Шепетівська округа: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →‎Склад округи: оформлення, правопис, вікіфікація
м →‎Склад округи: назва району відповідно до книги АТП УРСР 1947 року
Рядок 92: Рядок 92:
Шепетівська округа, до якої ввійшла територія [[Заславський повіт|Заславського]] й частин [[Новоград-Волинський повіт|Новоград-Волинського]], [[Старокостянтинівський повіт|Старокостянтинівського]] та [[Полонський повіт|Полонського]] повітів, налічувала 14 [[район]]ів:
Шепетівська округа, до якої ввійшла територія [[Заславський повіт|Заславського]] й частин [[Новоград-Волинський повіт|Новоград-Волинського]], [[Старокостянтинівський повіт|Старокостянтинівського]] та [[Полонський повіт|Полонського]] повітів, налічувала 14 [[район]]ів:


# [[Антонінський район|Антонінський]] — [[Антоніни]];
# [[Антонинський район|Антонинський]] — [[Антоніни|Антонини]];
# [[Базалійський район|Базалійський]] — [[Базалія]];
# [[Базалійський район|Базалійський]] — [[Базалія]];
# [[Берездівський район|Берездівський]] — [[Берездів]];
# [[Берездівський район|Берездівський]] — [[Берездів]];
Рядок 112: Рядок 112:


Постановою IV позачергової сесії ВУЦВК від [[9 лютого]] [[1932]] року<ref>Державний архів Хмельницької області (ДАХО).&nbsp;— Ф. Р.&nbsp;— 335&nbsp;— оп. 1, спр. 627&nbsp;— арк. 26</ref> на території Української СРР було утворено 5 областей: [[Вінницька область|Вінницька]], [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]], [[Київська область|Київська]], [[Харківська область|Харківська]] та [[Одеська область|Одеська]]. Таким чином відбувся перехід на триступеневу систему управління (центр&nbsp;— область&nbsp;— район).
Постановою IV позачергової сесії ВУЦВК від [[9 лютого]] [[1932]] року<ref>Державний архів Хмельницької області (ДАХО).&nbsp;— Ф. Р.&nbsp;— 335&nbsp;— оп. 1, спр. 627&nbsp;— арк. 26</ref> на території Української СРР було утворено 5 областей: [[Вінницька область|Вінницька]], [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]], [[Київська область|Київська]], [[Харківська область|Харківська]] та [[Одеська область|Одеська]]. Таким чином відбувся перехід на триступеневу систему управління (центр&nbsp;— область&nbsp;— район).

До Вінницької області була віднесена й територія колишньої Шепетівської округи.
До Вінницької області була віднесена й територія колишньої Шепетівської округи.


Для посилення оперативності керівництва господарським і соціально-культурним будівництвом у прикордонних районах постановою ЦВК УРСР від [[4 травня]] [[1935]] року<ref>Збірник узаконень УРСР.&nbsp;— 1935.&nbsp;— №&nbsp;13.&nbsp;— С. 3-4.</ref> на території західної частини Вінницької області були знову утворені Кам'янець-Подільська, Проскурівська і Шепетівська округи. Шепетівська округа мала в своєму складі такі райони:
Для посилення оперативності керівництва господарським і соціально-культурним будівництвом у прикордонних районах постановою ЦВК УРСР від [[4 травня]] [[1935]] року<ref>Збірник узаконень УРСР.&nbsp;— 1935.&nbsp;— №&nbsp;13.&nbsp;— С. 3-4.</ref> на території західної частини Вінницької області були знову утворені Кам'янець-Подільська, Проскурівська і Шепетівська округи. Шепетівська округа мала в своєму складі такі райони:


# [[Антонінський район|Антонінський]]&nbsp;— [[Антоніни]];
# [[Антонинський район|Антонинський]]&nbsp;— [[Антоніни|Антоніни]];
# [[Берездівський район|Берездівський]]&nbsp;— [[Берездів]];
# [[Берездівський район|Берездівський]]&nbsp;— [[Берездів]];
# [[Грицівський район|Грицівський]]&nbsp;— [[Гриців]];
# [[Грицівський район|Грицівський]]&nbsp;— [[Гриців]];

Версія за 00:43, 21 січня 2012

Шепетівська округа
Окружний центр Шепетівка
Країна СРСР, УСРР
Адміністративно-
територіальна
одиниця
округа
Була у складі Волинська губернія,
УСРР,
Вінницька область
Регіон Волинь
Межує з: Польщею
Офіційна мова українська, російська
Населення
 - повне 659 746 чоловік
Площа
 - повна ~ 7500 км²
Дата утворення
Роки існування 		7 березня 1923
1923—1930, 1935—1937
Дата ліквідації 30 червня 1930

Шепетівська округа — адміністративно-територіальна одиниця в Українській СРР в 1923—1930 і 1935—1937 роках. Вона була утворена 7 березня 1923 року[1] у складі Волинської губернії. Окружний центр — місто Шепетівка.

Розташування

Шепетівська округа була розташована в західній частині Української СРР. На північному сході округа межувала з Житомирською округою, на сході з Бердичівською, на півдні з Проскурівською, на заході і північному заході з Польщею.

Населення

Згідно Всесоюзного перепису населення 1926 року в окрузі постійно проживало 659 435 чоловік (48,59% чоловіків, що складало 320 408 осіб і 51,41% жінок — 339 027 осіб). З них 82 052 були міськими, а 577 383 сільськими жителями.

За національним складом 536 026 чол. (81,3%) були українці, 60 215 чол. (9,1%) — поляки, 48 027 чол. (7,3%) — євреї, 7 565 чол. (1,2%) — росіяни, 3 902 чол. (0,6%) — німці, 1 721 чол. (0,3%) — чехи і словаки, 665 чол. (0,1%) — білоруси, інші національності загалом складали 606 чол. (0,1%), іноземці — 311 чол. (0,06%).

Склад округи

Шепетівська округа, до якої ввійшла територія Заславського й частин Новоград-Волинського, Старокостянтинівського та Полонського повітів, налічувала 14 районів:

  1. Антонинський — Антонини;
  2. Базалійський — Базалія;
  3. Берездівський — Берездів;
  4. Ганнопільський — Ганнопіль;
  5. Грицівський — Гриців;
  6. Ізяславський — Ізяслав;
  7. Красилівський — Красилів;
  8. Ляховецький — Ляхівці (нині Білогір'я);
  9. Плужнянський — Плужне;
  10. Полонський — Полонне;
  11. Славутський — Славута;
  12. Старокостянтинівський — Старокостянтинів;
  13. Теофіпольський — Теофіполь;
  14. Шепетівський — Шепетівка.

За постановою ВУЦВК і Раднаркому УРСР від 21 липня 1924 року Берездівський район Шепетівської округи був розформований.[2] Проіснувала округа до 13 червня 1930 року.

Постановою ВУЦВК і РНК УРСР від 13 червня 1930 року[3] Шепетівська округа була розформована, а її територія увійшла до складу Бердичівської округи.

Постановою IV позачергової сесії ВУЦВК від 9 лютого 1932 року[4] на території Української СРР було утворено 5 областей: Вінницька, Дніпропетровська, Київська, Харківська та Одеська. Таким чином відбувся перехід на триступеневу систему управління (центр — область — район).

До Вінницької області була віднесена й територія колишньої Шепетівської округи.

Для посилення оперативності керівництва господарським і соціально-культурним будівництвом у прикордонних районах постановою ЦВК УРСР від 4 травня 1935 року[5] на території західної частини Вінницької області були знову утворені Кам'янець-Подільська, Проскурівська і Шепетівська округи. Шепетівська округа мала в своєму складі такі райони:

  1. Антонинський — Антоніни;
  2. Берездівський — Берездів;
  3. Грицівський — Гриців;
  4. Ізяславський — Ізяслав;
  5. Ляховецький — Ляхівці (нині Білогір'я);
  6. Плужнянський — Плужне;
  7. Полонський — Полонне;
  8. Славутський — Славута;
  9. Теофіпольський — Теофіполь;
  10. Шепетівський — Шепетівка.

Таким чином на території Вінницької області, що прилягала до кордону, на два роки було встановлено особливий напіввійськовий адміністративний поділ, який включав проміжну ланку — прикордонну округу.

Згідно з постановою ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 року[6] була утворена Кам'янець-Подільська область, а прикордонні округи, в тому числі і Шепетівська, були ліквідовані. До складу області ввійшло 36 районів, серед яких райони Шепетівської округи.

Література

  • Матеріали до опису округ УСРР. Статистичні характеристики. Шепетівська округа. Харків, 1926.

Джерела

Примітки

  1. ↑ Збірник узаконень УРСР. — 1923. — № 18-19. — С. 559, 561—562.
  2. ↑ [Збірник узаконень УРСР. — 1924. — № 29. — С. 592.
  3. ↑ Збірник узаконень УРСР. — 1930. — № 14. — С. 449—450.
  4. ↑ Державний архів Хмельницької області (ДАХО). — Ф. Р. — 335 — оп. 1, спр. 627 — арк. 26
  5. ↑ Збірник узаконень УРСР. — 1935. — № 13. — С. 3-4.
  6. ↑ Червоний Кордон. — № 222 (2407) за 24 вересня 1937 року
Округи в 1923–1930 роках
Артемівська (Бахмутська) · Бердичівська · Білоцерківська · Вінницька · Волинська (Житомирська) · Глухівська (Новгород-Сіверська)1 · Дніпропетровська (Катеринославська) · Запорізька · Зинов'євська (Єлисаветградська) · Ізюмська1 · Кам'янецька1 · Київська · Конотопська · Коростенська1 · Кременчуцька · Криворізька · Куп'янська1 · Лубенська · Луганська · Маріупольська · Мелітопольська · Миколаївська · Могилівська1 · Ніжинська1 · Одеська · Першомайська1 · Полтавська · Прилуцька1 · Проскурівська · Роменська1 · Сталінська (Юзівська) · Старобільська1 · Сумська · Тульчинська1 · Уманська · Харківська · Херсонська · Чернігівська · Шевченківська (Черкаська) · Шепетівська1
Мапа українських округ 1929—1930 років
Мапа українських округ 1929—1930 років
Передані РСФРР 1925 року
Ліквідовані протягом
1924–1926 років
Автономна республіка
Округи в 1935–1937 роках
1 Округи, ліквідовані 13 червня 1930 року (решта — з 15 вересня 1930 року)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шепетівська_округа&oldid=8646467