Ідзковський Антон Леонардович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
інтервікі |
м r2.7.2+) (робот додав: en:Anton Idzkovsky; косметичні зміни |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
| збірна-команда ={{Прапорець|URS}} [[Збірна СРСР з футболу|СРСР]] |
| збірна-команда ={{Прапорець|URS}} [[Збірна СРСР з футболу|СРСР]] |
||
| збірна-ігри(голи) =1 (-1) |
| збірна-ігри(голи) =1 (-1) |
||
| тренер-сезон =1946<br/> |
| тренер-сезон =1946<br /> |
||
| тренер-команда ={{Прапорець|URS}} [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]] |
| тренер-команда ={{Прапорець|URS}} [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]] |
||
| тренер-місце = |
| тренер-місце = |
||
}} |
}} |
||
'''Анто́н Ідзко́вський''' (*[[29 грудня]] [[1907]], м. [[Київ]] — †[[24 січня]] [[1995]], м. [[Київ]]) — колишній радянський [[футболіст]], [[Воротар (футбол)|воротар]]. [[ |
'''Анто́н Ідзко́вський''' (*[[29 грудня]] [[1907]], м. [[Київ]] — †[[24 січня]] [[1995]], м. [[Київ]]) — колишній радянський [[футболіст]], [[Воротар (футбол)|воротар]]. [[Заслужений майстер спорту]] (1945). [[Заслужений тренер України]] (1961). |
||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Рядок 75: | Рядок 75: | ||
[[Категорія:Заслужені тренери України]] |
[[Категорія:Заслужені тренери України]] |
||
[[en:Anton Idzkovsky]] |
|||
[[pl:Anton Idzkowski]] |
[[pl:Anton Idzkowski]] |
Версія за 23:41, 10 липня 2012
Антон Ідзковський | ||
Особисті дані | ||
---|---|---|
Повне ім'я | Антон Леонардович Ідзковський | |
Народження | 29 грудня 1907 | |
м. Київ, Російська Імперія | ||
Смерть | 24 січня 1995 (88 років) | |
м. Київ, Україна | ||
Зріст | 174 см | |
Громадянство | Україна | |
Позиція | Воротар | |
Професіональні клуби* | ||
Роки | Клуб | І (г) |
1926-1927 1928-1941 1942-1943 1944-1945 |
Совторгслужбовці (Київ) «Динамо» (Київ) [1] «Динамо» (Казань) «Динамо» (Київ) [2] |
74 (-107) 13 (-24) |
Національна збірна | ||
Роки | Збірна | І (г) |
1934 | СРСР | 1 (-1) |
Тренерська діяльність** | ||
Сезони | Команда | Місце |
1946 |
«Динамо» (Київ) | |
Звання, нагороди | ||
Нагороди | ||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Анто́н Ідзко́вський (*29 грудня 1907, м. Київ — †24 січня 1995, м. Київ) — колишній радянський футболіст, воротар. Заслужений майстер спорту (1945). Заслужений тренер України (1961).
Біографія
Футболом Антон Леонардович зацікавився у школі № 79, що в столиці України, де був помічений представником новоствореної команди «Совторгслужбовці». Для періоду НЕПу потрапити в неї було великою вдачею — все-одно, що зараз підписати багатомільйонний контракт з фінансово могутнім клубом. Навесні 1926 року 18-річний Ідзковський став «першим номером» цього колективу, а через два сезони отримав запрошення до київського «Динамо».
Закоханий у футбол до самозабуття, юний воротар привчив себе до жорстокої самодисципліни. Він розробив спеціальні вправи, які на його думку мали сприяти розвитку реакції, координації, спритності, гнучкості, та годинами займався за індивідуальною програмою. До речі, антропометричні дані Антона Леонардовича були зовсім не воротарськими, так що самопідготовка, яку він собі вчинив, відіграла дуже важливу роль.
Ідзковський увійшов до найпершого списку кращих футболістів СРСР, який опублікували у 1933 році. Він вирізнявся швидкістю реакції, ефектними стрибками та вважався прибічником традицій старої воротарської школи.
7 серпня 1934 року Ідзковський провів єдиний матч у складі збірної СРСР проти національної команди Туреччини, який носив неофіційний характер та закінчився перемогою радянських футболістів з рахунком 2:1.
А 1935 року у складі збірної УРСР, до якої входило чимало динамівців, мав брати участь у матчі проти професійного французького клубу «Ред Стар Олімпік», однак захворів і місце у воротах зайняв Микола Трусевич [3].
Під час війни Антон Леонардович певний час виступав за казанську команду «Динамо».
А після закінчення Великої Вітчизняної Ідзковський жив у Києві на вулиці Фучика, працював у «Динамо», ФШМ (Київ) та Федерації Футбола України.
Незадовго до смерті саме він сприяв появі у пресі фотознімка, що розвінчував легенду про «матч смерті» між київськими футболістами та німецькими окупантами у 1942 році.
Як тренер Антон Леонардович підготував таких відомих українських голкіперів як Олег Макаров, Євген Лемешко та Віктор Банніков.
Досягнення
- Командні
- Срібний призер Чемпіонату СРСР (1936в)
- Індивідуальні
- У 1945 році отримав звання «Заслуженого майстра спорту».
- Був удостоєний почесного звання заслуженого тренера України (1961).
- Інтернет-портал «Football.ua» включив Ідзковського до списку 50 найкращих гравців в історії «Динамо»[4].
Участь у кінематографі
Кажуть, що Антон Леонардович слугував прототипом Антона Кандідова — головного героя книги «Воротар республіки» [5] відомого радянського письменника Лева Кассіля. Точного підтвердження цьому немає: хіба що імена збігаються.
Влітку 1936 року до Києва завітала група кіностудії «Ленфільм», що знімала фільм «Воротар» за мотивами вказаного роману. Головний режисер запросив основного голкіпера київського «Динамо» допомогти у навчанні воротарській майстерності актора Григорія Плужника, що виконував роль Антона Кандідова. А як вдячність довірив Ідзковському невелику роль голкіпера закордонної команди «Буйволи». Так гра Антона Леонардовича збереглася на кіноплівці.
Примітки
- ↑ Згідно з даними сайту статистики КЛІСФ
- ↑ Згідно з даними сайту статистики КЛІСФ
- ↑ Перелом у спортивній біографії Трусевича
- ↑ 50 найкращих. "Динамо" (частина перша)
- ↑ Переглянути книгу "Воротар республіки"