Рева Віталій Михайлович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
оформлення, стильові правлення
Рядок 1: Рядок 1:
{{Особа
'''Віталій Михайлович Ре́ва''' (25 лютого 1938, с. [[Якушинці]] Вінницького р-ону, Вінницької обл. – 4 січня 2012), український автомобіліст, державний службовець і громадський діяч. Народний депутат України першого скликання, заслужений працівник транспорту України.
| ім'я = Віталій Михайлович Рева
| оригінал імені =
| жінка =
| місце_проживання =
| інші_імена =
| псевдонім =
| прізвисько =
| зображення =
| розмір_зображення =
| підпис_зображення =
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження = {{Дата народження|25|02|1938}}
| місце_народження = {{Прапорець|USR}} с. [[Якушинці]], [[Вінницький район]], [[Вінницька область]], [[УРСР]]
| дата_смерті = {{ДС|4|01|2012}}
| місце_смерті = {{Прапорець|UKR}} м. [[Київ]], [[Україна]]
| причина_смерті =
| поховання =
| громадянство = {{USR}} → {{UKR}}
| підданство =
| національність =
| Alma_mater = [[Київський автомобільно-дорожний інститут]]
| відомий_(відома) =
| рід_діяльності = [[автомобільний транспорт]]
| титул =
| посада = Президент [[Всеукраїнська асоціація автомобільних перевізників|Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників]] (1997—2011)
| військове звання =
| платня =
| термін =
| попередник =
| наступник =
| партія = [[КПРС]] ([[1965]]—[[1991]])
| головував_(-ла) =
| віросповідування =
| батько =
| матір =
| рід =
| родичі =
| дружина =
| чоловік =
| діти =
| підпис =
| нагороди = {{{!}} style="background:transparent"
{{!}} {{Орден «За заслуги» І ступеню}} {{!}} {{Орден «За заслуги» ІІ ступеню}} {{!}} {{Орден «За заслуги» ІІІ ступеню}}
{{!}}-
{{Орден «Знак Пошани»}} {{!}} {{Орден Трудового Червоного Прапора}}
{{!}}}
{{{!}} style="background:transparent"
{{Заслужений працівник транспорту України}}
{{!}}}
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
| зріст =
| вага =
| герб =
| підпис_герба =
}}


'''Віталій Михайлович Ре́ва''' ({{н}}[[25 лютого]] [[1938]], с. [[Якушинці]] [[Вінницький район|Вінницького району]] [[Вінницька область|Вінницької області]] – {{†}}4 січня 2012, м. [[Київ]]) — український автотранспортник, державний службовець і громадський діяч. [[Народний депутат України]] [[Народні депутати України 1-го скликання|першого скликання]], [[заслужений працівник транспорту України]].
== Родина ==

== Біографія ==
=== Родина ===
Народився в сім'ї службовців, українець. Був одружений, має дитину.
Народився в сім'ї службовців, українець. Був одружений, має дитину.


== Освіта ==
=== Освіта ===
* 1954–1959 — [[Київський автомобільно-дорожний інститут]], інженер-експлуатаційник автотранспорту
Протягом [[1954]]–[[1959]] років навчався у [[Київський автомобільно-дорожний інститут|Київському автомобільно-дорожному інституті]], здобувши фах інженера-експлуатаційника автотранспорту.
* 1984 — закінчив Академію управління народним господарством у Москві.
* кандидат технічних наук — почесний професор Транспортного Університету.


1984 року закінчив Академію управління народним господарством у Москві.
== Кар'єра ==
* 1959 Механік, старший інженер, нач. відділу, головний інженер автотранспортного підприємства м. Пермь РРФСР.
* 1967 Заст. начальника Київського обласного автоуправління.
* 1975 Заст. начальника управління, нач. пасажирського управління, заст. міністра, Перший заст. міністра автомобільного транспорту УРСР.
* 1986 Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
* 1988 Перший заст. міністра транспорту УРСР.
* 1992 Перший віце-президент Української державної корпорації «Укравтотранс».
* 1993 Заст. міністра — директор департаменту автомобільного транспорту України.
* 1996 Заст. міністра транспорту України.


Мав вчений ступінь кандидата технічних наук, був почесним професором Транспортного Університету.
== Політична діяльність ==
* Член КПРС з 1965 по 1991
* Висунутий кандидатом в народні депутати трудовим колективом автопідприємства 14312 м. Феодосії.
* 18.03.1990 обраний Народним депутатом України, 2-й тур 52.23% голосів,14 претендентів. Входив до групи «За соціальну справедливість». Член Комісії ВР України з питань розвитку базових галузей народного господарства.


=== Кар'єра ===
== Громадська діяльність ==
По закінченню [[Київський автомобільно-дорожний інститут|Київського автомобільно-дорожного інституту]] у 1959—1967 роках працював механіком, старшим інженером, начальником відділу, головним інженером автотранспортного підприємства м. [[Перм]] [[РРФСР]].

З 1967 по 1975 рік обіймав посаду заступника начальника Київського обласного автоуправління, а у 1975—1988 роках — заступника начальника управління, начальника пасажирського управління, заступника міністра, Першого заступника міністра автомобільного транспорту УРСР.

У 1986 році був учасник ліквідації наслідків [[Аварія на Чорнобильській АЕС|аварії на Чорнобильській АЕС]].

У 1988—1990 роках був Першим заступником міністра транспорту УРСР.

1992 року став першим віце-президентом Української державної корпорації «Укравтотранс».

У [[1993]]—1996 роках — заступник [[Міністерство транспорту України|міністра транспорту України]], директор департаменту автомобільного транспорту України.

У 1997 році заснував [[Всеукраїнська асоціація автомобільних перевізників|Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників]], яку очолював до грудня [[2011]] року, коли за станом здоров'я склав з себе повноваження президента ВААП.

Помер 4 січня 2012 року після тяжкої хвороби<ref>[http://vaap.org.ua/?p=855 Всеукраїнська асоціація автомобільних перевізників. Пішов з життя почесний президент ВААП Віталій Михайлович Рева]</ref>

=== Політична діяльність ===
* Член [[КПРС]] з [[1965]] по [[1991]]
У 1990 році був висунутий кандидатом в народні депутати трудовим колективом автопідприємства 14312 м. Феодосії, і обраний [[18 березня]] [[1990]] обраний Народним депутатом України по 249 Феодосійському виборчому округу, отримавши у 2-му турі 52.23% голосів. Входив до групи «За соціальну справедливість», був членом Комісії ВР України з питань розвитку базових галузей народного господарства.

=== Громадська діяльність ===
* голова української науково-технічної спілки працівників автотранспорту та дорожнього господарства;
* голова української науково-технічної спілки працівників автотранспорту та дорожнього господарства;
* през. [[Федерація гандболу України|Федерації гандболу України]].
* презмдент [[Федерація гандболу України|Федерації гандболу України]].
* почесний президент [[Всеукраїнська асоціація автомобільних перевізників|Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників]], яку заснував у 1997. У складі асоціації більше сотні транспортних операторів пасажирського автотранспорту. У грудні 2011 року за станом здоров'я склав з себе повноваження президента ВААП.
* почесний президент [[Всеукраїнська асоціація автомобільних перевізників|Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників]]
* Академік Транспортної Академії України,
* Академік Транспортної Академії України,
* член колегій Державтотрансадміністрації та Головавтотрансінспекції,
* член колегій Державтотрансадміністрації та Головавтотрансінспекції,
* член Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України
* член [[Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України|Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України]]
* член громадської колегії Укравтодору.
* член громадської колегії [[Укравтодор|Укравтодору]].

=== Нагороди ===
* [[Орден «Знак Пошани»]], [[1973]]
* [[Орден Трудового Червоного Прапора]], 1986
* орденом [[Орден «За заслуги»|«За заслуги»]] ІІІ ступеню, [[1997]]
* Почесною грамотою Верхової Ради України, [[2003]]
* орденом [[Орден «За заслуги»|«За заслуги»]] ІІ ступеню, [[2003]]
* орденом [[Орден «За заслуги»|«За заслуги»]] І ступеню, [[2010]]
* [[Заслужений працівник транспорту УРСР]]
Мав вісім медалей.


== Відзнаки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
Нагороджений
* орденом «Знак пошани», 1973
* орденом «Трудового червоного прапору», 1986
* орденом «За заслуги» ІІІ ступеню, 1997
* Почесною грамотою Верхової Ради України, 2003
* орденом «За заслуги» ІІ ступеню, 2003
* орденом «За заслуги» І ступеню, 2010
Має вісім медалей. [[Заслужений працівник транспорту УРСР]].


== Посилання ==
== Джерела ==
* http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/249.htm rada.gov.ua
* [http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/249.htm Офіційний портал Верховної ради України.
Рева Віталій Михайлович]
* http://vaap.org.ua/?p=855
* [http://vaap.org.ua/?p=855 Всеукраїнська асоціація автомобільних перевізників. Пішов з життя почесний президент ВААП Віталій Михайлович Рева]


[[Категорія:Заслужені працівники транспорту України]]
[[Категорія:Заслужені працівники транспорту України]]
[[Категорія:Уродженці Вінницького району]]
[[Категорія:Уродженці Вінницького району]]
{{DEFAULTSORT:Рева Віталій Михайлович}}

Версія за 17:29, 5 січня 2012

Віталій Михайлович Рева
Народився 25 лютого 1938(19380225)
СРСР с. Якушинці, Вінницький район, Вінницька область, УРСР
Помер 4 січня 2012
Україна м. Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР → Україна Україна
Діяльність автомобільний транспорт
Alma mater Київський автомобільно-дорожний інститут
Науковий ступінь кандидат технічних наук
Посада Президент Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників (1997—2011)
Партія КПРС (1965—1991)
Нагороди
Орден «Знак Пошани» | Орден Трудового Червоного Прапора
Шаблон:Орден «За заслуги» І ступеню | Шаблон:Орден «За заслуги» ІІ ступеню | Шаблон:Орден «За заслуги» ІІІ ступеню
Заслужений працівник транспорту України
Заслужений працівник транспорту України

Віталій Михайлович Ре́ва (нар.25 лютого 1938, с. Якушинці Вінницького району Вінницької області – пом.4 січня 2012, м. Київ) — український автотранспортник, державний службовець і громадський діяч. Народний депутат України першого скликання, заслужений працівник транспорту України.

Біографія

Родина

Народився в сім'ї службовців, українець. Був одружений, має дитину.

Освіта

Протягом 1954–1959 років навчався у Київському автомобільно-дорожному інституті, здобувши фах інженера-експлуатаційника автотранспорту.

1984 року закінчив Академію управління народним господарством у Москві.

Мав вчений ступінь кандидата технічних наук, був почесним професором Транспортного Університету.

Кар'єра

По закінченню Київського автомобільно-дорожного інституту у 1959—1967 роках працював механіком, старшим інженером, начальником відділу, головним інженером автотранспортного підприємства м. Перм РРФСР.

З 1967 по 1975 рік обіймав посаду заступника начальника Київського обласного автоуправління, а у 1975—1988 роках — заступника начальника управління, начальника пасажирського управління, заступника міністра, Першого заступника міністра автомобільного транспорту УРСР.

У 1986 році був учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У 1988—1990 роках був Першим заступником міністра транспорту УРСР.

1992 року став першим віце-президентом Української державної корпорації «Укравтотранс».

У 1993—1996 роках — заступник міністра транспорту України, директор департаменту автомобільного транспорту України.

У 1997 році заснував Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників, яку очолював до грудня 2011 року, коли за станом здоров'я склав з себе повноваження президента ВААП.

Помер 4 січня 2012 року після тяжкої хвороби[1]

Політична діяльність

У 1990 році був висунутий кандидатом в народні депутати трудовим колективом автопідприємства 14312 м. Феодосії, і обраний 18 березня 1990 обраний Народним депутатом України по 249 Феодосійському виборчому округу, отримавши у 2-му турі 52.23% голосів. Входив до групи «За соціальну справедливість», був членом Комісії ВР України з питань розвитку базових галузей народного господарства.

Громадська діяльність

Нагороди

Мав вісім медалей.

Примітки

  1. ↑ Всеукраїнська асоціація автомобільних перевізників. Пішов з життя почесний президент ВААП Віталій Михайлович Рева

Джерела

Рева Віталій Михайлович]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рева_Віталій_Михайлович&oldid=8536636