Металічний зв'язок: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
AS (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
При встановленні металічного типу зв'язку між атомами утворюється [[метал]], в якому позитивно заряджені [[іон]]и занурені в [[вільні електрони|електронний газ]]. Незважаючи на заряджений стан іонів, взаємодія між ними [[екранування|екранується]] рухливими електронами, й не поширюється на далекі віддалі. |
При встановленні металічного типу зв'язку між атомами утворюється [[метал]], в якому позитивно заряджені [[іон]]и занурені в [[вільні електрони|електронний газ]]. Незважаючи на заряджений стан іонів, взаємодія між ними [[екранування|екранується]] рухливими електронами, й не поширюється на далекі віддалі. |
||
| ⚫ | Більшість металів утворює одну з наступних високосиметричних ґраток з щільною упаковкою атомів: кубічну об'ємно центровану, кубічну гранецентрировану і гексагональну. У кубічної об'ємно центрованої ґратки атоми розташовані у вершинах куба і один атом в центрі обсягу куба. Кубічну об'ємно центровану грати мають метали: Pb, K, Na, Li, β-Ti, β-Zr, Ta, W, V, α-Fe, Cr, Nb, Ba та ін. У кубічної гранецентрованої ґратки атоми розташовані у вершинах куба і в центрі кожної грані. Грати такого типу мають метали: α-Ca, Ce, α-Sr, Pb, Ni, Ag, Au, Pd, Pt, Rh, γ-Fe, Cu, α-Co та ін. У гексагональної ґратки атоми розташовані у вершинах і центрі шестигранних основ призми, а три атома - у середній площині призми. Таку упаковку атомів мають метали: : Mg, α-Ti, Cd, Re, Os, Ru, Zn, β-Co, Be, β-Ca та ін. Вільно рухомі електрони зумовлюють високу електро-і теплопровідність. Речовини, що володіють металевим зв'язком, часто поєднують міцність з пластичністю, тому що при зміщенні атомів один щодо одного не відбувається розрив зв'язків. |
||
==Джерела== |
==Джерела== |
||
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0 |
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0 |
||
| Рядок 33: | Рядок 36: | ||
[[ja:金属結合]] |
[[ja:金属結合]] |
||
[[ko:금속 결합]] |
[[ko:금속 결합]] |
||
[[mk:Метална врска]] |
|||
| ⚫ | |||
[[nl:Metaalbinding]] |
[[nl:Metaalbinding]] |
||
[[nn:Metallbinding]] |
[[nn:Metallbinding]] |
||
Версія за 11:39, 14 січня 2012
Металі́чний зв'язо́к — тип хімічного зв'язку, при якому валентні електрони атомів делокалізуються й стають загальною власністю усього тіла.
При встановленні металічного типу зв'язку між атомами утворюється метал, в якому позитивно заряджені іони занурені в електронний газ. Незважаючи на заряджений стан іонів, взаємодія між ними екранується рухливими електронами, й не поширюється на далекі віддалі.
Більшість металів утворює одну з наступних високосиметричних ґраток з щільною упаковкою атомів: кубічну об'ємно центровану, кубічну гранецентрировану і гексагональну. У кубічної об'ємно центрованої ґратки атоми розташовані у вершинах куба і один атом в центрі обсягу куба. Кубічну об'ємно центровану грати мають метали: Pb, K, Na, Li, β-Ti, β-Zr, Ta, W, V, α-Fe, Cr, Nb, Ba та ін. У кубічної гранецентрованої ґратки атоми розташовані у вершинах куба і в центрі кожної грані. Грати такого типу мають метали: α-Ca, Ce, α-Sr, Pb, Ni, Ag, Au, Pd, Pt, Rh, γ-Fe, Cu, α-Co та ін. У гексагональної ґратки атоми розташовані у вершинах і центрі шестигранних основ призми, а три атома - у середній площині призми. Таку упаковку атомів мають метали: : Mg, α-Ti, Cd, Re, Os, Ru, Zn, β-Co, Be, β-Ca та ін. Вільно рухомі електрони зумовлюють високу електро-і теплопровідність. Речовини, що володіють металевим зв'язком, часто поєднують міцність з пластичністю, тому що при зміщенні атомів один щодо одного не відбувається розрив зв'язків.
Джерела
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
|
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |