Книга псалмів: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Sanya3 (обговорення | внесок) м дoдана Категорія:Юдаїзм з допомогою HotCat |
Oloddin (обговорення | внесок) |
||
Рядок 38: | Рядок 38: | ||
{{Книги Біблії}} |
{{Книги Біблії}} |
||
{{Книги Старого Заповіту}} |
|||
[[Категорія:Християнство]] |
[[Категорія:Християнство]] |
Версія за 01:17, 6 травня 2012
Книга Псалмів, також Псалти́р — одна з книг Старого Заповіту Біблії. Містить 150 духовних пісень.
Авторство і призначення
Вірилось, що вони всі псалми були написані Давидом але на сьогодні вважають, що вони написані кількома авторами; деякі з них можуть датуватися раннім періодом Єврейської монархії. Псалми призначалися для співу з музичним супроводженням і вживалися в літургії у Єрусалимському Храмі; вони надалі вживаються як і в громадському так і приватному поклонінні євреями та християнами. Більшість псалмів — вираження хвали та поклоніння Богу та Його ділам.
Псалтир віками уживали, як шкільний підручник, читали над померлим, а також над хворим. Цитати з Псалтиря зустрічаються вже в українській літературі з 11 століття до найновіших часів. З Псалтиря у давнину ворожили, і текст так званого гадального Псалтиря, у якому до кожного псалма було пояснення, що в певних обставинах псалми радять діяти, був знаний уже в 11 столітті.
Псалми широко вживаються у богослужінні юдаїзму. Також їх використовували найперші християнські спільноти ще до формування канону Нового Заповіту.
Широко вживається у богослужіннях християнських церков (також українських); для цього поділена на відповідні розділи — 20 кафизмів. Текст Псалтиря був у числі найдавніших перекладів на слов'янську мову за часів святих Кирила й Методія і поширився в Україні відразу після прийняття християнства. Дуже рано став тут відомий Псалтир з толкуванням («толковий») неясних місць та викладами, зазвичай проти юдейської віри.
Структура
Тематично псалми поділяють на кілька груп: гімни, індивідуальні лементи, спільні лементи, пісні довіри, індивідуальні псалми подяки, королівські псальми, псальми мудрості, паломницькі псальми, літургічні псальми. По іншій типології псалми поділяють на: пісні Сіона — псальми 48, 76, 84, 87, 122, 134, історичні літанії — псалми 78, 105, 106, 135, 136, паломницькі літургії — псальми 81, 21, літургії входу — псалми 15, 24, літургії правосуддя — псалми 50, 82, змішані типи — псалми 36, 40, 41, 68.
Переклади і видання
Книга Псалмів однією з перших перекладена на старослов'янську мову ще за часів Кирила і Мефодія. Складається з 150 ліричних пісень-псальм з молитвами до Всевишнього, часто друкується окремою книгою та використовується для богослужбових піснопінь.
Як популярна книга, Псалтир був у числі найстаріших білорусько-українських друкованих видань: Франциска Скорини (1517) і Івана Федоровича в Заблудові (1570) та Острозі (1580).
Переклади Псалтиря на українську мову зробили: І. Пулюй (1903 з гебрейської), о. А. Бачинський (1903), о. Я. Левицький (1925), М. Кобрин (1936, 1941), митр. Іларіон (1962), отець І. Хоменко (1963) й інші.
Джерела
- Псалтир старослов'янською
- Для чого псалтир? // Сайт Парафії Святого Архистратига Михаїла у Києві на Пирогові
- Псалтир латиною
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Див. також
Посилання
У Вікіджерелах є |
|