Обговорення користувачки:Червона Троянда

Ласкаво просимо!

Основні засади Вікіпедії	Ласкаво просимо до україномовної Вікіпедії, Червона Троянда!
Для чого ми розвиваємо Вікіпедію	Вітаємо Вас як нового учасника україномовного розділу Вікіпедії. Сподіваємось на плідну співпрацю з Вами над спільним відкритим проєктом. Зверніть увагу на наріжні принципи участі: сміливо редагуйте, а в конфліктних ситуаціях, якщо такі виникнуть, завжди розраховуйте на добрі наміри опонента. Можете скористатися шпаргалкою, якщо Ви ще не знайомі з основами вікірозмітки. Якщо виникли запитання щодо проєкту або потрібні якісь підказки, пошукайте відповідь на сторінці Довідки. Якщо відповіді на Ваше питання там немає, поставте його у нашій Кнайпі чи комусь із постійних дописувачів. Кнопка вставки підпису у вікні редагування На сторінках обговорень бажано ставити автоматичний підпис за допомогою чотирьох тильд (~~~~) або за допомогою позначки підпису у вікні редагування (зображено на малюнку). У статтях, написаних або редагованих Вами, підпис не ставиться. Ви також можете розповісти про свої інтереси на сторінці інтересів користувачів. Якщо у Вас виникнуть додаткові питання, можете звернутися за порадою до будь-якого користувача з цієї категорії. Бажаємо успіхів та якнайбільше творчого задоволення! Irrespective of your language skills, you are welcome to create your own user page, add interwiki links, upload images, correct data, discuss problems, communicate & cooperate with the community. Please, use language templates from Вікіпедія:Вавилон or create your own ones. You can ask for our help on the Community Portal (help).
Як створити статтю
Як редагувати статті
Ілюстрування статей
Потренуйтеся тут!
Правила і настанови
Стиль оформлення статей
Авторські права
Довідка
Користувачі, що допоможуть Вам
Словничок вікітермінів

-- Automatic welcomer (обговорення) 05:36, 5 вересня 2017 (UTC)

Запит на перевірку

Вітаю, шановно колежанко!

Ви, можливо, ще не знаєте, що є запит на перевірку: ВП:ЗЧ#Червона Троянда, diff.

Щиро бажаю Вам плідної праці та успіхів в україномовній Вікіпедії!

— Юрій Дзядик (о•в) 08:29, 6 вересня 2017 (UTC).

Ця компанія не для мене. Не переймайтесь, це того не варте, бережіть себе. Червона Троянда (обговорення) 14:46, 6 вересня 2017 (UTC)

Дякую User:Парус, ви мене випередили, я якраз помітила цю описку. Червона Троянда (обговорення) 14:55, 6 вересня 2017 (UTC)

Головна проблема українців

Вітаю! Який народ - така і влада, чув таку сентенцію. Народ, який розмовляє наркомівкою (так званою українською), не може бути іншим - даруйте, висловлю таке припущення. --94.178.16.255 08:35, 8 вересня 2017 (UTC)

Співчуваю --Павло (обговорення) 18:41, 19 листопада 2017 (UTC)

Про школи

Вітаю!

