Список великих князів литовських
.jpg)
Ве́ликий кня́зь Ли́товський (ст.-укр. великій князь Литовскій) — офіційний титул правителів Великого князівства Литовського у XIV—XVIII ст. З першої половини XIV ст. князі іменувалися великими князями Литви і Жмуді (Жемайтії),. В Ольгерда, наслідуючи Гедиміна, у титулі починають фігурувати русини або Русь, що оформлюється вже однозначно за Вітовта у вигляді назви «великий князь Литовський, Руський, Жемайтійський та інших» – тепер обидві держави керувались одним володарем.
На межі XIV—XV століть, за правління Ягайла і Вітовта, над титулом «великого князя» певний час побутувала форма «верховний князь Литовський», що належала Ягайлу і означала його формальний сюзеренітет над Вітовтом, що було досягнуто з Острівської угоди. Остаточно формула «великий князь Литовський, Руський і Жемайтійський» утвердилася, відповідно до наслідків політичної ситуації, за Жиґімонта Кейстутовича і відтоді належала наступним литовським монархам.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.png)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
- 1253: лат. Myndowe, Dei gracia rex Letthowie[1] (Міндовг, Божою милістю, король Литви)
- 1255: лат. Myndowe dei gracia Primus Rex Lettowie[2] (Міндовг, Божою милістю, перший король Литви)
- 1261, серпень: лат. Mindowe, Dei gratia rex Littowie[3] (Міндовг, Божою милістю, король Литви)
- 1323, травень: лат. Gedeminne Dei gratia Letphanorum Ruthenorumque rex, princeps et dux Semigallie[4] (Гедимін, Божою милістю, король литовців і русинів, принц і князь Семигалії).
- 1342: ст.-укр. Олкгердъ Божїю милостью великий князь Литовскїй, Рускїй Жомоитскїй и иныхъ[5]
- 1379: нім. Wir Jagel obirster Herczoge der Littouwin unde Kenstutte Herczoge zcu Tracken[6] (Ми, Ягайло, верховний герцог Литви, і Кейстут, герцог Троків)
- 1380: нім. Wir Jagel obirster kung der Littouwen[7] (Ми, Ягайло, верховний король Литви)
- 1382: нім. Wir Jagal von gotis gnaden grosir konig czu lyttauwen und wir Skirgal Hertzog zcu Tracken[8] (Ми, Ягайло, Божою милістю, великий король Литви і ми, Скиргайло, герцог Троків)
- 1383: лат. Nos Jagalo divina deliberacione magnus Rex vel dux litwanorum Russieque dominus et heres[9] (Ми, Ягайло, божественим попустом, великий король і князь Литовський, а також господар і дідич Русі)
- 1387: ст.-укр. Владислав божье милости король польскии, литовскии, руски, иных земль господарь[10]
- 1388, липень: ст.-укр. Мы Александръ, або Витовтъ зъ Божей ласки великій князь Литовскій, и дѣдичь Городенскій, Берестейскій, Дорогицкій, Луцкій, Влодимерскій и иншихъ[11]
- 1396: лат. Nos Allexander alias Wytawdus Supremus dux Littovie[12]
- 1432, вересень: ст.-укр. мы Жикгимонтъ, Божіею милостью великий князь Литовскии, Жомойтскии, Рускии и иныхъ[13]
- 1442, червень: ст.-укр. Милостью Божіею, мы великій князь Казимиръ, королевичъ, Литовскій, Жомойтскій, Рускій и иныхъ[14]
- 1449, листопад: ст.-укр. Милостью Божю, мы, Казимир, корол польскии и великии князь литовскии, рускии, жомоитскии, и иныхъ[15]
- 1450, липень: ст.-укр. Казимир, Божью милостью, корол польскии и великии князь литовскии, рускии, жомоитскии, и иных[16]
- 1457, листопад: ст.-укр. Самъ Казимеръ, Божю милостю Король полский, великій князь Литовский, Руский, княжа Пруское, Жомоитский и иныхъ[17]
- 1483, липень: ст.-укр. Казимир, Божью милостью корол польскии и великии князь литовскии, рускии, княжа пруское, жомоитъскии, и иныхъ[18]
- 1492, серпень: ст.-укр. Мы Александръ, зъ Божее ласки велики князь Литовски, Руски, Жомойтски, панъ и дѣдичъ[19]
- 1496, квітень[20]; 1498, жовтень[21]: ст.-укр. Самъ Александръ, Божою милостью великій князь Литовскій, Русскій, Жомоитскій и иныхъ
- 1499, травень: ст.-укр. мы Александръ, Божьею милостью велики князь Литовскій, Рускій, Жомойтскій, и иныхъ панъ и дѣдичъ[22]
- ↑ Міндаў кароль Літовіі… 2005, документ № 1.
- ↑ Codex diplomaticus Lithuaniae 1845:11, документ № VII.
- ↑ Міндаў кароль Літовіі… 2005, документ № 10a.
