Термометрія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Yakudza (обговорення | внесок) м вилучена Категорія:Термометрія з допомогою HotCat |
OlegB (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
⚫ | '''Термометрія''' (від термо … і … метрія) — розділ прикладної [[фізика|фізики]], присвячений розробці методів і засобів [[вимірювання]] [[температура|температури]]. Термометрія є також розділом [[метрологія|метрології]], в її завдання входить забезпечення єдності і точності температурних вимірів: встановлення температурних шкал, створення [[еталон]]ів, розробка методик [[градуювання]] та [[повірка|повірки]] [[прилад]]ів для вимірювання температури. |
||
<noinclude>{{Delete|15 жовтня 2011}}</noinclude> |
|||
⚫ | |||
⚫ | '''Термометрія''' (від термо |
||
⚫ | |||
Температура не може бути виміряна безпосередньо. Про її зміну судять по зміні інших фізичних властивостей тіл ([[об'єм]]у, [[тиск]]у, електричного опору, [[ерс]], інтенсивності випромінювання тощо), пов'язаних з температурою певними закономірностями. Тому методи вимірювання температури є по суті методами вимірювання зазначених вище термометричних властивостей, які повинні однозначно залежати від температури і вимірюватися досить просто і точно. При розробці конкретного методу або приладу необхідно вибрати термометричну речовину, у якій відповідна властивість добре відтворюється і досить сильно змінюється з температурою. |
Температура не може бути виміряна безпосередньо. Про її зміну судять по зміні інших фізичних властивостей тіл ([[об'єм]]у, [[тиск]]у, електричного опору, [[ерс]], інтенсивності випромінювання тощо), пов'язаних з температурою певними закономірностями. Тому методи вимірювання температури є по суті методами вимірювання зазначених вище термометричних властивостей, які повинні однозначно залежати від температури і вимірюватися досить просто і точно. При розробці конкретного методу або приладу необхідно вибрати термометричну речовину, у якій відповідна властивість добре відтворюється і досить сильно змінюється з температурою. |
||
Для вимірювання температури (при будь-якому методі) необхідно визначити температурну шкалу. |
Для вимірювання температури (при будь-якому методі) необхідно визначити температурну шкалу. |
||
Методи вимірювання температури різноманітні, вони залежать від принципів дії використовуваних приладів, діапазонів вимірюваних температур, умов вимірювань і необхідної точності. Їх можна розділити на дві основні групи: |
Методи вимірювання температури різноманітні, вони залежать від принципів дії використовуваних приладів, діапазонів вимірюваних температур, умов вимірювань і необхідної точності. Їх можна розділити на дві основні групи: |
||
*контактні методи |
* контактні методи — власне термометрія, |
||
*безконтактні методи |
* безконтактні методи — [[Термометрія випромінювання]], або [[пірометрія]]. |
||
Загальним і істотним для всіх контактних методів вимірювання температури є те, що всякий прилад, що вимірює температуру середовища, повинен перебувати з нею в тепловій рівновазі (див. [[Температура]]), тобто мати однакову з середовищем температуру. |
Загальним і істотним для всіх контактних методів вимірювання температури є те, що всякий прилад, що вимірює температуру середовища, повинен перебувати з нею в тепловій рівновазі (див. [[Температура]]), тобто мати однакову з середовищем температуру. |
||
==[[Термометр]]и== |
== [[Термометр]]и == |
||
Основними вузлами всіх приладів для виміру температури є: чутливий елемент, де реалізується термометрична властивість, і пов'язаний з ним вимірювальний прилад, який вимірює чисельні значення цієї властивості. |
Основними вузлами всіх приладів для виміру температури є: чутливий елемент, де реалізується термометрична властивість, і пов'язаний з ним вимірювальний прилад, який вимірює чисельні значення цієї властивості. |
||
''У газовій термометрії'' термометричною властивістю є температурна залежність тиску газу (при постійному об'ємі) або об'єму газу (при постійному тиску), відповідно розрізняють |
''У газовій термометрії'' термометричною властивістю є температурна залежність тиску газу (при постійному об'ємі) або об'єму газу (при постійному тиску), відповідно розрізняють — газовий термометр постійного об'єму і газовий термометр постійного тиску. Термометрична речовина в цих термометрах — [[газ]], що наближається за своїми властивостями до ідеального. Рівняння стану ідеального газу pV = RT встановлює зв'язок абсолютної температури Т з тиском р (при постійному об'ємі V) або Т з об'ємом V (при постійному тиску). Газовим термометром вимірюють термодинамічну температуру. Точність приладу залежить від ступеня наближення використовуваного газу (азот, гелій) до ідеального. |
