Крапина: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
шаблон |
|||
| Рядок 55: | Рядок 55: | ||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
{{Міста Хорватії}} |
|||
[[Категорія:Міста Хорватії]] |
[[Категорія:Міста Хорватії]] |
||
Версія за 07:03, 16 червня 2011
| Крапина Krapina | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
|
46°16′ пн. ш. 15°87′ сх. д. / 46.267° пн. ш. 16.450° сх. д. Координати: мінути довготи >= 60 Координати: 46°16′ пн. ш. 15°87′ сх. д. / 46.267° пн. ш. 16.450° сх. д. Координати: мінути довготи >= 60 {{#coordinates:}}: недопустима довгота | |||||
| Країна |
 Хорватія | ||||
| Регіон | Крапинсько-Загорська жупанія | ||||
| Район | муніципалітет | ||||
| Столиця для | Крапинсько-Загорська жупанія (жупанія Хорватії) | ||||
| Засновано | 1193 | ||||
| Площа | 47,53 км² | ||||
| Населення | 12950 (2001) | ||||
| · густота | 272 осіб/км² | ||||
| Висота НРМ | 203 м | ||||
| Телефонний код | (385) 049 | ||||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
| GeoNames | 3197366 | ||||
| OSM | ↑226223 ·R (Крапинсько-Загорська жупанія) | ||||
| Поштові індекси | 49000 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Йосип Хорват[1] (ХДС) | ||||
| Вебсайт | krapina.hr | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
  Крапина Крапина (Хорватія) | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Крапина у Вікісховищі | |||||
Кра́пина (хорв. Krapina) — місто в північно-західній Хорватії, адміністративний центр Крапинсько-Загорської жупанії.
Історія і етимологія
Розташоване посеред хорватського Загор'я місто Крапина виводить свою назву від прилеглої річки Крапинчиця (хорв. Krapinčica). Назва ж річки походить від імені прісноводної риби коропа, яким колись кишіла Крапинчиця, адже на кайкавському наріччі короп зветься крап.
Крапина є чи не найдавнішим населеним місцем Хорватії. Історія людського роду в межах міста сягає в далеку минувшину і налічує від 120000 до 50000 років, про що свідчать близько 900 закам'янілих останків максимум 80 прадавніх людей неандертальців, виявлених в 1899 р. хорватським археологом і палеонтологом Драгутіном Горяновичем-Крамбергером на пагорбі Хушняково в західній частині Крапини. Найімовірніше, йшлося про місце поховання, пов'язане з ритуальним канібалізмом. У 2010 році в Крапині відкрито Музей крапинських неандертальців. На місці, де велися розкопки, нині закладено парк, прикрашений багатьма статуями, серед яких є ведмідь, лось і бобер.[2]
Перші писемні згадки про Крапину датовано 1193 роком. У середні віки існувала твердиня Крапина, попід якою почало виростати поселення. Ці первісно королівські маєтки з ХІV сторіччя починають одержувати окремі дворянські сім'ї. У той час королівською грамотою Крапина стає вільним торговельним містом. Аристократична сім'я Кеглевич в першій половині ХVІ століття купує помістя Крапина і оселяється посеред найбільших на той час турецьких вторгнень у Хорватію. Аристократичні родини були захисниками церковних орденів, і в Крапині в ХVІІ столітті з'являються францисканці, які будують церкву Св. Катерини і францисканський монастир. У ХVІІІ ст. виникає в Крапині знаменита церква на Тростинному верху. У ХІХ ст. в добу пробудження національної свідомості і становлення хорватської літературної мови саме тут народився ідейний вождь хорватського національного відродження Людевіт Ґай.
Визначні місця
Визначні постаті
Людевіт Ґай — хорватський мовознавець, політик, журналіст і письменник. Його домівка тепер стала меморіальним музеєм.