- ↑ Metraščiai ir kunigaikščių laiškai 1996:100-102 (лист Гедиміна до домініканців у Саксонії, в якому він зазначає свій намір прийняти хрещення); 102—108 (Лист Гедиміна до ганзейських міст, з тим самим наміром).
- ↑ Пещак 1974:24, документ № 9.
- ↑ Codex diplomaticus Lithuaniae 1845:54, документ I.
- ↑ Codex diplomaticus Lithuaniae 1845:55, документ II.
- ↑ Codex diplomaticus Lithuaniae 1845:56, документ ІІІ.
- ↑ Codex diplomaticus Lithuaniae 1845:69, документ IX.
- ↑ Пещак 1974:74; документ № 40.
- ↑ Пещак 1974:85; документ № 45.
- ↑ 'Codex Diplomaticus Prussicus. 1853:V:114, документ XC.
- ↑ Сборник палеографических снимков… 1884, вып. 1, документ № 2.
- ↑ Акты Западной Россіи… 1846:І:54, документ 40-ІІ.
- ↑ Lietuvos Metrika 1998:ІІІ:59, документи № 2.
- ↑ Lietuvos Metrika 1998:ІІІ:59, документи № 1.
- ↑ Грамоты великих князей литовских… 1868, документ № 7.
- ↑ Lietuvos Metrika 1998:ІІІ:69, документи № 5.
- ↑ Акты Западной Россіи… 1846:І:120, документи № 103.
- ↑ Грамоты великих князей литовских… 1868, документ № 10.
- ↑ Грамоты великих князей литовских… 1868, документ № 11.
- ↑ Акты Западной Россіи… 1846:І:196, документи № 172.
- Собраніе Государственныхъ Грамотъ и Договоровъ, хранящихся въ Государственной Коллегіи Иностранныхъ Дълъ (Москва: тип. Н. С. Всеволожскаго, 1813).
- Акты Западной Россіи… С.-Петербург: 1846—1853.
- Акты историческіе, собранные и изданные Археографической Комиссиею (С.-Петербург: тип. II-го отд. Собственной Е. И. В. Канцелярій, 1841-).
- Voigt, Johannes. Codex Diplomaticus Prussicus. Urkundensammlung zur älteren Geschichte Preußens, 1853. (Osnabrück : 1965).
- Любавский М. К. Очерк истории литовско-русского государства до Люблинской унии включительно (Москва : 1915; изд..2-ое).
- Raczynski, E. Codex diplomaticus Lithuaniae. Vratislaviae: Sumptibus Sigismundi Schletter, 1845.
- Tyla, Antanas; Zygelis, Dainius. Lietuvos magdeburginiu miestu privilegijos ir aktai (Vilnius: Mokslas, 1991-).
- Коцебу, Августъ. Свитригайло, великий князь Литовский (С.-Петербург: тип. Медицинскаго Департамента Министерства Внутреннихъ Делъ, 1835).
- Сапунов, А. Витебская старина. Витебск: 1883.
- Lietuvos Metrika. Vilnius: Lietuvos istorijos institutas, 1998.
- Metraščiai ir kunigaikščių laiškai. Vilnius: 1996.
- Антонович, В.; Козловский, К. Грамоты великих князей литовских с 1390 по 1569 год. Киев: 1868.
- Сборник палеографических снимков древних грамот и актов, хранящихся в Виленскомъ Центральном Архиве и Виленской Публичной Библиотеке. Вильна: 1884.
- Міндаў кароль Літовіі. У дакументах і сведчаннях (Нацыянальная Акадэмія Навук Беларусі. Інстытут гісторыі). Менск: Тэхналогія, 2005.
- Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России (С.-Петербург : 1863—1892).
- Skurvydaitė, Loreta. Lietuvos valdovo Vytauto titulatūra: kada Vytautas ima tituluotis Didžiuoju kunigaikščiu? (Doktorantė Vilniaus universiteto Istorijos teorijos ir kultūros istorijos katedra) [ Lietuvos istorijos studijos, Nr.8, 2000].
- Ochmanski, Jerzy. Vitoldiana: Codex privilegiorum Vitoldi magni ducis Lithuaniae 1386—1430 (Warszawa: PWN, 1986).
- Говорский, Ксенофонт. Вестник Юго-западной и Западной России (Киев : 1862—1864) / Вестник Западной России (Вильна: тип. Ромма, 1864-).
- Пещак, М. М. Грамоти XIV ст. Київ: Наукова думка, 1974.
- Описание рукописного отдела Виленской публичной библиотеки (Вильна : 1895-).
- Крип'якевич І. П. Історія України / відп. редактори Ф. П. Шевченко, Б. З. Якимович — Львів: Світ, 1990. —520 с. / («Пам'ятки історичної думки України»)
- Чаропко В. Великие князья Великого Княжества Литовского. Минск: Беларусь (Победа), 2013. 2-е изд., испр. В пер. 264 с.: ил. 2000 экз. ISBN/ISSN 978-985-01-1020-6
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Список великих князів литовських
- http://eurulers.altervista.org/lithuania.html [Архівовано 1 листопада 2014 у Wayback Machine.]
 |
|---|