Бахчисарайський мирний договір: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
* кордон між Туреччиною і Московською державою встановлювався по [[Дніпро|Дніпру]], султан і хан зобов'язались не допомагати ворогам Росії; |
* кордон між Туреччиною і Московською державою встановлювався по [[Дніпро|Дніпру]], султан і хан зобов'язались не допомагати ворогам Росії; |
||
* [[Туреччина]] приєднувала південну Київщину, Брацлавщину і [[Поділля]], а Московська держава — [[Лівобережна Україна|Лівобережну Україну]], Запоріжжя і [[Київ]] з містечками [[Васильків]], [[Стайки (Кагарлицький район)|Стайки]], [[Трипілля]], [[Радомишль]], [[Дідівщина (Фастівський район)|Дідівщина]]. Росія погодилась на щорічне надання ханові «казни»; |
* [[Туреччина]] приєднувала південну Київщину, Брацлавщину і [[Поділля]], а Московська держава — [[Лівобережна Україна|Лівобережну Україну]], Запоріжжя і [[Київ]] з містечками [[Васильків]], [[Стайки (Кагарлицький район)|Стайки]], [[Трипілля]], [[Радомишль]], [[Дідівщина (Фастівський район)|Дідівщина]]. Росія погодилась на щорічне надання ханові «казни»; |
||
* |
* упродовж 20-ти років територія між [[Дністер|Дністром]] і [[Буг]]ом залишалася нейтральною і незаселеною, на якій обидві сторони не мали права будувати і відновляти укріплення; |
||
* [[козаки]] отримали право на [[Рибальство|рибну ловлю]], добування [[хлорид натрію|солі]] та вільного плавання Дніпром та його притоками до [[Чорне море|Чорного моря]]; |
* [[козаки]] отримали право на [[Рибальство|рибну ловлю]], добування [[хлорид натрію|солі]] та вільного плавання Дніпром та його притоками до [[Чорне море|Чорного моря]]; |
||
* [[татари]] отримали право на кочування і полювання в [[степ]]у обабіч Дніпра. |
* [[татари]] отримали право на кочування і полювання в [[степ]]у обабіч Дніпра. |
||
Версія за 12:22, 1 лютого 2012
Бахчисарайський мирний договір 1681 — угода про перемир'я 13 (23 січня) 1681 року у Бахчисараї між Туреччиною, Кримським ханством та Московською державою, зумовлена перемогами російського війська та частинами вірного Москві українського козацтва над турецько-татарською армією (за підтримки частини українських козаків), у боротьбі за Україну, а також несприятливою для Туреччини міжнародною обстановкою. При укладанні договору з російського боку був присутнім генеральний писар Війська Запорізького Семен Ракович.
Договір був укладений терміном на 20 років і завершив війни 70-х років 17 століття між цими державами за володіння землями Правобережної України.
За цим договором:
- кордон між Туреччиною і Московською державою встановлювався по Дніпру, султан і хан зобов'язались не допомагати ворогам Росії;
- Туреччина приєднувала південну Київщину, Брацлавщину і Поділля, а Московська держава — Лівобережну Україну, Запоріжжя і Київ з містечками Васильків, Стайки, Трипілля, Радомишль, Дідівщина. Росія погодилась на щорічне надання ханові «казни»;
- упродовж 20-ти років територія між Дністром і Бугом залишалася нейтральною і незаселеною, на якій обидві сторони не мали права будувати і відновляти укріплення;
- козаки отримали право на рибну ловлю, добування солі та вільного плавання Дніпром та його притоками до Чорного моря;
- татари отримали право на кочування і полювання в степу обабіч Дніпра.
Бахчисарайський мирний договір в черговий раз перерозподілив українські землі між сусідніми державами і значно посилив позиції московського уряду в Гетьманщині, що призвело до поступового наростання національного та соціального гніту українського народу у Лівобережній Україні. Також договір мав велике міжнародне значення і зумовив підписання «Вічного миру» в 1686 році між Росією і Польщею.
Див. також
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
| ||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}