||
''У конденсаційних термометрах'' термометричною властивістю є температурна залежність тиску насиченої пари рідини. Чутливий елемент |
''У конденсаційних термометрах'' термометричною властивістю є температурна залежність тиску насиченої пари рідини. Чутливий елемент — [[резервуар]] з рідиною і знаходяться з нею в рівновазі насиченими парами — сполучений [[капіляр]]ом з [[манометр]]ом. Термометричні речовини — зазвичай низькокиплячі гази: [[кисень]], [[аргон]], [[неон]], [[водень]], [[гелій]]. Для обчислення температури по виміряному тиску користуються емпіричними співвідношеннями. Діапазон застосування конденсаційного термометра обмежений. Високоточні термометри (до 0,001 град) служать для реалізації реперних точок (див. Міжнародна практична температурна шкала). |
||
''У термометрах рідинних'' термометричною властивістю є теплове розширення рідин, термометричною речовиною |
''У термометрах рідинних'' термометричною властивістю є теплове розширення рідин, термометричною речовиною — головним чином [[ртуть]]. При визначенні температури не виробляють вимірювань об'єму рідини; для цього при виготовленні калібрують капіляр термометра в ° С, тобто по його довжині наносять відмітки з інтервалами, відповідними зміні об'єму при заданій зміні температури. Точність термометра залежить від точності калібрування. |
||
''У термометрах манометричних,'' які є приладами технічного застосування, використовуються ті ж термометричні властивості, що і в рідинних або газових термометрах. |
''У термометрах манометричних,'' які є приладами технічного застосування, використовуються ті ж термометричні властивості, що і в рідинних або газових термометрах. |
||
Рядок 28: | Рядок 26: | ||
''У термометрах опору'' термометричною властивістю є температурна залежність електричного опору чистих металів, сплавів, напівпровідників; термометричної речовини вибираються залежно від області температурних вимірювань і необхідної точності. Для визначення температури по виміряному електричному опору користуються емпіричними формулами або таблицями. Термометри для точних вимірювань (платина, легований германій) градуюються індивідуально. |
''У термометрах опору'' термометричною властивістю є температурна залежність електричного опору чистих металів, сплавів, напівпровідників; термометричної речовини вибираються залежно від області температурних вимірювань і необхідної точності. Для визначення температури по виміряному електричному опору користуються емпіричними формулами або таблицями. Термометри для точних вимірювань (платина, легований германій) градуюються індивідуально. |
||
''У термометрах термоелектричних'' з термопарою чутливий елемент |
''У термометрах термоелектричних'' з термопарою чутливий елемент — [[термопара]]; термометричні речовини різноманітні і вибираються в залежності від області застосування і необхідної точності. Для визначення температури по виміряної едс також користуються емпіричними формулами або таблицями. У зв'язку зі специфікою термоелектричного термометра (диференціального приладу) його точність залежить від точності підтримки і виміру температури одного зі спаїв термопари («реперного» спаю). |
||
==Вторинні прилади== |
== Вторинні прилади == |
||
Вимірювальні прилади, якими визначають чисельні значення термометричних властивостей ([[манометр]]и, [[потенціометр]]и, [[логометр]]и, мости вимірювальні, мілі[[вольтметр]]и і |
Вимірювальні прилади, якими визначають чисельні значення термометричних властивостей ([[манометр]]и, [[потенціометр]]и, [[логометр]]и, мости вимірювальні, мілі[[вольтметр]]и і т. д.), називаються вторинними приладами. Точність вимірювання температури залежить від точності вторинних приладів. Термометри технічного застосування зазвичай індивідуально не градуюються і комплектуються відповідними вторинними приладами, шкала яких нанесена безпосередньо в ° С. |
||
У діапазоні кріогенних (нижче 90 К) і наднизьких (нижче 1 К) температур, крім звичайних методів виміру температур, застосовуються специфічні |
