Історичне дослідження: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Sapin (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Ilyaroz (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{merge|Методологія історії}} |
|||
'''Історичне дослідження''' базується на [[Історичне джерело |історичних джерелах]], з них [[історик]] черпає інформацію про [[минуле]], яку він інтерпретує, осмислює і на основі якої відтворює, реконструює (чи конструює) картину-[[образ]] минулого. |
'''Історичне дослідження''' базується на [[Історичне джерело |історичних джерелах]], з них [[історик]] черпає інформацію про [[минуле]], яку він інтерпретує, осмислює і на основі якої відтворює, реконструює (чи конструює) картину-[[образ]] минулого. |
||
Версія за 01:11, 12 березня 2011
Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Методологія історії, але, можливо, це варто додатково обговорити. |
Історичне дослідження базується на історичних джерелах, з них історик черпає інформацію про минуле, яку він інтерпретує, осмислює і на основі якої відтворює, реконструює (чи конструює) картину-образ минулого.
Історичне дослідження починається з виявлення джерел (евристика) з вибраної теми. Всі джерела, використовувані в історичних дослідженнях, можна розділити на два основних класи: історичні й археологічні. У випадках, коли письмові джерела відсутні, використовують винятково археологічні джерела. Найважливішими історичними джерелами є письмові тексти - хроніки, документи, листи і т.п. - їх називають первинними історичними текстами.
Історичні джерела виступають як свідчення, відображення, образи, сліди минулого, використання яких послуговується для реконструкції історичного минулого. У ході такої реконструкції виникають історичні праці - їх називають вторинними історичними текстами (або історіографією).
Приступаючи до дослідження джерел, історик повинен знати історичну обстановку, своєрідність мислення і особливості передачі інформації в епоху, що вивчається, володіти спеціальними знаннями, необхідними для роботи з документами вибраного періоду (наприклад, для епохи феодалізму — знання палеографії, історичної граматики і ін.).
Визначення достовірності джерела складається з вирішення трьох завдань: встановлення тексту, інтерпретація джерела і вивчення його походження.
Одним із найважливіших принципів забезпечення вірогідності результатів дослідження є принцип об’єктивності, який зобов’язує розглядати історичні явища і події у всій їх складності, багатогранності й суперечливості, з урахуванням усієї сукупності позитивних і негативних сторін їх змісту, незалежно від того, чи подобаються вони дослідникові чи ні[1].
Джерела
Примітки
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |