Капітолійські музеї: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення, вікіфікатор
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:CampidoglioEng.jpg|thumb|right|300px|Проект забудови Капітолійського пагорба за Мікеланджело. Гравюра Етьєна Дюперака, 1568.]]
[[Файл:CampidoglioEng.jpg|thumb|right|300px|<center>Проект забудови Капітолійського пагорба за Мікеланджело. Гравюра Етьєна Дюперака, 1568</center>]]
'''Капітолійські музеї''' ( {{lang-it|Musei Capitolini}}) - [http://books.google.com/books?id=ppFwc9uSGNcC&pg=PA157&dq=%22world%27s+oldest+public+museum&as_brr=0&sig=ACfU3U0F0BzY3B-6Bu8eknm2FdZn6kTAGQ найстаріший публічний] [[музей]] в світі, початок якому поклав папа [[Сікст IV]] у 1471 році, передавши в дар «народу [[Рим]]a» збори античної бронзи, що розміщувалися до того часу у стінах [[Латеранський палац|Латерана]].
'''Капітолійські музеї''' ({{lang-it|Musei Capitolini}}) — [http://books.google.com/books?id=ppFwc9uSGNcC&pg=PA157&dq=%22world%27s+oldest+public+museum&as_brr=0&sig=ACfU3U0F0BzY3B-6Bu8eknm2FdZn6kTAGQ найстаріший публічний] [[музей]] в світі, початок якому поклав папа [[Сікст IV]] у 1471 році, передавши в дар «народу [[Рим]]a» збори античної бронзи, що розміщувалися до того часу у стінах [[Латеранський палац|Латерана]].

Говорять про «музеї» у множині, так як пізніше до оригінальної колекції стародавніх скульптур була додана папою [[Бенедикт XIV|Бенедиктом XIV]] у вісімнадцятому столітті картинна галерея. Відкритий для публіки у [[1734]] році під час понтифікату [[Климент XII|Климента XII]] його вважають першим відкритим музеєм у світі. Місце, де мистецтво було для всіх, а не тільки його власників.


Говорять про "музеї" у множині, так як пізніше до оригінальної колекції стародавніх скульптур була додана папою [[Бенедикт XIV|Бенедиктом XIV]] у вісімнадцятому столітті картинна галерея. Відкритий для публіки у [[1734]] році під час понтифікату [[Климент XII|Климента XII]] його вважають першим відкритим музеєм у світі. Місце, де мистецтво було для всіх, а не тільки його власників.
== Будівлі ==
== Будівлі ==
Музеї розміщуються в трьох палацах на спроектованій [[Мікеланджело Буонарроті]] площі Капітолію у Римі:
Музеї розміщуються в трьох палацах на спроектованій [[Мікеланджело Буонарроті]] площі Капітолію у Римі:
Рядок 29: Рядок 30:
== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Капітолій (пагорб)]]
* [[Капітолій (пагорб)]]

== Посилання ==
{{Commons|Musei Capitolini}}
* [http://www.museicapitolini.org Сторінка музею для відвідувачів]
* [http://www.museicapitolini.org Сторінка музею для відвідувачів]
* [http://www.museicapitolini.net Сторінка музею з матеріалами досліджень]
* [http://www.museicapitolini.net Сторінка музею з матеріалами досліджень]
<br/>

{{Commons|Musei Capitolini}}



{{Монументи Рима}}
{{Монументи Рима}}



Версія за 18:43, 24 червня 2012

Проект забудови Капітолійського пагорба за Мікеланджело. Гравюра Етьєна Дюперака, 1568

Капітолійські музеї (італ. Musei Capitolini) — найстаріший публічний музей в світі, початок якому поклав папа Сікст IV у 1471 році, передавши в дар «народу Римa» збори античної бронзи, що розміщувалися до того часу у стінах Латерана.

Говорять про «музеї» у множині, так як пізніше до оригінальної колекції стародавніх скульптур була додана папою Бенедиктом XIV у вісімнадцятому столітті картинна галерея. Відкритий для публіки у 1734 році під час понтифікату Климента XII його вважають першим відкритим музеєм у світі. Місце, де мистецтво було для всіх, а не тільки його власників.

Будівлі

Музеї розміщуються в трьох палацах на спроектованій Мікеланджело Буонарроті площі Капітолію у Римі:
*середньовічний сенаторський палац (Palazzo senatorio) з 12 століття,
*перебудований Мікеланджело ренесансний Палаццо консерваторе (Palazzo dei Conservatorі) та
*побудований у XVII столітті навпроти нього Новий палац (Palazzo Nuovo) який повторює його вигляд.
У XX столітті частина експозиції була перенесена в сусідній палаццо Кафареллі-Клементина. Палаццо деі Консерваторі згадується в багатьох книгах з історії мистецтва як перша будівля, при перебудові якої був застосований гігантський ордер — пілястри, що простяглися на кілька поверхів. Архітектурні мотиви цього палацу (палаццо) помітні в будівлях різних часів на різних континентах. На Капітолійській площі встановлена точна копія єдиної античної кінної статуї що збереглася до наших часів з античності — кінна статуя імператора Марка Аврелія, якого в середні віки помилково приймали за імператора Костянтина.

Галерея

Див. також

Посилання