Вознесенська церква (Ясіня)

Дзвіниця поруч із храмом 11 метрів заввишки

Церква Вознесіння - одна з найдосконаліших дерев'яних церков на всій Гуцульщині.

За архітектурними та художніми якостями святиня займає місце серед найдосконаліших витворів закарпатської народної архітектури. За типологічними ознаками - це одноверхий храм.

Архітектура храму

Церква Вознесіння Господнього (Струківська), 1824

Нижній чотиристінний зрубний ярус вище піддашшя, квадратний у плані, завершується шатровою восьмигранною банею, котра оптично ділиться на три частини дашками та закінчується декоративною маківкою з хрестом. Бабинець, вівтар і бічні приділи прямокутні, завершуються двосхилими дахами. По периметру усю споруду оперізує широке опасання на випусках верхніх вінців.

Дзвіниця

Поруч із храмом розташована маленька дзвіниця, яка має 11 метрів заввишки. Світло і тінь вимальовують вишукані форми, акцентують горизонтальні членування, окреслюють кожну деталь дзвіниці. Переповідають, що вона була перенесена до Вознесенської церкви в 1895 р. від знищеної пожежею церкви в північній частині селища. Верхній одвірок декоровано композицією з хреста і солярних знаків та написом «ANNO DOMINI 1813».

Іконостас

Від первісного храму залишилось лише декілька ікон, можливо XVI ст.. Серед них виділяється «Преображення». Типи на іконі зовсім народні, а дія відбувається на тлі реального карпатського ландшафту. Майстер ретельно намагався зобразити конкретне оточення, зокрема ландшафт, будови, одяг, дерева, квіти та трави тощо.

Є якісь чари у співвідношеннях бічних та центральної частин, у гладко тесаних колодах зрубів, у ґонтових покрівлях дахів і в маленьких ліхтариках над ними. Церкву необхідно обійти довкола, щоб мати просторову уяву про неї, щоб оцінити кожну її частину. На одвірку вирізано декоративну композицію з трьох хрестів, дату спорудження – 1824 рік – та напис про те, що у 1894 році Василь Попадюк дав кошти на престіл, а Гриць Павлючок, Петро Павлючок та Юра Сплящук робили підвалини, одвірки та іншу роботу по оновленню церкви. Всередині збережено іконостас, що походить з часу спорудження церкви. На жаль, ікони грубо перемальовано. У 1994 році до західного зрубу добудували з дерева додаткове приміщення.

Дзвіниця Вознесенської церкви за своїми архітектурними та художніми якостями посідає місце серед найдосконаліших витворів закарпатської народної архітектури. Усі,хто писав чи говорив про ясінську дзвіницю в один голос визнавали її «найгарнішою», «найдосконалішою», «такою, що немає собі рівних у краї».

У жовтні 1995 року в Ясіні відродилася греко-католицька громада. Богослужіння проводяться почергово з православними у стародавній Струківській церкві. Впродовж лютого 2006 року спільними зусиллями глави Закарпатської облдержадміністрації, селищного голови та греко-католицького священика о. Василя Соколовича старе ґонтове покриття дахів замінено новим. Роботу виконав майстер Михайло Паращик з помічниками. Вартісь ґонтів і роботи становила 12 тисяч гривень.

Історичні згадки

Поштова марка із зображенням Струківської церкви, 1939

Поштова листівка часів Підкарпатської Русі

Ліворуч - зображення рідкісної поштової марки, яка має цікаву історію. У 1930-ті роки Струківська церква в Ясінях стала своєрідним символом Підкарпатської Русі - під такою назвою Закарпаття входило до складу Першої Чехословацької республіки у 1919-1938 роках. Її часто можна побачити на чеських листівках, у фотоальбомах та інших публікаціях тієї доби. Згодом ця церква потрапить на раритет - поштову марку Карпатської України, спочатку - автономії в складі Чехословацької республіки, а потім - держави, яка існувала лише... один день. 12 лютого 1939 р. відбулися вибори до Сейму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців здобули кандидати Українського Національного Об'єднання. 15 березня 1939 р. Сейм (голова А. Штефан) проголосив повну державну самостійність Карпатської України. На марці бачимо напис «1.Сойм, 2.ІІІ.1939».

Спадщина ЮНЕСКО

У 2012 році Церква Вознесіння Господнього (Струківська) увійшла до числа претендентів для включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. В Україні збереглося близько 2 тисяч об'єктів дерев'яної сакральної архітектури, найбільше на Заході - лише на Закарпатті їх більше 120. Польща та Україна вирішили об'єднати свої зусилля в боротьбі за світове визнання. У центральний офіс ЮНЕСКО дві країни подали спільну транскордонну заявку «Дерев'яні Церкви Карпатського регіону України і Польщі». У результаті - на список всесвітньої культурної спадщини можуть претендувати з української сторони 8 дерев'яних церков - 4 з Львівської області, по 2 від Закарпатської та Івано-Франківській.

Посилання

• Всеукраїнський благодійний Фонд «Україна – ЮНЕСКО»
• Церковне ЮНЕСКО: 8 дерев'яних церков України хочуть внести до списку ЮНЕСКО
• Проект «Дерев'яні храми України»