Перепрошую, не знаю, як до Вас звертатися, а тому буду так: Серденько, Червона Трояндо, маю до Вас прохання про невеличку допомогу. Справа у тому, що я чомусь зацікавився школами — і сам не знаю, чому. Ще мені до душі ідеї Курта Хана (про якого немає статті в УкрВікі), і я є такий романтик, що вірю у об'єднання Світу. Та й взяв і назвав статтю про школи: «Коледжі Об'єднаного Світу» і приблизно ж про це (про свої надії) написав у вступній частині цієї статті. Цю статтю і ті статті, що від неї походять, перейменували, змінивши великі букви на маленькі, і вийшло лише «Коледжі об'єднаного світу» і мої ідеї потускніли. Є англомовна стаття en:United World Colleges. Ще знайшов у публікаціях «Об'єднані світові коледжі», та й почав втрачати свій оптимізм і думаю, що мабуть правильніше буде саме так. Та і сам бачу, що хотіли об'єднати Світ, а об'єднали лише освітні програми і учнів з усього світу у окремих коледжах. Чомусь думаю, що Ви зможете поділитися зі мною власними думками стосовно найкращого варіанту перекладу назви. Якщо Вас не дуже обтяжить моє прохання, то, можливо, ще й підкажете, у яких школах можна професійно вивчити українську на теренах Австралії (хоча б одну)? Про французьку я вже знаю — Ліцей Кондорсе (Сідней) і вже про це написав. Дякую. Дякую, навіть, якщо і не відповісте — хоча б за те, що Ви є, і що Ви — Червона Троянда. На все найкраще, Володимир (--Biletsky Volodymyr (обговорення) 21:55, 26 листопада 2017 (UTC))

Добродію Biletsky Volodymyr,

Вибачте за таку пізню відповідь. На жаль мої знання дуже лімітовані, тому я не маю жодних ідей стосовно «Коледжі об'єднаного світу». Але вважаю ваш переклад вдалим.

Щиро дякую за відповідь. А те, що «пізню» – не переймайтеся. За висловлену думку вдячний (англійська ж у Вас ого-го!). Та і українська – теж! (матимете заперечення – пам’ятайте, що усе у нашому світі відносне). Тепер, на підставі Вашої думки продовжу писати про Коледжі об’єднаного світу, бо майбутнє людства бачу саме у об'єднанні.--Biletsky Volodymyr (обговорення) 11:39, 25 січня 2018 (UTC)

Зараз у Мельбурні діє дві українських суботніх школи (раніше було 4) Школа ім. Лесі Українки (Мельбурн), де до речі навчалася і я, та школа при Мельбурнська єпархія святих апостолів Петра й Павла УГКЦ. Також існує кафедра української мови при Університет Монаша під керівництвом Павлишин Марко Романович. Якраз зараз мій син навчається у Монаші і серед іншого вибрав курс української мови.

Стосовно школи ім. Лесі Українки – то я так і думав. Надіявся, що у Вас більше і таких, і «більш серйозних» шкіл. Що маю на увазі під «більш серйозних»? Мав надію, що є хоча би одна школа, яка надає освітні документи державного зразка України. Чи, скажімо, хоча би така, яка налагодила співробітництво із міжнародною українською школою чи просто допомагає бажаючим навчатися дистанційно для здобуття українських свідоцтв та/або атестатів. Десь у глибині душі розумію, що здобуття цих документів – це більше патріотичний, ніж необхідний для кар’єри крок, але хтозна? Ще думав, можливо, є міжнародні школи із вивченням української. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 11:56, 25 січня 2018 (UTC)

Куди вже більш серйозно, ніж мати кафедру української мови в одному з провідних Університетів Австралії. --Червона Троянда (обговорення) 15:13, 25 січня 2018 (UTC)

Вибачте, якщо образив. Я мав на увазі не університети, а лише ті середні школи, які вивчають українську як іноземну чи як другу іноземну (див. Категорія:Міжнародні школи із вивченням української мови) --Biletsky Volodymyr (обговорення) 20:57, 25 січня 2018 (UTC)

На жаль, ситуація з вивченням української мови в Австралії погіршується. Проблема у відсутності бажаючих її вивчати. Так нащадки свідомих українських емігрантів післявоєнного часу, у третьому поколінні уже не дуже себе асоціюють з українством. А нові іммігранти з України більш воліють вивчати російську мову, яку вони вважають більш престижною, крім того російські навчальні заклади в Австралії щедро фінансуються з бюджету РФ, та й у самій Україні мова бізнесу де-факто є російською.

Вважаю Вашу думку об’єктивною, хоча сам думав «трішки навпаки». На моїй роботі російською послуговуються лише двоє (один етнічний росіянин і один «українець») і, ще, часом, декілька осіб, і то, коли спілкуються саме із ними. Ще мені здавалося, що у останні роки у суспільних місцях і на вулиці люди встидаються розмовляти російською – можливо, це так і є. Принаймні, на вулиці, в транспорті, магазинах, я практично не чую російської, навіть і в Києві. Дітвора усюди щебече переважно українською. А от у бізнесі… мабуть, щирих українців у бізнесі не густо, а густо – можете здогадатися кого. Українці переважно на городах трудяться, а не бізнесують і не політикують. А коли «припече» — виходять на майдани і підставляють груди під кулі захисників отих російськомовних «бізнесменів» і «політиканів». --Biletsky Volodymyr (обговорення) 12:00, 25 січня 2018 (UTC)

У цьому і проблема, поки українці не навчаться робити бізнес, успішну державу вони не збудують., сидіти на городах це доля народів третього світу. Не дайте себе знову загнати до стану аграрної країни. До речі найбагатша людина Австралії en:Harry Triguboff --Червона Троянда (обговорення) 14:26, 25 січня 2018 (UTC)

От саме й такі, та інші російськомовні бізнесмени і політики є найбагатшими людьми України, і бізнесують, і політикують і освіту з наукою переслідують, а ми — са́паємо оту нещасну картоплю і годуємо колорадських жуків. Якщо і далі так піде - то ваші ВИШі й перестануть посилати студентів до нас на навчання. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 21:05, 25 січня 2018 (UTC)

Рада була допомогти, --Червона Троянда (обговорення) 00:12, 25 січня 2018 (UTC)

Ще раз щиро дякую і за те, що відповіли, і за відповідь. І, наостанок, дозволю собі ще два запитання. 1. У Нобл-Парку багато різних шкіл. У англомовному розділі є стаття en:Noble Park Secondary College. А ще є англійська школа, де англійську опановують в основному діти іммігрантів. Я не зміг розібратися у статусі цієї школи – чи це загальноосвітня, чи це лише мовна школа? 2. Я написав про Пресвітеріанський жіночий коледж, Сідней. Чи вірно я трактував інформацію і про коледж і, особливо, про структуру коледжу (кольорова таблиця)? Буду вдячний за будь-які відповіді. Не матимете часу, можливостей чи бажання - і так непогано!

P.S. За Вашим бажанням це листування можна перенести на мою СО. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 12:11, 25 січня 2018 (UTC)

Я зрозуміла, що ви цікавитесь системою середньої освіти в Австралії. Австралія є федерацією і системи освіти у різних штатах відрізняються одна від одною. Я маю лише приблизне уявлення про освіту в NSW, де знаходиться Пресвітеріанський жіночий коледж, Сідней, тому допомогти тут не можу.

Стосовно середньої освіти у штаті Вікторія. Система дуже складна, пишу максимально спрощено: Школи тут поділяються на державні (умовно- безкоштовні) та приватні. Приватні, як правило мають релігійній ухил. Але де-факто у школах християнських номінацій, релігійна складова майже відсутня, це скоріше данина традиціям. Фактично там можуть навчатися діти будь-якого сповідання. Проте у мусульманських школах, релігія є ключовим предметом. Є окремі єврейські, єгипетські, грецькі т.д. загальноосвітні школи, але викладання у всіх загальноосвітніх школах ведеться виключно англійською мовою (за виключенням факультативних предметів). Школи, які у своїй назві мають слово College, надають серед іншого програми VCE (en:Victorian Certificate of Education), таким і є en:Noble Park Secondary College. Коротко, для вступу до Університету школяру потрібно пройти програму VCE та по закінченню незалежне тестування, за результатами якого визначається Юні, а у разі низького балу вступ до будь-якого Юні закритий. Крім того існують суботні школи, де викладання ведеться національними мовами, серед іншого ці школи навчають мовам, які включені до переліку VCE (як іноземні). Поки що українська мова, є у цьому переліку, але уряд штату Вікторія, планує позбавити українську мову акредитації VCE, через її малу популярність.

Можливо ви мали на увазі http://nobleparkels.vic.edu.au/ ,це школа яка готує дітей іммігрантів для навчання у звичайних загальноосвітніх школах.

З повагою, --Червона Троянда (обговорення) 14:26, 25 січня 2018 (UTC)

Перепрошую, однак, я не цікавлюся системою середньої освіти саме в Австралії. Я цікавлюся системами освіти по всьому світу. Наприклад, оцінюючи як одну з найкращих систем освіти у цій школі, я порівнюю її із нашою школою і констатую, що, хоча і не так круто (навчання у 12 країнах), але наша школа (коли я там навчався) була також однією з кращих. Ми були і в Києві, і в Москві і в Бресті, і в Ленінграді, і в Львові, і в Карпатах, і шукали витоків нашої річки, і відвідували усі місцеві підприємства і на деяких проходили практику, і навчалися водити авто і здавали «на права», і мали шкільний стрілецький тир і виступали на змаганнях нарівні з дорослими, … І саме наші сільські хлопці брали в Україні верх із багатьох предметів, а з фізики – ще й у СРСР, не поступаючись учням московських і новосибірських «колисок для академіків». Такої методики навчання і розвитку дитини, яка була у нас у 3-му і 4-му класах, я ще ніде не зустрічав. (про школу статті нема, але можна прочитати тут). Цікавлюсь і іншими школами. Напр., у школі Аудентес, на мій погляд, найкраща система навчання і розвитку у дитячих ясельках і у дитячому садочку. Ті порядки, що у Кондорсе у Сіднеї – як на мене, дещо жорстокі до малюків і т.і. А найбільше мене цікавлять ті школи, де професійно вивчають українську і ті, які співпрацюють із Міжнародною українською школою. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 12:01, 26 січня 2018 (UTC)

Дуже Вам вдячний за надану інформацію стосовно системи освіти у Вашому Штаті. Я приблизно так і уявляв її собі, але Ви багато що уточнили. Дякую

Англійську школу, на сайт якої Ви дали посилання – саме її я і мав на увазі. Про неї нема статті у англомовному розділі. Що мене там цікавить? Чи у ній ведуться заняття виключно з англійської, чи викладають повний цикл предметів? Якщо тільки з англійської, то де навчаються учні і як? Чи паралельно? Чи опановують англійську, а потім йдуть до різних шкіл? Ще мене цікавить непересічна особистість – викладачка цієї школи із українським прізвищем. І ще цікавить, чи вірно я зрозумів із сторінки однієї з шкіл, що у австралійських школах обов’язково вивчають мову корінного населення як другу іноземну? Дякую. Перепрошую, якщо щось не те сказав. На все найкраще, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 12:22, 26 січня 2018 (UTC)

Відповідь

Я мало що знаю про ту школу. Загалом у Вікторії діти йдуть до школи у віці 6-ти років, із 1-го по 6-й клас навчаються у початковій школі, яка не має строго визначених предметів навчання, і там не ставлять оцінки учням. Єдине по закінченню школи проводяться тести на базові знання, тобто вміння читати, писати та рахувати.

Далі йде середня школа 7 - 10 класи, де є обов'язковими: англійська мова, математика, наука, суспільствознавство та іноземна мова, як правило китайська. Також є деякі предмети на вибір. Мови аборигенів не є обов'язковими для вивчення, більше того, уряд Північних Територій, де у деяких населених пунктах аборигени складають більшість, навіть видав закон, який забороняє у школах перші 4-ри години спілкуватися іншими мовами ніж англійська. У Вікторії теж де-факто вчителі слідкують, що б навіть на перервах учні спілкувалися виключно англійською мовою.

Далі ті учні, які збираються вступати до Юні в 11-12 класах проходять програму VCE, де як правило вивчають 4-6 предметів, англійська мова - обов'язкова, інші на вибір. Тут вже вибір є із серйозних предметів, як то: фізика, хімія, основи вищої математики, іноземні мови, література, право, історія, географія, біологія і т.д.

--Червона Троянда (обговорення) 14:35, 26 січня 2018 (UTC)

Про університети

Вітаю. Перепрошую, що втручаюся, але побачив Вашу цікавість до стану українських університетів. Написане в статті в Українській правді відповідає дійсності. Я був на тому суді, а також працював і працюю в українських університетах. Це лише верхівка айсбергу, на жаль. В Україні зараз нема того, що називають University. Є декілька liberal arts colleges та декілька стрімко деградуючих старовинних університетів. Ще раз перепрошую, якщо мій коментар є небажаним.--Brunei (обговорення) 21:37, 25 січня 2018 (UTC)

Підтримую, як фізик-теоретик, що закінчив КНУ. --Звірі (обговорення) 00:43, 26 січня 2018 (UTC)

Дякує за думку, я свої висновки про це виклала на Обговорення користувача:Biletsky Volodymyr#Дякую. Насправді українські іммігранти, які приїздять до Австралії, мають досить добру освіту. Хоча мені розповідали жахливі речі, як один із викладачів «Філософії» в одному із київських Юні, на своїх лекціях для ІТ студентів, вимагав від хлопців сідати ближче, а дівчатам подалі і стверджував, що у жінок не вистачає розуму. Взагалі незрозуміло, навіщо ІТ студентам вчити філософію. І як такі прояви сексизму можливі у країні, яка вважає себе частиною європейської цивілізації? Я думала це поодинокі випадки і безглуздість окремих йолопів, але приклад з деканом факультету Київський національний університет імені Тараса Шевченка показує, що це система. --Червона Троянда (обговорення) 01:29, 26 січня 2018 (UTC)

Справа в тому, що виїжджають кращі. Ті, хто ріс всупереч системі, займався самоосвітою. І вони демонструють, що ніби-то все в порядку. Сексизм та архаїзм відіграють велику роль в університеті, бо ним керують люди, які сформувалися в СРСР, яким 60-80 років. Ректори (об'єднання Chancellor та President з необмеженою владою) керують по 10-30 років та віддають владу лише через смерть або люті корупційні скандали. Ось характерний приклад з провінційного університету, не дуже заплямований та без прикриття великих орденів і звань, але родина керує навчальним закладом, як власним феодальним наділом. Після Революції Гідності було кілька повстань в університетах, які переважно були задавлені, а ініціатори звільнені. Зараз у багатьох університетах є ініціативні викладачі, які пробують гуртувати студентів навколо науки, стартапів, громадського активізму. Звісно, адміністрації постійно звинувачують таких у «замовній критиці», порушеннях навчального плану тощо. Але, думаю, що в наступну політичну кризу саме такі групи зможуть оновити університети, ректори яких втратять політичну підтримку.
Втім, до іноземців, які приїжджають на стажування, ставляться добре, бо українці дуже гостинні. Нещодавно в Національному медичному університеті був студент з Австралії за обміном, робив запрошену доповідь в моїй лабораторії по своїй науковій роботі, був дуже задоволений прийомом.--Brunei (обговорення) 05:59, 26 січня 2018 (UTC)

На мою думку єдиним виходом із цієї ситуації було б відкриття філій іноземних Юні в Україні, звичайно навчання буде дорогим, але не таким дорогим, як за кордоном, так як можна наймати на роботу місцевих викладачів. Нещодавно читала аналітику про українські негаразди і однією із причин було названо, те що програми розвитку країни пишуть «фахівці» старої радянської формації, які не розуміють реалій сучасного світу. --Червона Троянда (обговорення) 06:13, 26 січня 2018 (UTC)

