Петриня: відмінності між версіями
Створена сторінка: {{Infobox settlement |official_name = Петріня |settlement_type = Місто |image_skyline =Petrinja Park.jpg |image_caption =Міський парк і ц... |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 09:16, 18 квітня 2011
| Петріня Petrinja |
|
|---|---|
| — Місто — | |
| Петріня | |
 |
|
| Координати: 45°26′00″ пн. ш. 16°17′00″ сх. д. / 45.43333° пн. ш. 16.28333° сх. д. | |
| Країна | Хорватія |
| Жупанія | Сісацько-Мославінська |
| Уряд | |
| - Міський голова | Желько Ненадич |
| Площа | |
| - Повна | 41,64 км² |
| Населення (2001) | |
| - Усього | 13 801 |
| Часовий пояс | CET (UTC+1) |
| - Літній час | CEST (UTC+2) |
| Поштовий індекс | 44250 |
| Телефонний код(и) | 044 |
| Вебсайт: www.petrinja.hr | |
  Петріня |
|
 | |
Петріня (хорв. Petrinja) — місто в центральній Хорватії, найбільше в історичній області Бановіна, адміністративно належить до Сісацько-Мославінської жупанії. Розташоване приблизно за 13 км на південний захід від Сісака i 60 км на південний схід від Загреба, при впадінні річечки Петріньчиці в Купу. Населення міста становить 13 801 людина, тоді як муніципалітет Петріня загалом налічує 23 413 жителів (перепис 2001)[1].
Історія
Назва Петріня сягає корінням до латинського слова petrus, що значить «камінь». За переказами, місто існувало в римську добу в районі кряжу Зрінска-Ґора, який дуже багатий на каміння.
Перший писемний слід Петріні як населеного пункту це згадка про пільги, надані жителям Петріні славонським герцогом Коломаном в 1240 році. Середньовічна Петріня була за кілька км на південь від сучасного міста на території села Ябуковец. Це село було зруйновано турками, які збудували новий форт у гирлі річечки Петріньчиці, де та впадає в Купу. 10 серпня 1594 р. фортецю було вперше звільнено хорватською армією. Таким чином, 10 серпня став днем подяки Богові і Св. Лаврентію, а цього святого було обрано покровителем парафії та міста Петріня. Після вигнання турків на цьому місці виростає нова Петріня як значний військовий і торговельний центр у межах Військового порубіжжя. Місто дедалі частіше стає місцем поселення багатьох ремісників і купців, чия поява знаменує початок розвитку міста. У ХХ столітті важливість Петріні слабне на користь сусіднього Сісака, який мав краще транспортне положення, і його раніше охопила індустріалізація. Проте Петріня донині зберігає місцеве значення як центр Бановіни. Після Другої світової війни посилюється економічне зростання міста (особливо м'ясної промисловості: фірма «Гаврилович») та значно збільшується чисельність жителів Петріні (з 6000 мешканців у 1948 році до майже 19000 у 1991). Це також призводить до зміни етнічної структури: Петріня стає з майже виключно хорватського міста двоетнічною з приблизно однаковою часткою хорватів і сербів. Вітчизняної війна сильно спустошила місто — до цього спричинилися бої на початковому етапі війни, а особливо подальша сербська окупація у вересні 1991 року. Місто було визволено 6 серпня 1995 року внаслідок операції «Буря».
Демографія
| Рік перепису | Всього | Хорвати | Серби | Інші |
|---|---|---|---|---|
| 1961 | 27 517 | 14 942 (54,30%) | 11 955 (43,45%) | 620 (2,25%) |
| 1981 | 33 570 | 14 621 (43,55%) | 12 617(37,58%) | 6 332 (18,86%) |
| 1991 | 35 565 | 15 791 (44,40%) | 15 ,969 (44,90%) | 3 805 (10,70%) |
| 2001 | 23 413 | 19 280 (82,35%) | 2 809 (12,00%) | 1 324 (5,65%) |
Координати: 45°26′ пн. ш. 16°17′ сх. д. / 45.433° пн. ш. 16.283° сх. д.
Примітки
- ↑ Central Bureau of Statistics. Census 2001.