Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мапа членів ОБСЄ залучених у спостережній місії в Україні

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні (СММУ, англ. Special Monitoring Mission OSCE to Ukraine, SMMU) — місія неозброєних цивільних спостерігачів ОБСЄ, яка тимчасово проводить моніторинг та звітує про ситуацію з дотримання прав людини та гуманітарну ситуацію як у зоні конфлікту на Донбасі, так і по всій території України.

СММУ утворена 21 березня 2014 року на запрошення уряду України, на підставі консенсусного рішення 57 країн-учасниць ОБСЄ, у складі 100 осіб строком на 6 місяців. Влітку 2014 року, після загострення конфліктів, чисельність СММУ було збільшено до 500 осіб, а мандат продовжений до 31 березня 2016 року.

СММУ утворена, оскільки мир і стабільність в Україні опинилися під загрозою.[1].

Мета створення місії[ред. | ред. код]

Метою роботи СММ є збір інформації, спостереження, встановлення фактів і звітування про ситуацію з безпекою по всій Україні. До повноважень СММ не входить робити висновки або проводити будь-які розслідування.[2][3][4] СММ спілкується з різними суспільними групами, зокрема представниками влади усіх рівнів, громадянського суспільства, етнічних і релігійних груп і місцевих громад.

Діяльність місії[ред. | ред. код]

Автомобіль місії ОБСЄ. Колір авто завжди білий, капот, передні двері та номерні знаки містять абревіатуру назви організації.

Згідно штатного розпису місією створено 10 структурних регіонально відокремлених підрозділів: Головний офіс та спостережні групи у 9 обласних центрах, загальною чисельністю працівників — 100 осіб з більше ніж 40 країн-учасниць організації (у тому числі українські та російські представники). Результати моніторингу місії майже щоденно висвітлюються на офіційному веб-порталі ОБСЄ трьома мовами (українською, російською та англійською) та є ключовими у прийнятті рішень Ради Європи і ООН. Мандат місії поширено на всю територію України в межах міжнародно-визнаних кордонів, однак на практиці її діяльність в Автономній Республіці Крим та частинах Донецької і Луганської областей на необґрунтованих підставах в односторонньому порядку блоковано керівництвом Російської Федерації.[5][6]

У червні 2014 року бойовиками російської Козачої національної гвардії були захоплені та утримувались у полоні спостерігачі ОБСЄ[7][8][9]. Станом на 25 червня у казаків в полоні перебувало ще 15 спостерігачів.[10]

У вересні 2015 року місія ОБСЄ сповістила, що зв'язок з її безпілотним літальним апаратом був втрачений неподалік села Сонцеве, що контролювалося бойовиками. Бойовики не пустили співробітників місії на територію, де був втрачений безпілотник.[11] У травні 2017 року пошуковець Askai встановив, що до збиття безпілотника Schiebel Camcopter S-100 був причетний кадровий офіцер 90-ї зенітної бригади протиповітряних військ РФ капітан Михайло Ус (рос. Михаил Ус).[12] Він з бойовиками фотографувався на фоні збитого безпілотника.[13][14]

Улітку того ж року внаслідок трансформації окремих терористичних актів у системні та масові бойові дії зі застосуванням військової техніки, мандат Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні був продовжений до 31 березня 2016 року, а чисельність збільшена до 500 осіб, з яких близько 350 спостерігачів направлено в епіцентр глобального конфлікту — до Донецької та Луганської областей.[15]

Загалом, діяльність місії зазнавала і зазнає критики з боку України та сепаратистів.

26 березня 2016 року голова СММ ОБСЄ заявив, що спеціальна моніторингова місія ОБСЄ з самого початку своєї роботи на Донбасі фіксувала факти, які свідчать про участь російської армії в конфлікті на сході України, зокрема бронетехніку, засоби РЕБ та військовослужбовців.[2]

Місія ОБСЄ, попри постійні перепони з російського боку, зафіксувала випадки перекидання військових та зброї з Росії на окуповану територію Донбасу у вересні та жовтні 2016 року.[16]

Станом на листопад 2016 року, Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в умовах обмеженого доступу до зони конфлікту на Донбасі за 2,5 роки офіційно нарахувала понад два десятки машин, позначених написом «вантаж 200», які вивозили зі Сходу України в Росію загиблих росіян.[17]

Представник США в ОБСЄ заявив, що тільки на двох пунктах пропуску на кордоні між Україною і Росією ОБСЄ налічила понад 30 тисяч осіб в одностроях військового зразка, які перетинали цей кордон.[18]

7 серпня 2018 року БПЛА СММ ОБСЄ зафіксував колони вантажівок, які вночі ночі в'їжджали до України з РФ та поверталися назад ґрунтовою дорогою в районі, де немає прикордонно-пропускних споруд.[19] На думку Курта Волкера Росія таким чином навмисно продовжує конфлікт та підтримує бойові дії на сході України.[20]

27 жовтня 2018 року вночі (1:18) під час польоту поблизу окупованого селища Калинове безпілотник зафіксував ЗРК «Оса» (9 К33 «Оса») та паливну цистерну на сході від окупованого Нижньокринського. Далі БПЛА направили на північ, до Саурівки. О 1:36 він зафіксував конвой з семи вантажівок на ґрунтовій дорозі біля кордону з РФ, де відсутні пункти пропуску. Задля подальшого спостереження за конвоєм апарат скерували на південь. О 01:53 зв'язок з БПЛА було втрачено. Упродовж орієнтовно 35 хвилин до втрати зв'язку з безпілотником у районах поблизу Саурівки та Нижньокринського з певною періодичністю відзначалися перешкоди, за оцінкою, унаслідок глушіння. БПЛА не повернувся до наземного пункту управління, розташованого біля н. п. Степанівка (підконтрольний Україні, 54 км на північ від Донецька), та вважається втраченим[21].

Склад місії[ред. | ред. код]

2015[ред. | ред. код]

Склад на 17 червня 2015 року
  • Іноземні спостерігачі 483
  • Інші іноземні працівники 60
  • Українці 228
Спостерігачі місії
  • Австрія 14
  • Албанія 2
  • Білорусь 1
  • Болгарія 9
  • Боснія і Герцеговина 11
  • Вірменія 2
  • Греція 10
  • Грузія 4
  • Данія 13
  • Естонія 7
  • Ірландія 8
  • Іспанія 11
  • Італія 20
  • Казахстан 3
  • Канада 16
  • Киргизстан 8
  • Латвія 8
  • Литва 2
  • колишня Югославська Республіка Македонія 8
  • Молдова 14
  • Нідерланди 6
  • Німеччина 20
  • Норвегія 8
  • Об'єднане Королівство 18
  • Польща 25
  • Португалія 5
  • Російська Федерація 25
  • Румунія 23
  • Сербія 6
  • Словаччина 6
  • Сполучені Штати Америки 50
  • Таджикистан 1
  • Туреччина 10
  • Угорщина 22
  • Фінляндія 25
  • Франція 8
  • Хорватія 12
  • Чехія 16
  • Чорногорія 1
  • Швейцарія 10
  • Швеція 15

Загалом: 483.

2017[ред. | ред. код]

Станом на листопад 2017 року, за повідомленням першого заступника голови місії Александра Хуга, 40 країн направляють спостерігачів до місії ОБСЄ в Україні. 50-60 % спостерігачів походить з країн ЄС. Найбільший контингент спостерігачів з однієї країни — це контингент США, який загалом становить 66 представників. Росія на листопад 2017 року має контингент чисельністю 39 спостерігачів в місії.[22]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні. Факти // Оновлена версія станом на 23 березня 2015
  2. а б ОБСЄ фіксувала присутність армії РФ на Донбасі
  3. В ОБСЕ заявили о «множестве доказательств» присутствия российских военных в Донбассе. Росбалт. Процитовано 2017-07-26. 
  4. СММ ОБСЕ с самого начала фиксировала факты, которые могли бы свидетельствовать об участии армии РФ в конфликте на востоке Украины. Интерфакс-Украина. Процитовано 2017-07-26. 
  5. Organization for Security and Co-operation in Europe Special Monitoring Mission to Ukraine
  6. ОБСЄ вирішила направити в Україну спеціальну моніторингову місію. Інформаційне агентство УНІАН
  7. Цензор.НЕТ. Похищенных членов ОБСЕ удерживают в качестве живого щита в Северодонецке, - СМИ. Цензор.НЕТ (ru-RU). Процитовано 2017-04-30. 
  8. СБУ: К похищению миссии ОБСЕ в Луганской области причастны российские казаки. Процитовано 2017-04-30. 
  9. Козицин рассказал о пленных наблюдателях ОБСЕ … Архівовано 29 серпень 2014 у Wayback Machine. (рос.)
  10. Атаман Козицын: в заложниках у казаков остаются 15 наблюдателей ОБСЕ. Новый День (ru). 2014-06-25. Процитовано 2017-04-30. 
  11. Latest from OSCE Special Monitoring Mission (SMM) to Ukraine based on information received as of 31 August 2015 | OSCE. www.osce.org (en). Процитовано 2017-05-29. 
  12. @DFRLab (2017-05-30). Russian Air Defense Officer Found Exactly Where Putin Said He Was Not. Medium. Процитовано 2017-05-31. 
  13. Askai. Боевики "ДНР", российский офицер ПВО и сбитый беспилотник ОБСЕ. Фото сентября 2015-го года. (1/2). Twitter (uk). Процитовано 2017-05-29. 
  14. Askai. Боевики "ДНР", российский офицер ПВО и сбитый беспилотник ОБСЕ. Фото сентября 2015-го года. (2/2). Twitter (uk). Процитовано 2017-05-29. 
  15. OSCE SPECIAL MONITORING MISSION (SMM) TO UKRAINE: The facts (PDF) // OSCE : сайт. — 2015. — 23 March. Процитовано 2015-03-28.
  16. В ОБСЄ підтвердили: Військові і зброя їдуть на Донбас із РФ
  17. ОБСЄ: понад 20 машин з написом «вантаж 200» перетнули кордон з РФ
  18. З Росії на Донбас в'їхали 30 тисяч осіб у військовій формі — ОБСЄ
  19. Останні новини від Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні на основі інформації, що надійшла станом на 8 серпня 2018 року, 19:30 | OSCE. www.osce.org (uk). Процитовано 2018-08-13. 
  20. Волкер показав відео, на якому конвої РФ в’їжджають до України. Українська правда (uk). Процитовано 2018-08-13. 
  21. ОБСЄ втратили безпілотник після фіксації конвою з Росії. Український мілітарний портал. 2018-10-29. 
  22. Бедратенко, Оксана. ОБСЕ: "Росіяни мають 39 спостерігачів в місії в Україні". VOA (uk). Процитовано 2017-12-02. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]