У діапазоні кріогенних (нижче 90 К) і наднизьких (нижче 1 К) температур, крім звичайних методів виміру температур, застосовуються специфічні — [[магнітна термометрія]] (діапазон 0,006-30 К; точність до 0,001 град); методи, засновані на температурній залежності [[ефект Мессбауера|ефекту Мессбауера]] і [[анізотропія|анізотропії]] g-випромінювання (нижче 1 К), термошумовий термометр з перетворювачем на [[ефект Джозефсона|ефекті Джозефсона]] (нижче 1 К). Особливою складністю термометрії в діапазоні наднизьких температур є здійснення теплового контакту між термометром і середовищем. |
||
Для забезпечення єдності і точності температурних вимірів служить Державний еталон одиниці температури |
Для забезпечення єдності і точності температурних вимірів служить Державний еталон одиниці температури — [[кельвін]], що дозволяє в діапазоні 1,5-2800 К відтворювати Міжнародну практичну температурну шкалу (МПТШ) з найвищою досяжною в даний час точністю. Шляхом порівняння з еталоном значення температур передаються зразковим приладам, по яких градуюються і перевіряються робочі прилади для вимірювання температури. Зразковими приладами є германієві (1,5 — 13,8 К) і платинові [13,8-903,9 К (630,7 ° С)] термометри опору, [[платинородій]] (90% Pt, 10% Rd) — платинова термопара (630,7-1064,4 ° С) і [[оптичний пірометр]] (вище 1064,4 ° С). |
||
==Приклади застосування у техніці== |
== Приклади застосування у техніці == |
||
Термометричні методи слід використовувати, наприклад, для реєстрації змін температурного поля свердловини, які викликані перетіканнями газу: |
Термометричні методи слід використовувати, наприклад, для реєстрації змін температурного поля свердловини, які викликані перетіканнями газу: |
||
— для визначення місця витікання газу в заколонний простір і вторинних газонакопичень в заколонному просторі; |
|||
— для оцінки працюючих інтервалів (визначення інтервалів припливу та поглинання газу); |
|||
— для визначення місць та інтервалів водоприпливу в стовбур свердловини; |
|||
— для визначення герметичності свердловинного обладнання (пакера). |
|||
==Див. також== |
== Див. також == |
||
* [[Термометр]] |
* [[Термометр]] |
||
==Джерела== |
== Джерела == |
||
* [http://bse.sci-lib.com/article110116.html Термометрия] |
* [http://bse.sci-lib.com/article110116.html Термометрия] |
||
==Інтернет-ресурси== |
== Інтернет-ресурси == |
||
* http://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Thermography?uselang=uk |
* http://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Thermography?uselang=uk |
||
Версія за 04:18, 28 жовтня 2011
Термометрія (від термо … і … метрія) — розділ прикладної фізики, присвячений розробці методів і засобів вимірювання температури. Термометрія є також розділом метрології, в її завдання входить забезпечення єдності і точності температурних вимірів: встановлення температурних шкал, створення еталонів, розробка методик градуювання та повірки приладів для вимірювання температури.
Способи і засоби вимірювання температури
Температура не може бути виміряна безпосередньо. Про її зміну судять по зміні інших фізичних властивостей тіл (об'єму, тиску, електричного опору, ерс, інтенсивності випромінювання тощо), пов'язаних з температурою певними закономірностями. Тому методи вимірювання температури є по суті методами вимірювання зазначених вище термометричних властивостей, які повинні однозначно залежати від температури і вимірюватися досить просто і точно. При розробці конкретного методу або приладу необхідно вибрати термометричну речовину, у якій відповідна властивість добре відтворюється і досить сильно змінюється з температурою.
Для вимірювання температури (при будь-якому методі) необхідно визначити температурну шкалу.
Методи вимірювання температури різноманітні, вони залежать від принципів дії використовуваних приладів, діапазонів вимірюваних температур, умов вимірювань і необхідної точності. Їх можна розділити на дві основні групи:
- контактні методи — власне термометрія,
- безконтактні методи — Термометрія випромінювання, або пірометрія.
Загальним і істотним для всіх контактних методів вимірювання температури є те, що всякий прилад, що вимірює температуру середовища, повинен перебувати з нею в тепловій рівновазі (див. Температура), тобто мати однакову з середовищем температуру.
Термометри
Основними вузлами всіх приладів для виміру температури є: чутливий елемент, де реалізується термометрична властивість, і пов'язаний з ним вимірювальний прилад, який вимірює чисельні значення цієї властивості.
