Забайкалля: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м r2.5.2) (робот додав: es:Transbaikalia |
м r2.7.1) (робот додав: da:Transbajkal |
||
Рядок 30: | Рядок 30: | ||
[[be-x-old:Забайкальле]] |
[[be-x-old:Забайкальле]] |
||
[[ca:Transbaikal]] |
[[ca:Transbaikal]] |
||
[[da:Transbajkal]] |
|||
[[de:Daurien]] |
[[de:Daurien]] |
||
[[en:Transbaikal]] |
[[en:Transbaikal]] |
Версія за 22:33, 18 квітня 2011
Забайка́лля — географічний край у складі Російської Федерації. Край займає південний схід Східного Сибіру.
Воно тягнеться від озера Байкал на заході до кордону з Китаєм і Амурською областю на сході, від Північно-Байкальського, Патомського і Олекмо-Чарського нагір'їв на півночі до державного кордону Росії з Монголією і Китаєм на півдні. Західну частину Забайкалля займає Республіка Бурятія, а східну — Забайкальський край. Природними рубежами між ними є західна околиця Хентей-Даурського нагір'я — хребти Цаган-Хуртей, Яблоновий — долина верхньої і середньої течії Вітіма.
Особливості
- по його території проходить частина Світового вододілу між Північним Льодовитим і Тихим океанами
- крайній південь регіону відноситься до однієї з безстічних областей материка (Торейський безстічний басейн)
- південний захід з річковими системами Хилка і Чикоя — частина Байкальського басейну, а озеро Байкал відноситься до Ділянок Світової Спадщини
- північ — Станове нагір'я — входить в Байкальську рифтову зону, де дуже активні неотектонічні рухи, що супроводжуються землетрусами різної сили аж до катастрофічних
- на дану територію проникають повітряні маси атлантичного, тихоокеанського і арктичного походження різного ступеня трансформації і впливу на клімат.
Географія
Гідрографія
Основні річки: Шилка і Аргунь (витоки Амура), Хилок і Чикой (притоки Селенги), Олекма і Вітім (притоки Лени).
Природа
Рослинний світ відрізняється великою різноманітністю. Це пов'язано з складністю геологічної будови, різноманітністю природних умов, тривалою історією розвитку.
Гірський рельєф, що створює різноманітність місць проживань, сприяв збереженню в екологічних нішах реліктів різних геологічних часів. Збереженню їх сприяла відсутність суцільного покривного заледеніння. Корінний зональний рослинний покрив території утворений степовими, лісовими і високогірними рослинними співтовариствами.
При просуванні з південного сходу на північний захід слідують три широтні зони: степова, лісостепова, лісова або тайгова.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Transbaikal |
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |