STANAG 4569

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

STANAG 4569 — угода зі стандартизації НАТО STANAG порядковий номер 4569[1] «Методи оцінки рівнів захисту бойових броньованих машин легкої категорії від ураження боєприпасами кінетичної дії й осколками осколково-фугасних снарядів польової артилерії».

Визначає, зокрема, рівні захисту екіпажів бойових броньованих машин від ураження боєприпасами кінетичної дії (бронебійними з твердим осередком), осколками осколково-фугасних снарядів польової артилерії, фугасною дією (контактний підрив) саморобних вибухових пристроїв (IED) та кумулятивних боєприпасів[2]. STANAG 4569 передбачає п'ять рівнів захисту, перехід від першого до п'ятого рівня відповідає зростанню захищеності машини.

Історія[ред. | ред. код]

Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2016)

Наказом генерального директора ДП «УкрНДНЦ» від 26 грудня 2017 року було прийнято низку національних нормативних документів, гармонізованих з нормативними документами НАТО, методом підтвердження як пробні. Серед них був і STANAG 4569. Він був ухвалений як низка державних стандартів України:[3]

  • ДСТУ-П STANAG 4569:2017 (STANAG 4569 Ed:3/AEP-55 VOL I, IDT)
    Оцінювання рівня захисту броньованих транспортних засобів. Кінетична енергія та загроза артилерійської атаки
  • ДСТУ-П STANAG 4569:2017 (STANAG 4569 Ed:3/AEP-55 VOL II, IDT)
    Оцінювання рівня захисту броньованих транспортних засобів. Мінна загроза
  • ДСТУ-П STANAG 4569:2017 (STANAG 4569 Ed:3/AEP-55 VOL III, IDT)
    Оцінювання рівня захисту броньованих транспортних засобів. Загроза саморобних вибухових пристроїв
  • ДСТУ-П STANAG 4569:2017 (STANAG 4569 Ed:3/AVPP-1, IDT)
    Оцінювання рівня захисту броньованих транспортних засобів. Переліки рівнів захисту екіпажів броньованих транспортних засобів

При цьому термін чинності даних стандартів було обмежено 1 лютого 2021 року.

В лютому 2021 року набули чинності оновлені державні стандарти

  • ДСТУ STANAG 4569:2021 Оцінювання рівня захисту броньованих транспортних засобів[джерело?]

16 лютого 2016 р. в Україні пройшли перші випробування бронемашини на протимінну стійкість. Раніше це робили лише математичним моделюванням[4].

Офіційно це були одночасно державні випробування бронеавтомобілю ББМ «Козак 2» виробництва НВО «Практика» — згідно з наказом МВС № 12 від 13.01.2016, та порівняльні відомчі випробування відповідно до наказу МО № 4 від 13.01.2016. Програма випробувань була розроблена Центральним науково-дослідним інститутом МВС України. Одна з цих методик безпосередньо стосується оцінки рівня протимінної стійкості зразка[4].

Умови та методика проведення випробувань були максимально наближені до вимог STANAG 4569[4].

Рівні[ред. | ред. код]

Рівень 1[ред. | ред. код]

  • Протикульовий захист: куля M80 (проста) набою 7,62 мм х 51 на дистанції 30 метрів на швидкості зустрічі 833 м/с
    • Або куля SS 109 патрона 5,56 × 45 мм НАТО на дистанції 30 метрів на швидкості зустрічі 900 м/с
    • Або куля М193 (проста) патрона 5,56 × 45 мм НАТО на дистанції 30 метрів на швидкості зустрічі 937 м/с
  • Протиосколковий захист: вибух 155 мм осколково—фугасного снаряда на дистанції 100 м
  • Протимінний захист: Ручні гранати, бойові елементи артилерійських снарядів, що не вибухнули, та протипіхотні вибухові пристрої у разі підриву під машиною.

Рівень 2[ред. | ред. код]

  • Протикульовий захист: куля БЗ, бронебійно-запалювальна, патрона 7,62x39 мм на дистанції 30 метрів при швидкості зустрічі 695 м/с
  • Протиосколковий захист: підрив 155 мм осколково-фугасного снаряда на дистанції 80 м
  • Протимінний захист: підрив протитанкової міни фугасної дії (маса заряду 6 кг вибухівки):
    • 2а — вибух міни від наїзду колесом або гусеницею
    • 2b — підрив міни під днищем.

Рівень 3[ред. | ред. код]

  • Протикульовий захист: бронебійна куля Bofors Carl Gustaf FFV AP M993 (сердечник WC) набою 7,62×51 мм на відстані 30 метрів на швидкості зустрічі 930 м/с
  • Протиосколковий захист: вибух 155 мм снаряда на відстані 60 м
  • Протимінний захист: підрив протитанкової міни фугасного дії (маса заряду 8 кг ВР):
    • 3а — вибух міни від наїзду колесом або гусеницею
    • 3b — підрив міни під днищем.

Рівень 4[ред. | ред. код]

  • Протикульовий захист: куля Б-32 набою 14,5×114 мм на відстані 200 метрів при швидкості зустрічі 911 м/с
  • Протиосколковий захист: вибух 155 мм осколково-фугасного снаряда на відстані 30 м
  • Протимінний захист: підрив протитанкової міни фугасної дії (маса заряду 10 кг ВР):
    • 4а — вибух міни від наїзду колесом або гусеницею
    • 4b — підрив міни під днищем.

Рівень 5[ред. | ред. код]

  • Протиснарядний захист: 25 мм бронебійний підкаліберний снаряд типу APDS-T, індекс патрона «Ерлікон-Контравес» PMB 073 на дистанції 500 метрів на швидкості зустрічі 1258 м/с
  • Протиосколковий захист: вибух 155 мм осколково-фугасного снаряда на дистанції 25 м
  • Протимінний захист: немає даних
    Деякі характеристики боєприпасів, використовуваних при оцінці рівнів захисту машин по STANAG 4569[1].
Захист Боєприпас Маса
кулі/снаряда, гр. 		Матеріал
сердечника 		Маса
сердечника, гр 		Ударна
швидкість,
м/с[5] 		Примітка/постачальник боєприпасу
Рівень 1 куля М80
набою 7,62 мм × 51 НАТО 		9,65 свинець - 833 Допускається застосування національних еквівалентів
патрона НАТО: в Канаді С21, в Німеччині DM41
Рівень 2 куля БЗ
набою 7,62 мм × 39 		7,77 сталь - 695 Державні арсенали країн СНД і КНР
Рівень 3 куля FFV AP M993
набою 7,62 мм x 51 НАТО 		- карбід
вольфраму 		8,4 930 В даний час випускається
під позначенням Nammo AP8
Рівень 4 куля Б-32
набою 14,5 мм x 114 		63,4 сталь - 911 Патрон випускається за спеціальним кресленням Лабораторії
сухопутних військ США: ARL Drawing number 32000
Рівень 5 снаряд PMB 073
набою 25 мм x 137 		150 вольфрамовий
сплав 		121,5 1258 Оригінальний виробник

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Угода зі стандартизації STANAG 4569 на сайті dtic.mil. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 3 березня 2011.
  2. ↑ Слюсар, Вадим (2016). Основні напрямки розвитку наземних бойових платформ з урахуванням стандартів НАТО (PDF). Бюлетень з питань безпеки “Виклики і ризики”. - Київ: Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння. - 1 листопада 2016. - № 20 (59). – С. 21 - 24. Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2020. Процитовано 22 червня 2019.
  3. ↑ ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПРОБЛЕМ СТАНДАРТИЗАЦІЇ, СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЯКОСТІ". НАКАЗ 26.12.2017 № 471 Про прийняття національних нормативних документів, гармонізованих з нормативними документами НАТО. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
  4. ↑ а б в Сергій Згурець (17 лютого 2016). Справжнього «Козака» міни не злякають. Defnce Express. Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 18 лютого 2016.
  5. ↑ подано середні значення ударних швидкостей Vуд: допуск на індивідуальні значення становить ± 20 м/с

Див. також[ред. | ред. код]


Бронетехніка Це незавершена стаття про бронетехніку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=STANAG_4569&oldid=35724438