Спиридон (Бабський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спиридон
Народився 13 травня 1958(1958-05-13)
Житомир, Українська РСР, СРСР
Помер 1 травня 2011(2011-05-01) (52 роки)
Житомир, Україна
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність священник
Конфесія православ'я

Спиридон Бабський (справжнє ім'я Олег Бабський; *13 травня 1958, Житомир — †1 травня 2011 Луцьк) — український релігійний діяч православного сповідання. Випускник Московської духовної академії РПЦ. Ієрей РПЦ (рукоположений архієпископом Смоленським РПЦ Феодосієм Процюком); єпископ Переяслав-Хмельницький УПЦ КП, вікарій Київської єпархії (1992—1994); архієпископ Луцький і Волинський одного з відгалужень Російської істинно-православної церкви (2008—2009, відійшов від справ).[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

Вихованець Московської патріархії[ред. | ред. код]

Закінчив Ленінградську духовну семінарію та Московську духовну академію. 1981 прийняв священний сан в Російській православній церкві від архієпископа Смоленського РПЦ Феодосія Процюка. Служив на парафіях Житомирської, згодом — Київської єпархії УПЦ МП, користуючись підтримкою свого патрона Процюка (тепер єпископ РПЦ на спокої).

Служіння в УПЦ КП[ред. | ред. код]

7 червня 1992 митрополитом Київським і всієї України Філаретом та єпископом Почаївським Яковом рукоположений на єпископа Переяслав-Хмельницького, вікарія Київської єпархії. Після Об'єднавчого Собору увійшов до єпископату — УПЦ Київського Патріархату.[2]

На початку 1994, з групою архієреїв УПЦ КП (Антоній Масендич, Іоанн Сіопко, Софроній Власов, Роман Попенко) оголосив про перехід в УПЦ МП, зрікшись у сподіванні на «канонічну хіротонію» єпископського сану. Не отримавши «канонічної хіротонії» від Московської патріархії, знову став іменувати себе «архієпископом Спиридоном», проте УПЦ КП вже почислила його за штат.

Подальша доля[ред. | ред. код]

Змінив кілька релігійних юрисдикцій, в тому числі брав участь у «патріаршій інтронізації» Олега Кулика (т. зв. Мойсея), від якого прийняв «повторну хіротонію», однак згодом полишив і цю спільноту.

Останнім місцем його перебування стало одне з відгалужень «Істинно-православної церкви» в Росії, мав пристосоване під храм приміщення в Луцьку.

1 травня 2011 на 53 році життя помер. Похований у Луцьку 3 травня 2011.

Примітки[ред. | ред. код]