Список вимерлих тварин Нідерландів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Список вимерлих тварин Нідерландів
Нідерланди
Біорегіон
Біогеографічний екорегіон Палеарктика
Місцевість
Країна Нідерланди Нідерланди
Фауна вищого рангу
За географією Європа
За систематикою тварини
За екологією морська фауна, суходільна фауна
Період існування
Особливості

Список вимерлих тварин Нідерландів включає види і підвиди тварин, що колись жили в Нідерландах, але зникли з часу проживання людей. Цей список включає ссавців, птахів, риб, молюсків, метеликів, бабок, бджіл, бабок, одноденок, коників і цвіркунів, які зникли з Нідерландів. У Нідерландах не було відомих вимирань плазунів чи земноводних.

Більшість тварин із цього списку поширені в інших країнах світу. Проте, такі види як гагарка велика (Pinguinus impennis), європейська дикий кінь (Equus ferus) і тур (Bos primigenius primigenius) вимерли. Один скелет великої гагарки був розкопаний у римському поселенні поблизу Велзена, а окремі кістки виявлені поблизу Роттердама. Після 400 року у Нідерландах вимерли тури. Phengaris alcon arenaria, ендемічний підвид синявця Алькона, вимер наприкінці 1970-х.

Рештки сірого кита (Eschrichtuis robustus) були знайдені у пластах, що датуються 340 роком до н. е., що свідчить про те, що цей вид колись плавав у Північному морі, хоча зараз там він не трапляється. Нижня щелепа рисі (Lynx lynx lynx) була знайдена на залишках римського поселення поблизу Валкенбурга в Нідерландах. Під час розкопок місць, датованих римським періодом (близько 400 р. н. е.) у дельті Рейну, були знайдені місця розмноження кучерявого пелікана (Pelecanus crispus). Згідно з мисливськими правами єпископів Утрехта відомо, що бурі ведмеді (Ursus arctos arctos) жили в Нідерландах ще в одинадцятому столітті. Згідно з мисливською ліцензією з Дренте, лосі (Alces alces alces) також жили в цій країні до 1025 року.

Північноатлантичний кит (Eubalaena glacialis) колись жив від Біскайської затоки до Норвегії. Вважається, що останні кити були вбиті біля європейського узбережжя наприкінці Середньовіччя . Однак у 2005 році кита помітили біля острова Тесел[1].

Ссавці[ред. | ред. код]

Птахи[ред. | ред. код]

Риба[ред. | ред. код]

Молюски[ред. | ред. код]

Комахи[ред. | ред. код]

Метелики[ред. | ред. код]

Бабки[ред. | ред. код]

Бджоли[ред. | ред. код]

Волохокрильці[ред. | ред. код]

Коники та цвіркуни[ред. | ред. код]

Веснянки[ред. | ред. код]

Одноденки[ред. | ред. код]

Реінтродуковані та відроджені види[ред. | ред. код]

Ссавці[ред. | ред. код]

Останній відомий бобер у Нідерландах був убитий у 1826 році. У 1988 році бобри були знову впроваджені в національному парку Бісбош, а в 1994 році бобри були випущені у природу в Гелдерс-Пуорт (пустеля між Арнемом і Неймегеном). Кількість бобрів почала збільшуватися і вони поширилися в інші частини Нідерландів.

ICUN перелічує вовка як регіонально зниклого в Нідерландах.[2] У березні 2015 року в країні був помічений перший за 100 років вовк.[3] Вдруге повідомлено про спостереження після успішних програм реінтродукції вовків у сусідній Німеччині, коли тимчасові вовки-мігранти, очевидно, іноді перетинали кордон. Троє дитинчат вовків були помічені в червні 2019 року.

Хом'яки вимерли в дикій природі, але завдяки програмі розмноження популяція відновлена в заповіднику хом'яків в Сіббе в південній провінції Лімбург. У 2003 році було випущено більше хом'яків у другому заповіднику хом'яків в Амбі, неподалік від Маастрихта. Згодом відбулися ще чотири реінтродукції в Гері, Сіттарді, Путі та Конінгсбоші. У 2006 році популяція диких хом'яків зросла до 600 нір.

