Цеглинський Григорій Іванович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Albedo (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
OPbot (обговорення | внесок)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Григóрій Цегл́инський''' ([[1855]]—†[[1912]], ''Відень''), гром. діяч, педагог і письм., родам з Калуша. По закінченні Віденського Ун-ту учитель Акад. гімназії у Львові, одночасно ред. «Зорі» (1887-88) й організатор [[Руська Бесіда (театр)|театру «Руська Бесіда»]]. З 1888 дир. Перемиської Держ. гімназії (до 1895 паралельних укр. класів при поль. гімназії) і культ.-осв. (серед ін. спричинився до заснування Укр. Ін-ту для дівчат, гол. «Укр. Бесіди»), екон. і політ. діяч.
'''Григóрій Цегл́инський''' ([[1855]]—†[[1912]], ''Відень''), гром. діяч, педагог і письм., родам з Калуша. По закінченні Віденського Ун-ту учитель Академічної гімназії у Львові, одночасно ред. «Зорі» (1887-88) й організатор [[Руська Бесіда (театр)|театру «Руська Бесіда»]]. З 1888 дир. Перемиської Держ. гімназії (до 1895 паралельних укр. класів при поль. гімназії) і культ.-осв. (серед ін. спричинився до заснування Укр. Ін-ту для дівчат, гол. «Укр. Бесіди»), екон. і політ. діяч.


З 1907 посол до австр. парляменту у Відні (чл. Президії Укр. Парляментарного Клюбу). Помер У Відні.
З 1907 посол до австрійського парламенту у Відні (чл. Президії Укр. Парляментарного Клюбу). Помер У Відні.


Літ. діяльність припадає гол. на львівський період. Комедії, в яких Ц. критикував гал. [[міщанство]], шляхту й інтеліґенцію:
Літ. діяльність припадає гол. на львівський період. Комедії, в яких Ц. критикував гал. [[міщанство]], шляхту й інтеліґенцію:

Версія за 07:09, 26 квітня 2007

Григóрій Цегл́инський (1855—†1912, Відень), гром. діяч, педагог і письм., родам з Калуша. По закінченні Віденського Ун-ту учитель Академічної гімназії у Львові, одночасно ред. «Зорі» (1887-88) й організатор театру «Руська Бесіда». З 1888 дир. Перемиської Держ. гімназії (до 1895 паралельних укр. класів при поль. гімназії) і культ.-осв. (серед ін. спричинився до заснування Укр. Ін-ту для дівчат, гол. «Укр. Бесіди»), екон. і політ. діяч.

З 1907 посол до австрійського парламенту у Відні (чл. Президії Укр. Парляментарного Клюбу). Помер У Відні.

Літ. діяльність припадає гол. на львівський період. Комедії, в яких Ц. критикував гал. міщанство, шляхту й інтеліґенцію:

  • «Тато на заручинах»,
  • «Соколики» (1884),
  • «Шляхта ходачкова» (1886) та ін.;

драми дидактичного характеру:

  • «Ворожбит» і
  • «Кара совісти» (1895),

оп., вірші, ст., про М. Шашкевича, Т. Шевченка, Ю. Федьковича.

Література