Дача Кривицького «Остенде»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дача Кривицького «Остенде»

45°10′48″ пн. ш. 33°21′29″ сх. д. / 45.18000° пн. ш. 33.35806° сх. д. / 45.18000; 33.35806Координати: 45°10′48″ пн. ш. 33°21′29″ сх. д. / 45.18000° пн. ш. 33.35806° сх. д. / 45.18000; 33.35806
Країна Україна Україна
Місто Євпаторія
Тип дача і вілла
Поверхів 3
Матеріал камінь
Дата заснування 1910
Статус  культурна спадщина, санаторій

Дача Кривицького «Остенде». Карта розташування: Росія
Дача Кривицького «Остенде»
Дача Кривицького «Остенде»
Дача Кривицького «Остенде» (Росія)
Дача Кривицького «Остенде». Карта розташування: Україна
Дача Кривицького «Остенде»
Дача Кривицького «Остенде»
Дача Кривицького «Остенде» (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Дача Кривицького «Остенде» — дача в Євпаторії, Крим. Будинок збудований на початку ХХ століття і є памяткою архітектури й містобудування місцевого значення.

Назва і розташування

На початку 20 століття група караїмських діячів придбала собі кілька земельних наділів на узбережжі Чорного моря в Євпаторії. Добившись суттєвого впливу в місті, караїми почали користатися зросшою популярністю цього східно-кримського курорту, зводячи там свої пансіони. Поруч з караїмами, викупили земельні паї і декілька місцевих урядників та дворян.

Сама дача розташована на піщано-рівнинній береговій уголовині, в центральній частині Євпаторії в межах Каламітської затоки[1] Чорного моря. Запроектована в першому «курортному районі» знаходиться тепер за адресою: 297404, Кримська область, місто Євпаторія, вулиця Урицького, 7/3, літер "3" (наб. Горького, 8а)

Дивну, для Криму й царської Росії, назву дачі місцеві краєзнавці пов'язують із її розташуванням, адже вона стоїть на рівнинній піщаній полосі (намитій морем), за межами фортечних мурів, а для мешканців це вже була околиця міста. В точності, як нідерландське місто Остенде, яке також спочатку розташовувався на східній (нід. Oost) околиці (нід. Einde) острова Тестереп, а коли понизився рівень моря, воно злилося з материком.

Історія

В Російській імперії було заведено, що вельможі, особливо царі, жалували своїм підлеглим чималі наділи землі, зазвичай, з народом, що там жив. Набільше такій вислузі раді були військові, адже після кожного вдалої військової кампанії імперія обростала землями, які і розподілялися між загарбниками. Так на кримські землі і прийшли, землевласниками, російські графи, царські німці-вислужники та поселенці, кавказькі князі, купецькі роди та попи.

За часів царя

Достеменно невідомо хто такий Кривицький, що спонукало його побудувати дачу в Євпаторії. Та за переказами тих часів уже в 1910 році дача була заселена. Дослідники Євпаторії, приглядаючись до архітектурних елементів та стилю, стверджують, що автором-архітектором будівлі був відомий євпаторійський архітектор вірменського походження Павло Якович (Богос Акопович) Сеферов.

Все починалося з того, що тодішні очільники міста зацікавили російський бізнес перспективами створення в Євпаторії курорту і запропонували їм паї на узбережжі (за умови, що ті розвиватимуть інфраструктуру: сади, озеленення, мощення дороги). На заклик влади відгукнулися місцеві багачі та караїми (які нещодавно компактно переселилися до міста).

Берег, в ті роки - це вузька смужка намитого хвилями піску, який далі переходив у широке поле, покрите травами (дурнишник, гречишник) і рідкісні кущі маслини (лох вузьколистий). Така обмежена рослинність мало що утримувала пісок від перенесення під дією вітрів, тому міська влада зобов'язувала "дачників" озеленювати територію: три чверті виділеного паю землі мали бути засаджені деревами і кущами. Тож дача Кривицького, розміщена на першій лінії, мала великий і ошатний сад.

