Рифампіцин: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Yozh (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
м r2.7.1) (робот додав: ko:리팜피신 |
||
Рядок 57: | Рядок 57: | ||
[[it:Rifampicina]] |
[[it:Rifampicina]] |
||
[[ja:リファンピシン]] |
[[ja:リファンピシン]] |
||
[[ko:리팜피신]] |
|||
[[nl:Rifampicine]] |
[[nl:Rifampicine]] |
||
[[nn:Rifampicin]] |
[[nn:Rifampicin]] |
Версія за 02:04, 12 січня 2011
Систематична назва (IUPAC) | |
(7S,9E,11S,12R,13S,14R,15R,16R,17S,18S,19E,21Z)-2,15,17,27,29-pentahydroxy-11-methoxy-3,7,12,14,16,18,22-heptamethyl-26-{(E)-[(4-methylpiperazin-1-yl)imino]methyl}-6,23-dioxo-8,30-dioxa-24-azatetracyclo[23.3.1.14,7.05,28]triaconta-1(28),2,4,9,19,21,25(29),26-octaen-13-yl acetate | |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | |
Код ATC | |
PubChem | |
DrugBank | |
Хімічні дані | |
Формула | C43H58N4O12 |
Мол. маса | 822.94 г/моль |
SMILES | & |
Синоніми | 5,6,9,17,19,21-Hexahydroxy-23-methoxy-2,4,12,16,18,20,22-heptamethyl-8-[N-(4-methyl-1-piperazinyl)formimidoyl]-2,7-(epoxypentadeca[1,11,13]trienimino)-naphtho[2,1-b]furan-1,11(2H)-dione 21-acetate |
Фізичні дані | |
Т плавлення | 183–188 °C (361–370 °F) |
Фармакокінетичні дані | |
Біодоступність | від 90 до 95% |
Метаболізм | печінка та кишкова стінка |
Період напіврозпаду | від 6 до 7 годин |
Виділення | від 15 до 30% нирки 60% з калом |
Терапевтичні застереження | |
Кат. вагітності |
C(AU) |
Лег. статус | |
Шляхи введення | перорально, внутрішньовенно |
Рифампіци́н, або рифампі́н - це бактерицидний антибіотик рифампіцинової групи. Це напівсинтетична речовина, яку отримують з бактерії Amycolatopsis rifamycinica, також відомої як Amycolatopsis mediterranei та Streptomyces mediterranei. Для позначення рифампіцину використовують скорочення RIF, RMP, RD, RA та R.
Рифампіцин зазвичай використовують для лікування мікобактеріальних інфекцій, у тому числі туберкульозу та лепри. Використовується також у боротьбі із стійким до метіциліну стафілококом (Staphylococcus aureus) у комбінації із фусидовою кислотою. Також рифампіцин уживають для профілактики інфекцій Neisseria meningitidis (менінгококу).
Рифампіцин важливий у боротьбі із Listeria species, Neisseria gonorrhoeae, Haemophilus influenzae та Legionella pneumophila. Але рифампіцинова монотерапія не є ефективною, бо бактерії швидко пристосовуються до цього антибіотику. Зазвичай рифампіцин використовують у комбінації з дапзоном або клофациміном. Деякі бактерії, такі як Enterobacteriaceae, Acinetobacter та Pseudomonas, стійкі до рифампіцину.
Рифампіцин є інгібітором ДНК-залежної РНК полімерази бактерій приєднуючись до бета-субчастини цього ферменту та блокуючи транскрипцію та, таким чином, наступну трансляцію (експресію білків).