Ідзковський Антон Леонардович

Антон Ідзковський
Особисті дані
Повне ім'я	Антон Леонардович Ідзковський
Народження	29 грудня 1907(19071229)
	м. Київ, УРСР
Смерть	24 січня 1995 (88 років)
	м. Київ, Україна
Зріст	174 см
Громадянство	Україна
Позиція	Воротар
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1926-1927 1928-1941 1942-1943 1944-1945	Совторгслужбовці (Київ) «Динамо» (Київ) «Динамо» (Казань) «Динамо» (Київ)	74 (-107) 13 (-24)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1934	СРСР	1 (-1)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1946	«Динамо» (Київ)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Анто́н Ідзко́вський (*29 грудня 1907, м. Київ — †24 січня 1995, м. Київ) — колишній радянський футболіст, воротар. Заслужений майстер спорту (1945). Заслужений тренер України (1961).

Біографія

Футболом Антон Леонардович зацікавився у школі № 79, що в столиці України, де був помічений представником новоствореної команди «Совторгслужбовці». Для періоду НЕПу потрапити в неї було великою вдачею — все-одно, що зараз підписати багатомільйонний контракт з фінансово могутнім клубом. Навесні 1926 року 18-річний Ідзковський став «першим номером» цього колективу, а через два сезони отримав запрошення до київського «Динамо».
Закоханий у футбол до самозабуття, юний воротар привчив себе до жорстокої самодисципліни. Він розробив спеціальні вправи, які на його думку мали сприяти розвитку реакції, координації, спритності, гнучкості, та годинами займався за індивідуальною програмою. До речі, антропометричні дані Антона Леонардовича були зовсім не воротарськими, так що самопідготовка, яку він собі вчинив, відіграла дуже важливу роль.
Ідзковський увійшов до найпершого списку кращих футболістів СРСР, який опублікували у 1933 році. Він вирізнявся швидкістю реакції, ефектними стрибками та вважався прибічником традицій старої воротарської школи.
7 серпня 1934 року Ідзковський провів єдиний матч у складі збірної СРСР проти національної команди Туреччини, який носив неофіційний характер та закінчився перемогою радянських футболістів з рахунком 2:1.
А 1935 року у складі збірної УРСР, до якої входило чимало динамівців, мав приймати участь у матчі проти професійного французького клубу «Ред Стар Олімпік», однак захворів і місце у воротах зайняв Микола Трусевич .
Під час війни Антон Леонардович певний час виступав за казанську команду «Динамо».
А після закінчення Великої Вітчизняної Ідзковський жив у Києві на вулиці Фучика, працював у «Динамо», ФШМ (Київ) та Федерації Футбола України.
Незадовго до смерті саме він сприяв появі у пресі фотознімка, що розвінчував легенду про «матч смерті» між київськими футболістами та німецькими окупантами у 1942 році.
Як тренер Антон Леонардович підготував таких відомих українських голкіперів як Олег Макаров, Євген Лемешко та Віктор Банніков.

Досягнення

Командні

• Срібний призер Чемпіонату СРСР (1936в)

Індивідуальні

• У 1945 році отримав звання «Заслуженого майстра спорту».
• Був удостоєний почесного звання заслуженого тренера України (1961).
• Інтрнет портал «Football.Ua» включив Ідзковського до списку 50 найкращих гравців «Динамо» за історію .

Участь у кінематографі

Кажуть, що Антон Леонардович слугував прототипом Антона Кандідова — головного героя книги «Воротар республіки» відомого радянського письменника Лева Кассіля. Точного підтвердження цьому немає: хіба що імена співпадають.
Влітку 1936 року до Києва завітала група кіностудії «Ленфільм», що знімала фільм «Воротар» за мотивами вищевказаного роману. Головний режисер запросив основного голкіпера київського «Динамо» допомогти у навчанні воротарській майстерності актора Григорія Плужника, що виконував роль Антона Кандідова. А у якості вдячності довірив Ідзковському невелику роль голкіпера закордонної команди «Буйволи». Таким чином, гра Антона Леонардовича залишилася збереженою на кіноплівці навіки.

Посилання

• Статистика на КЛІСФ (рос.)
• 60 новел київського футболу (рос.)
• Гравці "Динамо" у чемпіонатах СРСР 1936-46 років (рос.)