Спеціаліст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Спеціаліст — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності[1].

Згідно з новим Законом України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р. та умовами участі країн у Болонському процесі, освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст» в Україні скасовано[2][3]. 2016 року проводився останній набір на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста[4].

Також освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста скасували або скасовують в інших країнах, де він існував (Казахстан[5], Грузія[6]). У Європейському Союзі не існує такого освітнього ступеня, як не існувало й у Російській імперії[7]. Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста залишається діючим в Російській Федерації[8].

Підготовка до освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»[ред. | ред. код]

Освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, що провадиться закладами вищої освіти і започаткована до набрання чинності Законом України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р., продовжується у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка — диплома спеціаліста.

Термін навчання[ред. | ред. код]

Нормативний термін навчання визначався програмою, але не міг перевищувати одного року. Для окремих спеціальностей, за погодженням з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, навчання могло тривати півтора року[1].

Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста медичного, ветеринарно-медичного, мистецького, а також юридичного спрямування в разі цільової підготовки за замовленням правоохоронних органів може забезпечувати одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації спеціаліста на базі повної загальної середньої освіти. У цьому разі нормативний термін навчання визначався відповідним міністерством за погодженням з Міносвіти[1].

Документи про здобуття освіти[ред. | ред. код]

Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримували документи встановленого зразка про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації спеціаліста[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Закон України «Про вищу освіту» від 2002 р. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 30 липня 2011. 
  2. Закон України про вищу освіту 2014 р. Архів оригіналу за 3 травня 2015. Процитовано 29 липня 2015. 
  3. «Бакалавр будет полноценным квалифицированным специалистом». Представник президента України в Верховній раді України Юрій Мірошниченко. Публікація від 03.03.2011
  4. Міносвіти скасувало освітній рівень «спеціаліст» [Архівовано 14 липня 2016 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua.
  5. Закон Казахстану про вищу освіту. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 серпня 2011. 
  6. Освіта в Грузії. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 12 серпня 2011. 
  7. Приклад диплома у Російській імперії. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 23 листопада 2016. 
  8. Уровни высшего образования. edunews.ru. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]