Сивілині книги: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
ZéroBot (обговорення | внесок) м r2.7.1) (робот додав: la:Libri Sibyllini |
м r2.7.1) (робот додав: ia:Libros sibylline |
||
Рядок 28: | Рядок 28: | ||
[[fy:Sibyllynske boeken]] |
[[fy:Sibyllynske boeken]] |
||
[[he:ספרי הסיבילות]] |
[[he:ספרי הסיבילות]] |
||
[[ia:Libros sibylline]] |
|||
[[it:Libri sibillini]] |
[[it:Libri sibillini]] |
||
[[ja:シビュラの書]] |
[[ja:シビュラの書]] |
Версія за 12:51, 9 листопада 2011
Сивілині книги (лат. Libri Sibyllini) — 9 книг, написаних грецькою мовою, які згідно легенди, Кумська сивіла запропонувала купити царевіТарквінієві Гордому
Відповіднор до легенди, Тарквіній відмовився від їх придбання . Тоді сивіла кинула у вогонь три книги й запропонувала цареві купити решту. При повторній відмові царя сивіла спалила ще три книги і знову запропонувала купити за ту саму ціну три книги, які залишилися. Порадившись з авгурами, Тарквіній купив ці книги й віддав до Капітолійського храму. Охороняти книги доручили двом патриціям і ще двом грекам, які їх перекладали й тлумачили. Згодом до трьох книг додали віщування Тібурської сивіли Альбунеї, які, за переказом, були занесені в Рим водами Тібру, а також «Книги братів Мартіїв», укладені латинською мовою.
Після пожежі Капітолійського храму у 83 р. до н. е. сенат відрядив до Ерітру, Іліону й Самосу послів, які зібрали там новий збірник сивілиних пророцтв. За переказом, пророцтва були записані на пальмових листках і зберігались у суворій таємниці; навіть римляни, крім колегії жерців (квідецімвірів), не мали до них доступу.
За Сулли колегія жерців — зберігачів і тлумачів сивілиних книг — складалася з 15 членів. Жерці були звільнені від усіх державних повинностей і на вимогу сенату мусили в присутності службових осіб відкривати С. к. й дізнаватися, що означають ті чи інші призвістки, яка жертва найприємніша богам, чим закінчиться той чи той важливий захід.
Майже всі нові обряди й культи, встановлені в історичну епоху римської держави, завдячують своїм походженням книгам Сивілли. Сюди належить уведення до римського пантеону нових божеств — Аполлона, Латони, Великої матері, Ескулапа, а також перенесення на римські божества атрибутів і рис грецьких богів: Діану ототожнено з Артемідою, Кереру з Деметрою, Прозерпіну з Персефоною, Геркулеса з Гераклом тощо. Сивілині книги, які збереглися до нашого часу, на думку вчених, походять з II ст. н. е. У них знахоять сліди гебрейського та християнського впливів пізніших часів.
У переносному значенні Сивілині книги — пророцтво. Вислів «читати Сивілині книги» означає «передбачати майбутнє».