Австро-турецька війна (1716—1718): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Friend (обговорення | внесок) |
Dfy191 (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
В 1717 році Євгеній Савойський [[Облога Белграда (1717)|вигнав турок із Белграда]], а потім, рухаючись по долинам балканських річок, продолжив наступ на південь, глибоко увійшовши в территорію Османської імперії. |
В 1717 році Євгеній Савойський [[Облога Белграда (1717)|вигнав турок із Белграда]], а потім, рухаючись по долинам балканських річок, продолжив наступ на південь, глибоко увійшовши в территорію Османської імперії. |
||
В травні 1718 року великим візирем став [[Невшехірли Дамат Ібрахім-паша]], і османський уряд оголосив про готовність подумати про заключення миру. Переговори проходили в містечку [[Пожаревац]]і на південний схід від Белграду. Посередниками були британські і голландські |
В травні 1718 року великим візирем став [[Невшехірли Дамат Ібрахім-паша]], і османський уряд оголосив про готовність подумати про заключення миру. Переговори проходили в містечку [[Пожаревац]]і на південний схід від Белграду. Посередниками були британські і голландські посли при дворі султана. |
||
== Підсумки == |
== Підсумки == |
Версія за 15:38, 17 березня 2012
Австро-турецька війна (1716-1718) | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Австрійська імперія | Османська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Євгеній Савойський | Дамат Сілахдар Алі-паша |
Австро-турецька війна 1716—1718 років — одна із багатьох війн між Австрією та Османською імперією.
Передісторія
В 1714 році Османська імперія оголосила війну Венеції. Однак Венеція прийняла пакт про взаємну оборону з Австрією, яка побоювалася, що після перемоги турки стануть погрожувати її кордонам в Хорватії. Переговори виявились безрезультативними, і в 1716 році великий візир Дамат Сілахдар Алі-паша повів армію на Белград, а флот відправився блокувати Корфу.
Бойові дії
Турецька мобілізація проходила повільно, тому чисельність військ була недостатнью для війни, і коли 5 серпня 1716 року армії ворожих сторін зійшлись у Петроварадина, то Євгенію Савойському знадобилось всього-навсього 5 годин, щоб повністю розбити турок; великий візир був убитим в бою. Новини про поразку під Петроварадином настільки шокувало турок, що вони зняли облогу з Корфу.
З Петроварадина принц Євгеній пішов на Банат, и після кількох тижнів облоги замок Тімішоара здався.
В 1717 році Євгеній Савойський вигнав турок із Белграда, а потім, рухаючись по долинам балканських річок, продолжив наступ на південь, глибоко увійшовши в территорію Османської імперії.
В травні 1718 року великим візирем став Невшехірли Дамат Ібрахім-паша, і османський уряд оголосив про готовність подумати про заключення миру. Переговори проходили в містечку Пожареваці на південний схід від Белграду. Посередниками були британські і голландські посли при дворі султана.
Підсумки
За підсумками війни Австрія залишила за собою Белград і Темешвар, и передвинула свої кордони до Ніша.Австрія також розширила доступ торговлі з територіями, які входили в сферу впливу Османської імперії.
Джерела
- Финкель К. История Османской империи: Видение Османа. — Москва: АСТ, 2010. ISBN 978-5-17-043651-4