У газовій термометрії термометричною властивістю є температурна залежність тиску газу (при постійному об'ємі) або об'єму газу (при постійному тиску), відповідно розрізняють — газовий термометр постійного об'єму і газовий термометр постійного тиску. Термометрична речовина в цих термометрах — газ, що наближається за своїми властивостями до ідеального. Рівняння стану ідеального газу pV = RT встановлює зв'язок абсолютної температури Т з тиском р (при постійному об'ємі V) або Т з об'ємом V (при постійному тиску). Газовим термометром вимірюють термодинамічну температуру. Точність приладу залежить від ступеня наближення використовуваного газу (азот, гелій) до ідеального.
У конденсаційних термометрах термометричною властивістю є температурна залежність тиску насиченої пари рідини. Чутливий елемент — резервуар з рідиною і знаходяться з нею в рівновазі насиченими парами — сполучений капіляром з манометром. Термометричні речовини — зазвичай низькокиплячі гази: кисень, аргон, неон, водень, гелій. Для обчислення температури по виміряному тиску користуються емпіричними співвідношеннями. Діапазон застосування конденсаційного термометра обмежений. Високоточні термометри (до 0,001 град) служать для реалізації реперних точок (див. Міжнародна практична температурна шкала).
У термометрах рідинних термометричною властивістю є теплове розширення рідин, термометричною речовиною — головним чином ртуть. При визначенні температури не виробляють вимірювань об'єму рідини; для цього при виготовленні калібрують капіляр термометра в ° С, тобто по його довжині наносять відмітки з інтервалами, відповідними зміні об'єму при заданій зміні температури. Точність термометра залежить від точності калібрування.
У термометрах манометричних, які є приладами технічного застосування, використовуються ті ж термометричні властивості, що і в рідинних або газових термометрах.
У термометрах опору термометричною властивістю є температурна залежність електричного опору чистих металів, сплавів, напівпровідників; термометричної речовини вибираються залежно від області температурних вимірювань і необхідної точності. Для визначення температури по виміряному електричному опору користуються емпіричними формулами або таблицями. Термометри для точних вимірювань (платина, легований германій) градуюються індивідуально.
У термометрах термоелектричних з термопарою чутливий елемент — термопара; термометричні речовини різноманітні і вибираються в залежності від області застосування і необхідної точності. Для визначення температури по виміряної едс також користуються емпіричними формулами або таблицями. У зв'язку зі специфікою термоелектричного термометра (диференціального приладу) його точність залежить від точності підтримки і виміру температури одного зі спаїв термопари («реперного» спаю).
Вторинні прилади
Вимірювальні прилади, якими визначають чисельні значення термометричних властивостей (манометри, потенціометри, логометри, мости вимірювальні, мілівольтметри і т. д.), називаються вторинними приладами. Точність вимірювання температури залежить від точності вторинних приладів. Термометри технічного застосування зазвичай індивідуально не градуюються і комплектуються відповідними вторинними приладами, шкала яких нанесена безпосередньо в ° С.
У діапазоні кріогенних (нижче 90 К) і наднизьких (нижче 1 К) температур, крім звичайних методів виміру температур, застосовуються специфічні — магнітна термометрія (діапазон 0,006-30 К; точність до 0,001 град); методи, засновані на температурній залежності ефекту Мессбауера і анізотропії g-випромінювання (нижче 1 К), термошумовий термометр з перетворювачем на ефекті Джозефсона (нижче 1 К). Особливою складністю термометрії в діапазоні наднизьких температур є здійснення теплового контакту між термометром і середовищем.
Для забезпечення єдності і точності температурних вимірів служить Державний еталон одиниці температури — кельвін, що дозволяє в діапазоні 1,5-2800 К відтворювати Міжнародну практичну температурну шкалу (МПТШ) з найвищою досяжною в даний час точністю. Шляхом порівняння з еталоном значення температур передаються зразковим приладам, по яких градуюються і перевіряються робочі прилади для вимірювання температури. Зразковими приладами є германієві (1,5 — 13,8 К) і платинові [13,8-903,9 К (630,7 ° С)] термометри опору, платинородій (90% Pt, 10% Rd) — платинова термопара (630,7-1064,4 ° С) і оптичний пірометр (вище 1064,4 ° С).
Приклади застосування у техніці
Термометричні методи слід використовувати, наприклад, для реєстрації змін температурного поля свердловини, які викликані перетіканнями газу:
— для визначення місця витікання газу в заколонний простір і вторинних газонакопичень в заколонному просторі;
— для оцінки працюючих інтервалів (визначення інтервалів припливу та поглинання газу);
— для визначення місць та інтервалів водоприпливу в стовбур свердловини;
— для визначення герметичності свердловинного обладнання (пакера).