
Поділ імперії Карла Великого
Після поділу імперії між трьома онуками Карла Великого згідно з Верденським Договором 843, Каролінги продовжували тримати трон у всіх трьох країнах, які були створені: Західній Франкії, Середній Франкії і Східній Франкії:
- У Західній Франкії, яка стала Францією, вони далі були керівною династією, допоки Капетинги не одержали трон у 987.
- У Середній Франкії, (королівства Лотарингія, Прованс і Ломбардія), сім'я правила до 875, але подальше розділення відбувалося згідно з Мерсенським Договором 870 року.
- У Східній Франкії, ядрі Священної Римської Імперії, Каролінги правили до смерті Людовика IV Дитини в 911. Герцоги племінних герцогств визнали Саксонську династію (Оттонів (Ottonians) або Людольфінґерів (Liudolfinger), які свідомо виставляли себе наступниками Каролінгів. Ззв'язок Карла з Римом був слабким.