Австро-турецька війна (1716—1718): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Рядок 22: Рядок 22:
В 1717 році Євгеній Савойський [[Облога Белграда (1717)|вигнав турок із Белграда]], а потім, рухаючись по долинам балканських річок, продолжив наступ на південь, глибоко увійшовши в территорію Османської імперії.
В 1717 році Євгеній Савойський [[Облога Белграда (1717)|вигнав турок із Белграда]], а потім, рухаючись по долинам балканських річок, продолжив наступ на південь, глибоко увійшовши в территорію Османської імперії.


В травні 1718 року великим візирем став [[Невшехірли Дамат Ібрахім-паша]], і османський уряд оголосив про готовність подумати про заключення миру. Переговори проходили в містечку [[Пожаревац]]і на південний схід від Белграду. Посередниками були британські і голландські послыи при дворі султана.
В травні 1718 року великим візирем став [[Невшехірли Дамат Ібрахім-паша]], і османський уряд оголосив про готовність подумати про заключення миру. Переговори проходили в містечку [[Пожаревац]]і на південний схід від Белграду. Посередниками були британські і голландські посли при дворі султана.


== Підсумки ==
== Підсумки ==

Версія за 15:38, 17 березня 2012

Австро-турецька війна (1716-1718)
Дата: 1716-1718
Місце: Балканський півострів
Результат: Пожаревацький мир
Сторони
Австрійська імперія Османська імперія
Командувачі
Євгеній Савойський Дамат Сілахдар Алі-паша

Австро-турецька війна 1716—1718 років — одна із багатьох війн між Австрією та Османською імперією.

Передісторія

В 1714 році Османська імперія оголосила війну Венеції. Однак Венеція прийняла пакт про взаємну оборону з Австрією, яка побоювалася, що після перемоги турки стануть погрожувати її кордонам в Хорватії. Переговори виявились безрезультативними, і в 1716 році великий візир Дамат Сілахдар Алі-паша повів армію на Белград, а флот відправився блокувати Корфу.

Бойові дії

Турецька мобілізація проходила повільно, тому чисельність військ була недостатнью для війни, і коли 5 серпня 1716 року армії ворожих сторін зійшлись у Петроварадина, то Євгенію Савойському знадобилось всього-навсього 5 годин, щоб повністю розбити турок; великий візир був убитим в бою. Новини про поразку під Петроварадином настільки шокувало турок, що вони зняли облогу з Корфу.

З Петроварадина принц Євгеній пішов на Банат, и після кількох тижнів облоги замок Тімішоара здався.

В 1717 році Євгеній Савойський вигнав турок із Белграда, а потім, рухаючись по долинам балканських річок, продолжив наступ на південь, глибоко увійшовши в территорію Османської імперії.

В травні 1718 року великим візирем став Невшехірли Дамат Ібрахім-паша, і османський уряд оголосив про готовність подумати про заключення миру. Переговори проходили в містечку Пожареваці на південний схід від Белграду. Посередниками були британські і голландські посли при дворі султана.

Підсумки

Докладніше: Пожаревацький мир

За підсумками війни Австрія залишила за собою Белград і Темешвар, и передвинула свої кордони до Ніша.Австрія також розширила доступ торговлі з територіями, які входили в сферу впливу Османської імперії.

Джерела

  • Финкель К. История Османской империи: Видение Османа. — Москва: АСТ, 2010. ISBN 978-5-17-043651-4