Михайло Пселл

Михайло Пселл
Михайло Пселл з імператором Михайлом VII
Ім'я при народженні	Костянтин
Народився	1018 Нікомедія
Помер	1096 Константинополь
Країна	Візантійська імперія
Національність	грек
Місце проживання	Візантія
Діяльність	політик, письменник, філософ, історик
Вчителі	John Mauropousd
Відомі учні	John Italusd і Ioane Petritsid
Знання мов	давньогрецька
Magnum opus	Chronographiad
Титул	аристократ
Військове звання	радник імператора
Термін	1067—1078
Партія	Дуки
Конфесія	православ'я
Медіафайли у Вікісховищі

|віросповідування= Михайло Пселл (*1018 — †1096) — визначний візантійський політик, вчений, філософ, історик.

Життєпис

Молоді роки

Походив із збіднілої провінційної аристократії. Народився у м.Нікомедія. При народженні отримав ім'я Костянтин. Стосовно прізвища немає вірних відомостей. Пселл («Заїка») — або родинні прізвище або особисте прізвисько майбутнього вченого. Стосовно батьків Михайла немає інформації. Спочатку навчався під доглядом свого батька, а приблизно у 1028 році переїздить до Константинополя. Тут до 1037 року вивчав спочатку граматику та пїтику, а згодом красномовство, філософію та правництво. У 1037 році отримує посаду секретаря Месопотамської феми. У 1039 році після смерті сестри повертається до Константинополя.

У 1039–1041 роках він тільки навчається під головування митрополіта Іоанна Мавропа, але й товаришує з майбутніми Константинопольськими патріархами Іоанном Ксифіліном, Костянтином Ліхудом, знайомиться з майбутнім імператором Костянтином Дукою. Деякий час, 1041–1042 роки, служить у Месопатамській феми, на цей раз в якості судді.

Кар'єра

У 1042 році остаточно повертається до Константинополя, запрошений імператором Костянтином IX Мономахом. Отримує спочатку посаду секретаря імперської канцелярії. Швидко просувається службовою кар'єрою, незабаром отримує посаду вестарха. У 1045 році Михайло Пселл стає ініціатором створення так званного Константинопольського університету або її тоді називали Магнаврської вищої школи у Константинополі, де викладалося 7 вільних мистецтв. Сам Михайло отримує звання «консул професорів», щось на кшталт ректора.

У 1054 році довіра з боку імператора зменшилася, внаслідок участі Пселла у різних інтригах. Тому він уходить до Олімпського монатирія у Віфінії, де приймає постриг й чернече ім'я «Михайло». Після смерті Костянтина IX Мономаха Пселл повертається до Константинополя. Тут від імператриці Феодори отримує звання іпертіма. З початком заколоту Ісаака Комніна приймав участь у перемовинах з ним. Зрештою Михайло Пселл зміг домогтися уходу у монастир імператора Михайло VI Стратіотіка. При імператорі Комніні Пселл обіймав посаду проедра.

Втім вже у 1059 році Пселл активно сприяв позбавленню влади імператора Ісаака Iи на користь свого давнішнього друга Костянтина Дуки. Останній, ставши імператором, зробив Михайла Пселла протопроедром. До того Пселл став вихователем сина та співімператора Костянтина X Дуки.

За правління імператора Романа IV (1059–1067) Михайло Пселл втратив свій політичний вплив. Тому при нагоді намагався сприяти здобутю влади для свого вихованця Михайла Дуки. Це вдалося зробити у 1067 році. На часи володарювання імператора Михайла VII Дуки приходить період найбільшого впливу Пселла, як у значній мір керував всією Візантійською імперією. Після скидання імператора з трону у 1078 році Михайло Пселл відійшов від політичного життя, займаючись лише наукою та філософією.

Творчість

Літературна та наукова діяльність Пселла охоплює історію, прво, медицину, агрономію, риторику, філософію, математику. Йому належисть один із значних історичних творів — «Хронографія», — який охоплює період з 976 до 1075 року. Ще одним історичним твором є «Historia syntomos», де у дідактичному вигляді викладені основні історичні події, дещо нагадує літопис.

Значну увагу приділяв питання богослів'я. Перш за все розглядав питання віри, християнського вчення, його догмати. Використав вчення Платона для обґрунтування права критикувати деякі церковні авторитети. Пселлу належать трактати — «Про демонів», «Про діяльність демонів», «Деякі уявлення еллінів про демонів», де подається класифікація демонів, стосунки їх з людьми, засоби протидії.

Великим твором є «Арифметика, Музика, Геометрія та Астрономія». Тут Пселл не виступає якимось винахідником чиноватором. Нічого нового він не привніс. В цій збірці лише викладені основні принципи та положення перелічених у назві наук.

Риторичні твори мають значний вплив Платона, Аристотеля та інших видатних красномовців античності. Написав також значну працю з філософії — «De omnifaria doctrina».

Значним твором є надгробна промова матері Пселла, де той дає свої найбільш повні автобіографічні відомості.

Значну частину спадку Михайла Пселла складають листи відомим церковним та політичним діячам Візантії, перш за все патріархам та імператорам. Їх біля 500. Крім того, є панегірики імператорам, зокрема Костянтину XI Мономахові. В доробку Пселла є також трактати проти єретичних сект богумілів та мессаліан.

Був поетом. Писав також сатиричні та уїдливі вірші.

Окрім всього збирав фольклор народів, що мешкали у Візантійській імперії, в перш за все греків.

Родина

Одружився наприкінці 1030-х років. Про його дружину немає жодних відомостей. Мав доньку — Стиліану.

Джерела

• Efthymia Pietsch: Die «Chronographia» des Michael Psellos. Kaisergeschichte, Autobiographie und Apologie (= Serta Graeca 20). Reichert, Wiesbaden 2005, ISBN 3-89500-405-7
• Psellos, Miguel; Juan Signes (trad.). Vidas de los emperadores de Bizancio. Gredos, Madrid, 2005. ISBN 84-249-2754-0
• Paul Moore: Iter Psellianum. Toronto 2005. (Complete bibliography of Psellos' works)