Наші думки збігаються, певен, що так і треба зробити. Було декілька спроб створити подібні філії, поки вони всі провалилися. Але ентузіасти не складають рук. 2-3 справжніх університети би зламали тенденцію, бо насправді запит на зміни вже є.--Brunei (обговорення) 06:42, 26 січня 2018 (UTC)

• Не виключаю, що коментатор внизу - представник системи, якому є що втрачати. А може просто толерантний до зла українець. Він терпить його тут, терпить і в офлайновому житті. Такий у нас терплячий народ.--Brunei (обговорення) 14:43, 26 січня 2018 (UTC)

Не стримався, щоб не «вклинитися», бо маю іншу думку. Ніякі філії не приживуться. Реалії сьогодення такі:

1. Вартість навчання у ВИШах сусідніх країн ЄС ненабагато вища від вартості навчання в українських ВИШах, а у Польщі, навіть може бути і меншою. Так, що вартість навчання у філіалах може виявитися більшою від вартості навчання у сусідів.
2. ВИШі сусідів надають диплом, який визнають, і не тільки в ЄС, а українські дипломи, хоча і підписані конвенції і угоди (не знаю, що саме) – проблемно.
3. Як вчиняють українські абітурієнти? Варіантів – купа.
   1. Подають документи до декількох українських вишів і, навіть, і до закордонних одночасно.
   2. По завершенні вступної кампанії оцінюють, який ВИШ обрати із тих, де їх зараховують. Одні одразу ж їдуть за кордон (там навчатися легше – мабуть їх там не заставляють вивчати філософію і т.ін.). Інші (хитріші) обирають український ВИШ.
   3. Часом закордонні ВИШі повідомляють про зарахування вже тоді, коли студент розпочав навчання в Україні (у них заняття з жовтня, а у нас з вересня, то одні забирають документи і їдуть, а внші провжують навчатися тут.
   4. Ті, що навчаються в Україні, після здобуття диплому бакалавра, або, навіть, і магістра, далі ідуть вчитися у магістратурі чи в аспірантурі в ЄС (найчастіше, в Польщі). Наші студенти після прийому там більш конкурентноспроможні, та й «ходять козирем», бо вони на «голову вищі» за рівнем базової підготовки від місцевих, де загалом програми слабші. Фундамент їх знань – український, і ґрунтовний. Не вірте тому адміністраторові (а я йому вже давно не вірю) стосовно того, що до вас ідуть студенти, які мають гарний рівень знань і умінь тільки за рахунок самостійної підготовки. Не може самостійно студент отримати таку базу знань, яку дає український ВИШ. Де він самостійно пройде лабораторні роботи? Де самостійно отримає практичні навички? Це доступне тільки одиницям. Якби зміг – то й ВИШі не потрібні. А їдуть, в основному, кращі, які впевнені у собі.

Ну, і я «дам свій рецепт». Потрібно тільки стати повноцінним членом ЄС і повністю відкрити кордони. Студенти «голосуватимуть ногами». Вже зараз конкурси в українські ВИШі впали, і досить суттєво! А залишаться ВИШі без учнів – «ставатимуть в чергу» на акредитацію в ЄС. Прийдеться викладачам пройти через «горнило». А це означає, що ті «паршивці» в українських ВИШах, проти яких «борються» нинішні «революціонери», втратять роботу. Хороші ж, і потужні наукові школи залишаться. Та, з огляду на «плоди» цих революціонерів, думаю, що вони також «залишаться за бортом» або, якщо вони, таки чогось варті, то знайдуть кращу роботу, та й поїдуть у закордонні ВИШі (тільки, якщо напишуть розділи про математичне моделювання технологічних процесів в галузі біології і медицини, які так хотіли видалити! ). Усім успіхів і всього найкращого, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 13:18, 26 січня 2018 (UTC)