Дика кішка вимерла в Нідерландах за римських часів. У 2002 році була знайдена мертва кішка поблизу Гренландена в Гелдерланді, тоді як ще одна мертва тварина була знайдена того року поблизу Ваалса в Південному Лімбурзі. Перший живий кіт був спійманий поблизу Геезе, Північний Брабант, у 2004 році У 2006 році біля Ваалса на камеру було зафіксовано ще одну дику кішку.[4]

Остання видра в Нідерландах була вбита автомобілем 17 вересня 1988 року в районі Журе (провінція Фрісландія). Перші видри були повторно інтродуковані в Національному парку Де Веерріббен (провінція Оверейсел) 8 липня 2002 року. До 2012 року вони були вивільнені і в інших частинах Нідерландів.

У двадцятому столітті для осушення затоки Зейдерзе було збудовано велику дамбу Афслютдейк. Зейдерзе стало озером Ейсселмер і великі площі води могли бути використані для сільського господарства та житла. Після цього морська свиня разом з афаліною зникла з вод навколо Нідерландів. Вони повернулися у 1980-х.

Птахи[ред. | ред. код]

Колись ці птахи були дуже поширеними в Нідерландах, але їх кількість швидко зменшувалась у XIX столітті. 1891 рік був першим роком, коли в Нідерландах не розмножувався жоден білий лелека. Програма збереження та реінтродукції, розпочата в 1967 році призвела до збільшення чисельності виду до 396 гніздових пар у 2000 році.

Цей птах вимер у Нідерландах у дев'ятнадцятому столітті через вилов через їхнє пір'я, яке використовувалось у капелюшній промисловості. У 1979 році цей птах вперше розмножився в природному заповіднику Оостваардерсплассен. Вдруге цей птах знову розмножився в Нідерландах в 1994 році. Після цього вид щорічно розмножується в Нідерландах. Їх кількість все ще збільшується.

У 2001 році, вперше за 250 років, одна журавлина пара успішно розмножилася у Фохтелервені,[5][6] заповіднику на кордоні провінцій Фрісландія та Дренте. До цього журавель траплявся в Нідерландах лише в період міграції.

Цей птах вважався вимерлим в Нідерландах після того, як востаннє його спостерігали в 1972 році. На початку 2005 року п'ять птахів і дві гніздові пари були зафіксовані в провінції Утрехт.

Риби[ред. | ред. код]

Атлантичний лосось був дуже поширеним у Нідерландах до XVII столітті, але зник, коли голландці збудували дамби на річках. Лосось не міг дістатись до місця розмноження в річках Рейн і Маас. Програма реінтродукції призвела до поширення лосося в Айзельмері та річці Рейн.

Бабки[ред. | ред. код]

В 1956 році бабку визнано вимерлою в Нідерландах, але 9 травня 1999 році була відкрита в Національному парку Де Веерріббен[7]

Востаннє спостерігалася в 1953 році, але був знову відкритий у Лімбурзі в 2011 році.[8][9]

Коники[ред. | ред. код]

Цей вид не реєструвався з 1975 року. Тому він був внесений до списку вимерлих у Червоному списку Нідерландів у 1999 році, але знову спостерігався у 2011 році.[10]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kees (C.J.) Camphuysen. WHO HAS AN IDEA WHAT ANIMAL WE ARE LOOKING AT HERE?. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 листопада 2019.
  2. Jhala, Yadvendradev; Boitani, Luigi; Phillips, Mike (30 серпня 2018). IUCN Red List of Threatened Species: Canis lupus. IUCN Red List of Threatened Species. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 16 травня 2021.
  3. Wolf spotted in Netherlands for first time in over 100 years [Video]. International Business Times UK. 13 березня 2015. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
  4. Bureau Mulder-Natuurlijk: wilde katten. Архів оригіналу за 24 грудня 2008. Процитовано 16 травня 2021.
  5. Kraanvogel. www.vogelbescherming.nl. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
  6. Kraanvogel broedt weer, Trouw archief. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 16 травня 2021.
  7. De Vlinderstichting | Libel: donkere waterjuffer / Coenagrion armatum. www.vlinderstichting.nl. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
  8. De Vlinderstichting | Libel: mercuurwaterjuffer / Coenagrion mercuriale. www.vlinderstichting.nl. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
  9. Mercuurwaterjuffer ook terug in Nederland!, Brachytron, Nederlandse Vereniging voor Libellenstudie. Архів оригіналу за 10 July 2012.
  10. Nature Today | Het bosdoorntje, terug van nooit weggeweest. www.naturetoday.com. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]