Баритон: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
м r2.6.4) (робот змінив: hr:Bariton (glas) |
||
Рядок 37: | Рядок 37: | ||
[[fr:Baryton (voix)]] |
[[fr:Baryton (voix)]] |
||
[[he:קולות (מוזיקה)#בריטון]] |
[[he:קולות (מוזיקה)#בריטון]] |
||
[[hr:Bariton]] |
[[hr:Bariton (glas)]] |
||
[[hu:Bariton]] |
[[hu:Bariton]] |
||
[[id:Bariton]] |
[[id:Bariton]] |
Версія за 13:23, 24 квітня 2012
Барито́н (італ. baritono, від грец. βαρυς — важкий, низький (про звук) і τονος — тон) — чоловічий голос, за висотою середній між басом і тенором. Діапазон баритону приблизно від ля великої октави до ля першої октави. Виділяють баритони ліричні і драматичні.: перші за характером звучання наближаються до драматичного тенора, другі (більш сильні й мужні, але менш рухливі) у нижньому регістрі наближаються до баса.
Різновиди
- Ліричний баритон
- Лірико-драматичний баритон
- Драматичний баритон
Ліричний баритон (тенор-баритон, баритоновий тенор), звучить легко, лірично, близький до тенорового тембру, але типово баритонового відтінку. Партії, написані для цього голосу, мають найбільш високу теситуру.
Лірико-драматичний баритон, що має світлий, яскравий тембр і значну силу, може виконувати як ліричні, так і драматичні партії.
Драматичний баритон (бас-баритон, баритоновий бас) — голос більш «темнішого» звучання, великої сили, потужного звучання на центральній і верхній ділянках діапазону. Партії драматичного баритона нижчі по теситурі, але в моменти кульмінації піднімаються і до граничних верхніх нот.
Інші значення терміну
- Баритон-саксофон
- Мідний духовий інструмент, різновид туби — див. еуфониум
- Струнний смичковий інструмент 18 століття низького регістру з 6—7 основними та 7—20 додатковими струнами (для посилення звучання).
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.