Луцькі князі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Докладніше: Луцьке князівство

Князь Луцький — правитель, який правив у Луцькому князівстві.

Луцьке князівство вперше було виділено у кінці XI ст. для князя Святослава Давидовича (Микола Святоша). У першій половині XII ст. входило до володінь Великого князя київського або Волинського князя. У 1157 р. князівство було відновлене, у ньому правив Ярослав Ізяславич, та його потомки. Після смерті останнього з них (1227) Луцький уділ увійшов до складу володінь Данила і Василька Романовичів. По смерті Данила у Луцьку правив його син Мстислав, а після нього Луцький уділ став частиною Волинського князівства. У першій половині XIV ст. Луцьк став однією з столиць Галицько-Волинської Держави, а з 1340 - став її столицею, а пізніше столицею удільного Великого князівства Волинського, яке було в залежності від Великого князівства Литовського. Остаточно ліквідоване фактично зі смертю Свидригайла Ольгердовича у 1452 р. Луцьк став центром Луцького повіту Волинської землі (з 1566 - воєводства)

Луцькі князі
Князь Роки Примітки
Святослав Давидович 1099 — 1107
Давид Ігорович 1099 — 1100
Мстислав II Ізяславич 1155 — 1157
Ярослав-Іван Ізяславич 1157 — 1180
Інгвар Ярославич 1180 — 1220
Всеволод Ярославич 1183
Мстислав I Німий 1220 — 1226
Іван Мстиславич 1226 — 1227
Ярослав Інгварович 1227 — 1228
Василько Романович 1229 — 1238
Ростислав Михайлович 12401242 як васал Данила Романовича
Мстислав Данилович 1264 — після 1292
Лев Юрійович 1308 — 1323
Любарт-Дмитро 1340 — 1384
Федір Любартович 1384 — 1387
Вітовт Кейстутович 13871430
Федір Любартович 1431 
Свидригайло Ольгердович 1440 — 1452 як столиця Волинського князівства

Джерела[ред. | ред. код]