Розквіт маєтку

Розквіт маєтку припав на часи Першої світової війни. Коли велика кількість ранених та травмованих російських офіцерів були спрямовані до Криму щоби поправити їхнє здоров’я. Контраст між лихом війни та відпочинком в поєднанні з цілющими властивостями грязекурорту та моря популяризував Євпаторію. Відтак власники маєтків радо віддавали свої будівлі під пансіони для військових, хоч частина з них так і не виживала[2].

Курортний комплекс в радянські часи

Радикальні зміни: революція в Росії, розвал імперії та Громадянська війна і утвердження влади більшовиків, довели власника до її втрати. Як наслідок, на початку 20-х років ХХ століття маєтність Кривицького націоналізовано.

Тривалий час безгосподарчого його використання і пограбунків, негативно відобразилося на самій будівлі. Вона почала занепадати, руйнуватися, тоді місцеві партійні керівники звернулися до численних трудових колективів Країни Рад взяти під шефство більшість «націоналізованих в буржуїв» дач і маєтків. Таким чином, в місті зародився всесоюзного значення курорт, а з 1925 року, в дачі почав працювати корпус санаторію «Ударник»[3].

Сучасність

Постановою кабінету міністрів Кримської автономної області України, дача Кривицького відноситься до памяток архітектури та містобудування і охоронняється чинним законодавством. Оскільки уже склалася традиція, що ця будівля уже майже сотню років належала курортному закладу, то будівлю не відчуджували до міського майна, а закріпили за відомим санаторієм, який і опікується збереженням, реставрацією й утриманням споруди. Наразі, дача Кривицького знаходиться на території курортного центру «Перемога» санаторію «Ударник»[4]

В приміщенні дачі розташований корпус лікувального закладу. Тут хворі лікують: захворювання органів дихання (нетуберкульозного характеру), кістково-м'язової системи, нервової системи, системи кровообігу, гінекологічні захворювання, шкірні захворювання, захворювання опорно-рухового апарату, захворювання сечостатевої системи[5].

Опис будівлі

Будівля дачі притаманна євпаторійській модерній архітектурі, а сам проект, за визначенням місцевих краєзнавців, приписується архітектору Павлові Сеферову. Фасад дачі повернений на зовні, в сторону вулиці. На території збереглося кілька насаджень, якими створювався затишок внутрішнього дворику та укріплявся грунтовий покрив.

Див. також

Примітки

  1. Євпаторія в дореволюційні роки розпоряджалася величезними піщаними пляжами на рівнинній місцевості
  2. Перша світова війна сприяла зростанню популярності міста як курорту та залученню інвестицій для його розвитку. По знову відкритій залізниці (1915) везуть до Євпаторії на лікування поранених офіцерів і нижніх чинів. Громадянська війна, за існуючим тоді висловом, перетворила Крим на всеросійське кладовище
  3. З середини 20-х років життя в місті налагоджується завдяки НЕПу і створенню всесоюзного курорту на базі колишніх санаторіїв: "РККА" ("Приморський"), "ім. Семашко "(" Таласса "), а також дач, розташованих уздовж берега моря:" Світлана "(" Кармен "Дувана)," Ударник "(" Рів'єра "Шишмана +" Остенде "Кривицького +" Джаліта "Бобовича + дача Казаса),
  4. Санаторій «Золотий берег» і дача Терентьєва
  5. Дача Кривицького стала знаним центром здоров'я сімейного типу

Джерела

  • В. А. Кутайсов, М. В. Кутайсова, «Евпатория: Древний мир, средние века, новое время». «Стилос», 2006;
  • В. Штіфтар «Дачный архитектурный пейзаж в Евпатории По Крыму». Збірник 3. «Крымское общество естествоиспытателей и любителей природы». – Сімферополь, 1916;
  • «Спутник по г. Евпатории». – Довідник-путівник, Євпаторія, 1916;
  • В. Драчук, В. Смірнова, Ю. Челишев, «Евпатория». – Сімферополь, 1979

Посилання