Дийда
село Дийда | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Закарпатська область | ||
Район | Берегівський район | ||
Рада | Дийдівська сільська рада | ||
Облікова картка | Дийда | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1356 | ||
Населення | 2013 | ||
Площа | 2,1 км² | ||
Густота населення | 958,57 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 90234 | ||
Телефонний код | +380 03141 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°13′08″ пн. ш. 22°34′28″ сх. д. / 48.21889° пн. ш. 22.57444° сх. д.Координати: 48°13′08″ пн. ш. 22°34′28″ сх. д. / 48.21889° пн. ш. 22.57444° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
110 м | ||
Відстань до обласного центру |
64,9 км | ||
Відстань до районного центру |
5,4 км | ||
Найближча залізнична станція | Берегове | ||
Відстань до залізничної станції |
5,4 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | Дийда, вул. Спортивна, 1 | ||
Сільський голова | Егреші Степан Золтанович | ||
Карта | |||
Мапа | |||
|
Дийда (колишні назви — Дейда, Дідово) — село в Берегівському районі Закарпатської області України, центр Дийдівської сільської ради. Відстань до райцентру становить близько 5 км і проходить автошляхом місцевого значення. Населення — 2013 чоловік.
Історія
Село утворено в 1957 році шляхом об'єднання сіл Берегдийда і Мезевгомок. Тоді ці села були розташовані на віддалі 700–800 метрів один від другого, сьогодні вони повністю злилися.
- Мезевгомок (Гомок) — угорсько-словацьке село в Надтисянському регіоні. Його землями володіла сім'я Гомокі. Герб: єпископ Міклош з митрою на голові та єпископським посохом в руках;
- Берегдийда — угорське село, розташоване за 5 кілометрів на захід від Берегова. Вже у XIV столітті тут проводилися жупні збори. На західній околиці села розташоване урочище «Кірва», на найвищій точці якого розміщений земляний замок «То-вар». Це невелике за своїми розмірами укріплення діаметром 25 метрів, обведене 3 земляними валами. До розміщеного у центрі непрохідного болота замку можна було підійти тільки через 2 дерев'яні мости довжиною 400 метрів, зведені на розміщених у двох рядах дубових стовпах. Перший раз замок «То-вар» згадується у документах 1274 року. Герб: замкова стіна з бійницями.
Загальні відомості
У Діийда була розміщена центральна садиба колгоспу ім. К. Маркса, за яким закріплено 2393 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 1747 га орної землі. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових (в основному пшениці, вівса, кукурудзи) і овочевих (переважно капусти, перцю, картоплі) культур. Тваринництво — м'ясо-молочного напрямку. 13 передовиків сільського господарства були нагороджені орденами і медалями СРСР, в тому числі двома орденами Леніна — кукурудзівник А. Ф. Бондаревський, орденом Леніна — колгоспник Б. О. Гержені, орденом Жовтневої Революції — колгоспник І. М. Балог.
На території Дєдова працюють: школа (19 учителів і 232 учня), будинок культури (з залом на 325 місць), бібліотека (книжковий фонд її становить 8,5 тис. примірників), стаціонарна кіноустановка, радіовузол, пологовий будинок, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, п'ять магазинів, відділення зв'язку та будинок побуту.
Перші згадки про Дейд зустрічаються в письмових джерелах 1356. У 1566 р. село було піддано спустошливому нападу кримських орд. З кінця березня по 21 квітня 1919 р. в Дийді існувала Радянська влада. У 1935 р. створена організація КПЧ. За період окупації села хортистської Угорщиною два місцевих жителя були кинуті до в'язниці, 16 — вивезені до концентраційних і трудових таборів, 87 — відправлено на примусові роботи в робочі батальйони. Після вигнання німців (26 жовтня 1944 р.) 5 жителів Дийд вступили до лав Червоної Армії, 2 з них загинули смертю хоробрих на фронтах Великої Вітчизняної війни, 4 — за бойові заслуги удостоєні урядових нагород. На території Дідова виявлені поселення епохи міді (III тисячоліття до н. е.), бронзи (II тисячоліття до н. е.), раннього заліза (IV–VIII ст. до н. е.) і давньоруське городище (XI–XIII ст .), відоме під назвою Озерний замок.
Пам'ятки
- Замок «То-вар» — археологічна пам'ятка з XII–XIII століть;
- Реформатська церква (XIV століття);
- Греко-католицька церква (XVI століття).
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |