Спеціаліст
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (листопад 2017) |
Спеціаліст — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності[1].
Згідно з новим Законом України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р. та умовами участі країн у Болонському процесі, освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст» в Україні скасовано[2][3]. 2016 року проводився останній набір на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста[4].
Також освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста скасували або скасовують в інших країнах, де він існував (Казахстан[5], Грузія[6]). У Європейському Союзі не існує такого освітнього ступеня, як не існувало й у Російській імперії[7]. Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста залишається діючим в Російській Федерації[8].
Підготовка до освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»[ред. | ред. код]
Освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, що провадиться закладами вищої освіти і започаткована до набрання чинності Законом України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р., продовжується у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка — диплома спеціаліста.
Термін навчання[ред. | ред. код]
Нормативний термін навчання визначався програмою, але не міг перевищувати одного року. Для окремих спеціальностей, за погодженням з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, навчання могло тривати півтора року[1].
Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста медичного, ветеринарно-медичного, мистецького, а також юридичного спрямування в разі цільової підготовки за замовленням правоохоронних органів може забезпечувати одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації спеціаліста на базі повної загальної середньої освіти. У цьому разі нормативний термін навчання визначався відповідним міністерством за погодженням з Міносвіти[1].
Документи про здобуття освіти[ред. | ред. код]
Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримували документи встановленого зразка про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації спеціаліста[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Закон України «Про вищу освіту» від 2002 р. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 30 липня 2011.
- ↑ Закон України про вищу освіту 2014 р. Архів оригіналу за 3 травня 2015. Процитовано 29 липня 2015.
- ↑ «Бакалавр будет полноценным квалифицированным специалистом». Представник президента України в Верховній раді України Юрій Мірошниченко. Публікація від 03.03.2011
- ↑ Міносвіти скасувало освітній рівень «спеціаліст» [Архівовано 14 липня 2016 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua.
- ↑ Закон Казахстану про вищу освіту. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 серпня 2011.
- ↑ Освіта в Грузії. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 12 серпня 2011.
- ↑ Приклад диплома у Російській імперії. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 23 листопада 2016.
- ↑ Уровни высшего образования. edunews.ru. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
У Вікісловнику є сторінка спеціаліст. |
- Міносвіти скасувало освітній рівень «спеціаліст» [Архівовано 14 липня 2016 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua.
- Напрями, за якими здійснюється підготовка фахівців у вишах України за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста [Архівовано 4 липня 2010 у Wayback Machine.]
- Спеціаліст [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
| |||||||||||||||||||||||