Вальниця: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 38: | Рядок 38: | ||
[[Категорія:Техніка]] |
[[Категорія:Техніка]] |
||
[[Категорія:Машинобудування]] |
[[Категорія:Машинобудування]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Вальниці]] |
||
[[af:Laer (toestel)]] |
[[af:Laer (toestel)]] |
Версія за 14:27, 19 грудня 2011
Вальни́ця — технічний пристрій, призначений для підтримування вала, осі чи іншої конструкції у зафіксованому розташунку, що забезпечує обертання, хитання чи гойдання або лінійне переміщення з найменшим опором, а також для сприйняття і передавання навантаження на інші частини конструкції.
До 2003 року у конструкторській документації використовувався термін «підшипник», який було визначено як недопустимий у ДСТУ 3321-2003.
Види вальниць
Основні типи вальниць:
- вальниці кочення - працюють на використанні принципу тертя кочення;
- вальниці ковазння - працюють на використанні принципу тертя ковзання;
- Вальниці, що ґрунтуються на в'язкому терті;
- магнітні вальниці - використовують магнітне поле.
Основні типи, які застосовуються в машинобудуванні — це вальниці кочення і вальниці ковзання.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вальниця |
Джерела
Павлище В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин. — Афіша. — С. 560. — ISBN 966-8013-58-1.
Це незавершена стаття з технології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |